Іван Предтеча – один з трьох, народження якого особливо вшановується Церквою. Іван був «перед Христом» і народився за півроку до Ісуса. І саме до його матері – Єлизавети – приходила Богородиця, що їй Єлизавета співала «Радуйся…» і що від її присутності в лоні здригнулося дитя – це і був Іван. Тому від початків формування сакрального мистецтва в християнстві зображення Предтечі було обов’язково присутнє в кожному храмі. Перші образи відомі у композиціях «Хрещення». Відтак, найбільш ранньою пам’яткою вважають «Хрещення Господнє» першої половини ІІІ ст. в римських катакомбах Калліста. А найдавнішою іконою вважають пам’ятку, що походить із Синайського монастиря великомучениці Катерини. 1 Свято Різдва Івана Хрестителя відоме ще з IV ст. Проповіді на цей празник знаходимо у святих Івана Золотоустого, Амвросія і Августина. Святий Августин у своїй проповіді цього дня каже: «Сьогодні святкуємо день різдва святого Івана. Це честь, якої не має ні один святий. У всьому християнському світі є назначений і почитаний тільки день Різдва Господа і святого Івана». Святий Августин не згадує тут про празник Різдва Божої Матері, бо в тому часі цього празника ще не було. На Заході празник Різдва святого Івана Предтечі находиться в найдавнішому календарі африканської Церкви з V ст.
Івана Предтечу особливо шанували у давньоруські часи. Свідченням цього є велика кількість храмів, які брали його покровительство, про це згадано у Києво-Печерському Патерику та у Літописі Руському. А у Іпатіївському літописі, до прикладу, сказано, що Володимир Великий, після свого хрещення, у Корсуні, в центрі міста поставив на горі церкву на честь цього святого. Наприкінці ХІ ст. біля північної сторони Києво-Печерського Успенського собору, коштом боярського сина Захарія, звели церкву святого Івана Предтечі, а пізніше, за ігумена Івана, біля північно-західного рогу Успенського собору збудували Іванівську хрещальню. У Керчі у Х-ХІ стт. був храм Івана Предтечі – одна з найдавніших пам’яток раннього середньовічного будівництва на півострові. У Новгороді у 1127 р. був закладений храм Івана Предтечі на Опоках. Та й найдавніший храм у Львові, який збережений ще з княжої доби, теж носить ім’я Івана Хрестителя. Кажуть, що й хресне ім’я короля Данила Романовича теж було Іван.
Різдво святого Йоана Хрестителя збіглося зі святом Купала, яке відзначалося в дохристиянський період. У різні часи Церква намагалася побороти язичницькі традиції у святкуванні Різдва Йоана Хрестителя, однак ці спроби ніколи не були вдалими. Чимало християнських свят зуміли поєднати в собі християнські й поганські традиції.
Що до нас мовить ікона свята?
Оскільки Хрестителя у нас шанували, храми зводили, то й іконографія повинна бути дуже багатою. У композиції «Різдво Івана Предтечі» ілюструється подія, описана в Євангелії від Луки (Лк. 1, 5-63). У дні царювання Ірода старому священику Захарії з роду Аарона, під час служіння в храмі з’явився архангел Гавриїл із звісткою про те, що його жінка Єлизавета народить сина і назве його Іваном. Захарія не повірив і був покараний німотою до того часу, поки не збулося пророцтво. На клеймі зображена Єлизавета, яка лежить, Захарія, який пише ім’я сина, та жінки-служниці. Картина дуже подібна до «Різдва Богородиці». Різниця у тому, що в «Різдві Івана» в ногах Єлизавети обов’язково присутній Захарія.
Сюжет Різдва Івана Хрестителя доволі рідкісний через те, що не входить у цикл Дванадцяти празників. В основному, зустрічається як храмовий образ церков Різдва Івана Хрестителя, або ж на іконах Івана Предтечі серед житійних сцен. На таких іконах зазвичай бачимо класичну для сцен народження композицію. Дія відбувається в інтер’єрі, хоч на задньому плані бачимо архітектуру. По центрі зображено ложе, на якому відпочиває Єлизавета. До неї прийшли радісні гості із подарунками. Під ложем, значно зменшені, зображені повитухи, що купають новонародженого. Композиція дуже нагадує більш поширений сюжет – РІздво Богородиці, що може викликати плутанину за відсутності підписів. Проте, є ряд відмінностей. До прикладу, коли ми бачимо чоловіка породіллі, який пише по папері – це Захарія, який називає свого сина Іваном. А коли він зображений із книгою, або виглядає із вікна – то це Яким і сюжет Різдва Богородиці. Крім того в сюжеті Різдва Івана Хрестителя, найчастіше (але не завжди) гостями, що прийшли привітати новоспечених батьків, є чоловіки, а не жінки, як у випадку Різдва Богородиці. Врешті-решт, слід звертати увагу на побічні сюжети, що можуть бути домальовані скраю ікони.
Іконографія Івана Предтечі, як і його життя, допомагають замислитися над сенсом смиренномудрія в християнстві. Вміння зі смиренням перед Мудрістю Божою прийняти усе, що трапляється і стається у твоєму житті – це справді дар Святого Духа. Дар призначений для кожного, але не кожним прийнятий. Іван Хреститель – приклад смирення і служіння, гідності в приниженні та стійкості в крайньому обмеженні.
Ікона мовить. Різдво прор., предтечі і хрестителя Господнього Йоана – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/our-publish/38406-ikona-movyt-rizdvo-pror-predtechi-i-xrestytelya-gospodnogo-ioana/
Підготував: бр. Вадим Поліщук, IV курс
Святий Вернард пише: „Церква почитає смерть святих своїх, бо їхні життя і смерть були святі. Та щодо Йоана Хрестителя вона освячує і його різдво, бо різдво те було святе і воно було джерелом радости, і є власне тим винятком, що вирізняє Йоана серед інших, різдво яких не випереджували такі знаки, які випереджували різдво святого Йоана”. А святий Августин говорить так: „Пророки, патріярхи, апостоли, мученики не народилися пророками, патріярхами, апостолами і мучениками, а народилися, як і всі люди, благодать же Святого Духа вони отримали щойно після свого народження, натомість святий Йоан народився вже як Хреститель. Він ще навіть не народився, а вже пророкував, а оскільки не міг ще устами пророкувати, то знаком виказав свою радість. Він отримав скоріше Божого, як людського духа „. І тому „він більший від усіх, бо всіх він перевершив піднесеністю своїх чеснот” (св. Климентій Олександрійський) і «дивний є той, хто як чоловік перевищив святість ангелів»(св. Йоан Золотоустий). „Йоан перевищує всіх, стоїть над усіма, над патріярхами і пророками, і кожен, хто народився від жінки, нижчий від Йоана” (св. Амвросій) бо „він прийняв початок благодаті скоріше, як природу людську” (св. Амвросій) „Йоан гідний того, що сам Спаситель дає свідчення його величі” (св. Вернард).
І справді, великим мав бути той, кого так величають найбільші учителі Христової Церкви, про якого сам Ісус Христос сказав „Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Хрестителя” (Мт 11, 11). А ось як оповідає нам Євангеліє від Луки про зачаття і різдво святого Йоана Хрестителя: „Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик на ім’я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона на ім’я Єлисавета. Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно. Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.
І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом, згідно зі звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити. А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору. Тоді з’явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника. Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього. Ангел же сказав до нього: «Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, и ти даси йому ім’я Йоан. І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть; бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї, і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога. І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі.
Захарія ж сказав до ангела: «По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку». Ангел озвавсь до нього: «Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість. І ось замовкнеш и не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу».
Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині. Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому. Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи: «Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми»” (Лк 1, 5-25.).
А потім здійснилася велика тайна святого Благовіщення. Той сам ангел Гавриїл звістив Пречистій Діві благу вість. „Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і илисавета сповнилася Святим Духом „(Лк. 1, 39-41). Тут відбулася зустріч Пречистої Діви з тіткою Її Єлизаветою, яка промовила пророчі слова (див. Лк. 1, 42-45). І відповідь Пресвятої Богородиці: „Величає душа моя Господа …” (див. Лк. 1, 46-55), що з Її серця і вуст піднеслися до неба.
„Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина. Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею. Восьмого дня прийшли обрізати хлоп’я и хотіли назвати його ім’ям його батька – Захарія; його ж мати заговорила, кажучи: «Ні, він зватись буде Йоан». Кажуть до неї: «Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім’ям». І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався. І попросивши табличку, він написав: «Йоан – його ім’я». Всі тому дивувались. Теєї ж хвилини відкрились його уста і язик розв’язався, і він почав говорити та благословити Бога. І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили. ,сі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали муж собою: «Що воно з того хлоп’яти буде?» І справді рука Господня була з ним. А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого; як то Він сповістив був устами святих своїх від віку пророків, що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять, що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій; клятву, якою Він був поклявся Авраамові, нашому батькові, що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш. А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати Йому дорогу, дати Його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх, завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти, щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, об спрямувати наші ноги на дорогу миру». Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж доя дня свого об’явлення Ізраїлеві „(Лк. 1, 57-80).
Про молодість святого пророка Святе Письмо подає дуже скупі відомості: дитя росло і кріпилося Духом і перебувало в пустелі аж до публічної появи перед Ізраїлем. Молодим “Йоан залишає світ, утікає від людей, забуває про все і свій погляд звертає лишень у висоту Божества” (св. Вернард), а “життя Йоана Хрестителя було нічим іншим, як одним безперервним постом” (св. Василій). Покутою він приготовляється до звершення свого великого посланництва, його життя своєю суворістю перевищує життя всіх пустельників, і “жодної плями не могло бути на тому, у кого була повнота благодаті” (св. Євсевій). Та послухаймо, що каже Святе Письмо: “Того часу з’явився Йоан Хреститель і проповідував у пустині Юдейській. Він говорив: «Покайтесь, бо наблизилося небесне царство». Це ж той, що про нього говорив пророк Ісая: «Голос вопіющого в пустині: Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки Його».
А той Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була – сарана й мед дикий. Тоді виходили диходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська 6. і продокительность подрожения производительности. Побачивши, що сила фарисеїв та садукеїв іде на хрещення до нього, він до них мовив: «Гадюче поріддя! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву? Принесіть же плід, гідний покаяння, і не гадайте, що можете самі собі казати: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама. Сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в гогонь кинуть. Я вас хрещу водою на покаяння, ато, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити Йому взуття. Він вас хреститиме Духом Святим і вогнем. Лопата вже в руці в Нього, і Він очистить тік свій тавеле свою пшеницю до засіків, а полову спалить вогнем невгасним»”
„Люди питали його: «Що ж нам робити?» Він відповів їм: « Хто має дві одежі, нехай дасть тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить ». Прийшли також митарі хреститись і йому мовили: «Учителю, що маємо робити?» А він сказав їм: «Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть». Вояки теж його питали: «А ми що маємо робити?» Він відповів їм: «Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею»” (Лк 3, 10-14.). Так святий Йоан „звіщав народові Добру Новину” (Лк. 3, 18). Аж настав день, коли сам Спаситель прийшов прийняти хрещення від Йоана. Йоан спротивився цьому, кажучи „Мені самому треба хреститися в Тебе, а Ти приходиш до мене?” (Мт 3, 14)., Однак підкорився волі Спасителя, охрестив Його і став свідком Богоявлення – він почув голос Отця небесного „Це Син мій любий, що Його я вподобав „(Мт. 3, 17).
„Хрещення Йоана – це кінець Старого і початок Нового Завіту; Йоан Хоан Хреститель був початком Євангелія Ісуса Христа” (св. Кирило Єрусалимський). Він не припиняв проповідувати і після хрещення Ісуса, однак пло це резповімо з нагоди празника Усікновення Чесної Голови Йоана Хрестителя (28 серпня). Нині честь і поклін віддаймо Різдву святого Йоана, Предтечі і Хрестителя Христового, і просімо його, щоб своїми молитвами вимолив нам покаяння і вічну пам’ять про те, що „сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і вогонь кинуть „(М 3, 10).
Я. Луцик, „ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011 – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/#20250624&vita
24 червня – Різдво пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=YccCJX4rwJM&t=1s
РІЗДВО ПРОРОКА, ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІВАНА. – https://cerkiew.net.pl/wiadomosci-liturgiczne/24-%d1%87%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%bd%d1%8f-%d1%80%d1%96%d0%b7%d0%b4%d0%b2%d0%be-%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%80%d0%be%d0%ba%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d1%82%d0%b5%d1%87%d1%96-%d1%96-%d1%85%d 1%80%d0%b5-2/
Українська передача 24.06.2025. – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2025/06/ukrainian-programme-24-06-2025.html
РІЗДВО ПРОРОКА, ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІВАНА. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=hDmIOCEOp1Q
Інформаційний випуск Радіо Ватикану 24.06.2025. – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/informatsiynyy-vypusk-radio-vatykanu/2025/06/ukrainian-news-24-06-2025.html
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0Cf3rJVgZBsKFn8HdWvumdrLmfB9mBCDq62a9xag4HbZUDNrERxymvDt4dSsBdjpPl&id=61575175806637
о. Петро Фостик
