Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Після піврічного перериву маю знов можливість дуже сердечно вітати всіх на Божественній Літургії у нашому Вроцлавському єпархіальному соборі, яка передається Польським Телебаченням у прямому ефірі на каналі TVP HISTORIA.
Зустрічаємось в особливий час. Передовсім це вже четвертий рік кривавої війни, яку Росія веде проти України. Це одночасно також Ювілейний – Святий 2025 Рік, який Папа Франциск проголосив Роком Надії. Одночасно для українців це черговий рік непевності та очікування на закінчення війни, яке буде вирішувати про дальшу долю мільйонів громадян України. Від цього коли і як закінчиться війна, буде залежати скільки людей зможе повернути в Україну, щоб відбудовувати її та спокійно жити на рідній землі. На ці та інші питання не маємо сьогодні певної відповіді. Відчуваємо, що ми безсильні. Стараємось лише у молитві та у щоденних медійних переказах знаходити якусь втіху та крихітку надії, що щось поміняється та що замовкне зброя.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
В сьогоднішньому євангельському читанні ми почули, що людина спроможна дуже багато вчинити, навіть тоді, коли видається, що вона повністю безсильна. Це оптимістичний переказ з Євангелія від св. Матея (Мт. 14, 14-22) про Христове навчання над Галилейським озером та про Його чудо розмноження хліба. Багато тисяч народу прийшло з різних околиць, щоб послухати наук нового Вчителя. Христове слово падало до самих сердець присутніх людей, так, що вони забули про час і про природні потреби тіла, тобто про спрагу та про голод. Врешті апостоли несміливо звернулись до Христа: Пустинне це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи (Мт. 14, 15). Відповідь, яку почули від Вчителя, не була такою, якої очікували. Христос сказав: Не треба їм відходити: ви дайте їм їсти (Мт. 14, 16). Апостоли були зшоковані. Бо як, маючи тільки п’ять хлібів та дві риби, які хтось більш второпний забрав зі собою, можна накормити п’ять тисяч самих чоловіків, не враховуючи жінок і дітей? Фізично це неможливо! Незважаючи на недовіру своїх учнів Спаситель каже всім присутнім сісти на траві, благословляє ці п’ять хлібів і дві риби, ломить їх, передає апостолам а ці розносять їх народові. Виявилось, що хліба і риби вистарчило для всіх. Мало цього, всі наїлися до сита а незїджених куснів залишилось повних дванадцять кошів. Важко повірити в це чудо. Бо хто спроможний двома хлібами та кількома рибами накормити тисячі голодних осіб? Людина неспроможна цього зробити. Одиноким хто міг би таке вчинити є Бог. Однак Христос виразно говорить апостолам: Ви дайте їм їсти! Всім, і тим п’яти тисячам мужчин, і жінкам а також дітям.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
У своєму навчанні Христос вимагає від своїх учнів передовсім віри: Хто увірує і охреститься, буде спасенний, а хто не ввірує, буде засуджений (Мк. 16, 16). Але теж знаємо, що Христос вимагає від нас діл милосердя, тобто давання милостині потребуючим, підтримки та допомоги хворим, терплячим і ув’язненим, прощення всяких кривд та зневаг тим, які заподіяли нам кривду, чи образили нас. Христос вимагає молитви за інших, головно за тих, які знаходяться в потребі а також очікує нашого задіяння у добродійну діяльність. Спаситель виразно говорить, що від цього буде залежати наше спасіння: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене (Мт. 25,34-36).
Сьогоднішні комунікаційні можливості дозволяють нам бачити на живо потреби конкретних людей у другій частині світу. Ми спроможні бачити хто і де терпить голод, хто страждає від різних природних стихій, де люди терплять від війни а де є переслідувані з причини іншого кольору шкіри, іншої мови, чи з причини своєї національної або релігійної приналежності. Одночасно усвідомлюємо також, що ми, як одиниці, неспроможні спасти цілого світу, що ми неспроможні допомогти кожному з потребуючих. Мало цього, неспроможні ущасливити всіх страждаючих навіть поодинокі держави, хіба щоб всі продали зброю.
Одночасно бачимо, як багато добра можна зробити спільно. При нагоді різного роду стихійних катастроф КАРІТАС та інші добродійні організації проголошують фінансові збірки, які опісля, у виді конкретної допомоги, трафляють до найбільш потребуючих осіб. Таким способом повторюється Христове чудо розмноження п’яти хлібів і двох риб а кожний з нас має можливість докласти свою, навіть найменшу лепту, до загальної справи і спільними силами накормити конкретного голодного, напоїти та зодягнути конкретного потребуючого. Це практичне виповнення Христового наказу даного апостолам, але також і нам: Ви дайте їм їсти!
Безсумнівно всі пам’ятаємо місяць лютий 2022 р., коли почалось повне російське вторгнення на українську землю. Тоді на кордоні з Польщею станули мільйони українських воєнних втікачів. Всі вони могли отримати допомогу, бо відкрились для них не тільки державні і церковні осередки, але також двері багатьох приватних домів і помешкань, де вони отримали дах над головою, де були накормлені та прийняті з зичливістю і з відкритим серцем.
Сьогодні, після понад трьох роках війни, бачимо що світове суспільство стає щораз більш байдужим на потреби тих, які страждають, чи то в Україні, чи в інших кінцях світу. Також в наших церквах, щораз рідше проголошуємо нові фінансові збірки, щоб не обтяжувати наших парафіян. Але не можемо забувати, що потребуючі є дальше поміж нами. Як одиниці всіх не спасемо, але разом можемо протидіяти не одній нужді.
В часі війни в Україні наша Церква покликала до існування Патріаршу фундацію «Мудра справа». Її завданням є трансформувати українське суспільство та здійснювати служіння – нести конкретну допомогу найбільш постраждалим внаслідок російської агресії проти України. Патріарша фундація допомогла вже дуже багатьом потребуючим. Одночасно її діяльність усвідомлює, як багато є ще в Україні осіб, які очікують на допомогу. В Харкові, мабуть до нашого єпархіального собору приходить найбільше потребуючих, незалежно від церковної приналежності, щоб отримати якусь допомогу. Але владика Василій Тучапець скаржиться, що вони не мають вже що роздавати потребуючим. КАРІТАС нашої єпархії безперервно збирає фонди, щоб опісля передавати їх у формі конкретної допомоги для різних потребуючих осіб в Україні.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Чудо розмноження хліба сталось колись, над берегом Галилейського озера. Немає перешкод, щоб воно здійснювалось і сьогодні, на наших очах. Потрібно лише, щоб ми були готові жертвувати від себе п’ять хлібів і дві риби, які поблагословить Господь. Тоді будуть вони занесені до найбільш потребуючих і зможуть нагодувати тисячі голодних. Тому не дивуймось, коли почуємо Христові слова: Ви дайте їм їсти! Гляньмо довкола себе, щоб відшукати цих голодних щоб поділитись з ними нашим хлібом і рибою.
Користаючи з нагоди хочу пригадати, що 12 і 13 вересня, в нашому Вроцлавському єпархіальному соборі, Блаженніший Святослав уділить архієрейські свячення владиці-номінату Марюшу Дмитеркові, як майбутньому єпископові-помічникові Вроцлавсько-Кошалінської єпархії. В першій черзі прошу про молитву в наміренні нашого нового єпископа. Запрошую також на торжества до нашого собору, особливо в суботу 13 вересня, о годині 10.00. За посередництвом нашої камери а також на каналі You Tube буде можна здально брати участь у згаданих торжествах.
Всім бажаю гарної неділі та Божого благословення у щоденних справах.
Слава Ісусу Христу!
