Дикастерія у справах святих офіційно повідомила про нову дату беатифікації священномученика Петра Павла Ороса — вона відбудеться в суботу, 27 вересня 2025 року. Відповідний лист було скеровано на адресу владики Теодора Мацапули, правлячого єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії.
Урочисту Божественну Літургію з обрядом беатифікації очолить кардинал Гжегож Рись, архиєпископ Лодзький (Польща), який є призначеним Папським легатом для цієї події. Як і планувалося раніше, саме він від імені Святішого Отця виголосить Декрет про зарахування отця Петра Павла Ороса до лику блаженних Католицької Церкви.
Нагадаємо, що спершу беатифікацію було заплановано на 3 травня 2025 року, однак у зв’язку з відходом до вічності папи Франциска 21 квітня та оголошенням періоду sede vacante, подію було відкладено.
«Беатифікація священномученика Петра Ороса — це важливий історичний та духовний момент для всієї Мукачівської єпархії, для греко-католиків Закарпаття та всієї Католицької Церкви. Постать отця Петра, який віддав своє життя за вірність Христові та своїй пастві, залишається світлим прикладом стійкості у вірі та пастирської відданості в умовах переслідування», — зазначають у пресслужбі Мукачівської греко-католицької єпархії.
Деталі програми беатифікаційних урочистостей будуть повідомлені найближчим часом.
Довідка
Слуга Божий Петро Орос народився 14 липня 1917 року у с. Бірі (Угорщина) в сім’ї греко-католицького священика. У 1919 році родина переїжджає на Закарпаття. 1937 року вступає до Ужгородської духовної семінарії. 28 червня 1942 року прийняв ієрейські свячення. Свою душпастирську діяльність розпочав сотрудником у с. Великі Ком’яти, Виноградівського р-ну. Владика Теодор Ромжа 19 грудня 1944 року, за свідченням о. Стефана Бендаса, таємно висвятив його на єпископа. 1946 року призначений на вільну парохію у с. Білки, Іршавського р-ну.
У 1948 році місцеві органи влади вдаються до різних методів впливу, щоб схилити отця Петра на перехід до російського православ’я. Йому, як і всім іншим священникам, які не поступилися своїми переконаннями, заборонили виконувати душпастирську роботу. Але він залишився вірним своєму покликанню, продовжував підпільно зі своїми братами у священстві оо. Іваном Маргітичем, Іваном Романом та Іваном Ченгері таємно обслуговували греко-католицьких вірних Іршавщини й Виноградівщини.
Непокірність священника дратувала можновладців. На початку 1953 року його заарештували й відправили до Ужгорода, у слідчий ізолятор КДБ, де він перебував під арештом понад два тижні. Влітку 1953 року поблизу Імстичівського мосту міліціонер намагався заарештувати отця Петра, але йому пощастило зникнути між верболозом. У постійній небезпеці, без відпочинку, сну та надійного притулку для отця Петра наближався трагічний день мученицької смерті.
Напередодні празника Успіння Пресвятої Богородиці, 27 серпня 1953 року, в с. Великі Ком’яти він відслужив велелюдну Святу Літургію, сповідав, причащав. Того самого дня вирушив пішки на залізничну станцію в с. Сільце. Тут його заарештував міліціонер і повів у напрямку с. Заріччя. Поблизу хреста пролунали два постріли — о. Петра було вбито. Тіло розстріляного відвезли до моргу Іршавської лікарні, через кілька днів потай від людей закопали між терням поблизу с. Кам’янське, Іршавського р-ну. Пізніше останки відкопали працівники міліції та КДБ і вивезли в напрямку Іршави.
39 років місце поховання отця Петра зберігалось у найсуворішій таємниці. Тільки після легалізації Греко-Католицької Церкви знайшлися очевидці, які під присягою розказали правдиву історію тих трагічних днів. 28 липня 1992 року колишній начальник КПЗ Іршавського РВВС згодився дати свідчення і показав поліцейський гараж, де було закопане тіло. Після ексгумації і проведеної експертизи 23 серпня 1992 року відбулося перепоховання тлінних останків отця Петра Ороса зі всіми почестями, які належать його сану. Наступного дня відбувся архиєрейський похорон. Мощі поклали у каплиці поблизу церкви у с. Білки.
Мученицька смерть отця Петра Ороса була вінцем його повного чеснот і святості життя, нагородою відданої душпастирської роботи. Вірники глибоко поважали і від усього серця любили свого духовного отця, який у важкі часи переслідувань був із ними, був їх потіхою, добрим і дбайливим пастирем. Він своїм життям підтвердив слова Спасителя: «Добрий пастир душу свою віддає за вівці».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Апостольська столиця оголосила дату беатифікації священномученика Петра Павла Ороса – Джерелo: https://synod.ugcc.ua/data/apostolska-stolytsya-ogolosyla-datu-beatyfikatsiy-svyashchennomuchenyka-petra-pavla-orosa-17491/
Матеріали з тегом «Мукачівська греко-католицька єпархія» – Джерелo: https://synod.ugcc.ua/data/tag/%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%94%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F/
Петро Павло Орос – Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – Джерелo: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%9E%D1%80%D0%BE%D1%81
Отець Петро Орос – український мученик із Закарпаття | Живе інтерв’ю – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=-iO8qpx_G1w&t=20s
Petro Oros – Джерелo: https://pl.wikipedia.org/wiki/Petro_Oros
Життєпис отця Петра Павла Ороса – Джерелo: https://mgce.uz.ua/blog/beatifikatsiya-petra-orosa/zhittepis-ottsya-petra-pavla-orosa/
о. Петро Фостик
