Віддання свята Переполовення П’ятидесятниці, святого і праведного Йова Многострадального.
Сьогодні у Східній Церкві віддання свята Переполовення.
Східна Церква святкує празник Переполовення, або Переділення. Синаксар цього дня так пояснює появу празника: „У середу Розслабленого празнуємо празник Переполовення П’ятдесятниці задля почести двох великих празничних днів — Пасхи і П’ятдесятниці. Переполовення обидва ці празники з’єднює і сполучує”. Празник Переділення має восьмиденне попразденство до середи після неділі Самарянки.
Основу цього празника Церква взяла зі святого Євангелія, де сказано, що Ісус Христос в половині свята Кучок „увійшов у храм і почав навчати” (Йо. 7, 14). Він говорив про Своє Боже післанництво та про таїнственну воду: „Моя наука не моя, — казав Христос, — а того, хто послав мене… Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п’є! Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!”. „Так Він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в Нього” (Йо. 7, 16 і 37-39).
Цей празник уже був у практиці за часів святого Йоана Золотоустого († 407). Укладення служби празника Переполовення приписують Анатолію, царгородському патріярхові 458), святому Андрієві Критському († 740), святому Йоану Дамаскину († к. 749) і святому Теофану Ісповіднику († 817).
Празник Переполовення має на меті скріпити нашу віру у воскреслого Христа, заохотити до виконання Божих заповідей та приготувати до Господнього Вознесення і Зіслання Святого Духа. На хвалитних стихирах утрені цього дня співаємо: „Просвітившися, брати, Воскресенням Спаса Христа, і досягши переполовення Господнього празника, щиросердечно зберігаймо Божі заповіді, щоб ми стали достойні і Вознесення празнувати й одержати прихід Святого Духа”.
о. Катрій Юліян, ЧСВВ, Пізнай свій обряд. Свічадо, 2004
ДІЯНЬ СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ЧИТÁННЯ. Ді. 32 зач.; 13, 13-24.
В тих днях Павло й ті, що були з ним, відпливли в Пергу в Памфілії, але Іван відлучився від них і вернувся в Єрусалим. Вони ж, перейшовши Пергу, прийшли в Антіохію в Пісідії і суботнього дня ввійшли до синагоги й сіли. По прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: – Мужі брати, як маєте яке слово втіхи для народу, кажіте.
Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: – Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте!
Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і возвисив цей народ, коли він був приходнем у Єгипетській землі, і потужною рукою вивів їх із неї. І сорок років годував їх у пустині; вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю по яких чотириста п’ятдесятьох роках. Після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла. Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років. Та відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: я найшов Давида, сина Єссея, чоловіка по моєму серцю, що виконає всю мою волю. З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса, а Іван перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння.
ВІД ІВАНА СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ ЧИТÁННЯ. Ів. 18 зач. 6, 5-14.
В той час Ісус, підвівши очі й побачивши, що сила людей іде до нього, каже до Филипа: – Де нам купити хліба, щоб ці їли?
Казав він так, щоб випробувати його, знав бо сам, що має робити. Филип озвавсь до нього: – Та й за двісті динаріїв хліба не вистачило б, щоб кожному хоч трохи дісталось.
Каже до нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра: – Є тут один хлопчина, що має п’ять ячмінних хлібів і дві риби; але що це на таку силу людей!
Сказав Ісус: – Веліте людям сісти.
Було ж багато трави на тому місці, і сіли вони числом яких п’ять тисяч чоловіків. Узяв Ісус хліби і, воздавши хвалу, роздав тим, що сиділи; так само й риби, скільки хотіли. Коли ж вони наситилися, мовив до своїх учнів: – Зберіть шматки, що зосталися, щоб ніщо не пропало. І зібрали та наповнили дванадцять кошів куснями ячмінного хліба, які були лишилися в тих, що їли. Побачивши чудо, яке зробив Ісус, люди заговорили: – Це справді пророк, що має прийти у світ.
Ді. 13, 13–24. «Йоан перед Його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрещення і покаяння»
Господь наш Ісус Христос через свою смерть і Воскресіння чинить нас учасниками життя вічного. Вічність нам дано, але чому ж ми часто не усвідомлюємо цього? Бо ж ми маємо гріховну, зіпсуту природу, саме вона не дає нам змоги жити цим вічним життям. Тому покаяння, про яке згадується, – важливий крок до того, щоб почати жити справжнім життям у його повноті.
Тільки наше навернення, наша особиста переміна, те, скільки ми працюємо над собою, визначає те, що ми стаємо готові особисто прийняти Бога. Бог завжди готовий жити й перебувати в нас, але ми не готові.
Перемінюймось, і Бог все більше буде перемінювати та сповнювати нас!
Вл. Венедикт Алексійчук
Йо. 6, 5–14. «Є тут один хлопчина; він має п’ять ячмінних хлібів ще й дві риби. Та що це на таку многоту!»
Дуже часто ми відчуваємо безпорадність у тих чи інших життєвих ситуаціях, наприклад, не віримо, що можемо якось суттєво вплинути на ситуацію – політичну, економічну, суспільну. У багатьох ділянках нашого життя настають моменти, коли наші сили та можливості в певній ситуації, такі ж мізерні, як п’ять хлібів і дві риби на многоту народу.
Цей же уривок Євангелія показує нам щось дуже важливе. Господь, звичайно, зміг би чинити чуда навіть без цих п’яти хлібів і двох риб, але Він потребував, якщо можемо так сказати, щоб саме через людей створити щось велике, якесь чудо.
Так само в нашому житті. Бог не очікує від нас якихось великих речей, знамень, того, що понад нашу силу, а лише того, що можемо зробити. Кожен із нас може дати Богові «свої хліби чи свої риби», які, на перший погляд, не можуть нічого суттєво змінити в ситуації.
Саме через маленькі справи Господь творить великі речі.
Вл. Венедикт Алексійчук
Стихири на „Господи, взиваю я”
Настала половина днів* від спасенного Воскресіння,* якими закінчиться божественна П’ятидесятниця.* Маючи світлість обох та обоє об’єднуючи,* заздалегідь вшановує і появляє прийдешню славу* вознесіння Владики.
Сіон почув вістку про Христове воскресіння і звеселився,* а вірні його сини зраділи, коли його побачили,* як Духом обмиває погань христоубивства.* Торжественно готовиться святкувати обох празників радісне переполовинення.
Наближається, як написано,* щедре злиття Божого Духа на всіх:* переполовинення наперед звіщає сповнення тієї святої обітниці,* яку Христос дав своїм учням після смерти,* поховання та воскресіння,* що справдиться через об’явлення Утішителя.
Явилось нині світле* і чудове Спасового воскресіння всесвяте переполовинення* – світле полудне,* що освітлює світ божественними благодаттями* Христового воскресіння.* Воно висвітлює чудеса нетлінности,* ясніє знаками й показує вознесіння на висоти,* та появляє багатозначний прихід Духа,* пресвітле торжество П’ятидесятниці,* тому й дає душам нашим мир і велику милість.
У половині сьогоднішнього празника* Господь дає всім струмки добросердя,* немов божественної слави річку,* і голосно кличе:* Хто спраглий, хай приходить до мене і п’є вдосталь!* Бо джерелом співчутливости* і безоднею милости бувши,* виточує світові прощення,* обмиває прогріхи й очищує недуги,* спасає тих, що прославляють Його воскресіння,* покриває любов’ю тих,* що прославляють його славне вознесіння,* і дає душам нашим мир* і велику милість.
Став посеред святині невисловний Бог і Господь.* Він бо був Бог своїм єством,* хоч заради нас воплотився* і видимо з’явився в тілі.* Він дав усім слова життя, кажучи:* Очистіть душі і жар пристрастей охолодіте,* щоб ніхто з людей не залишився без напою.* Дарую вам божественну благодать,* щоб стали ви учасниками безсмертного, кращого й ліпшого царства,* і прославилися разом зі мною – вашим Творцем.
Зібравшись, Христе, на свято* посередині між твоїм Воскресінням* і приходом твого Божого Духа,* оспівуємо тайну твоїх чудес:* Пошли нам твою велику милість!
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Тропар (г. 8):
В переполове́ння пра́зника спра́глу ду́шу мою́ благоче́стя напі́й во́дами,* до всіх бо, Спа́се, закли́кав Ти:* Спра́глий неха́й гряде́ до Ме́не і неха́й п’є.* Джерело́ життя́ на́шого, Хри́сте Бо́же, сла́ва Тобі́.
Сла́ва, і ни́ні: Кондак (г. 4):
В переполове́ння зако́нного пра́зника, всіх Тво́рче і Влади́ко,* до предстоя́щих глаго́лав Ти, Хри́сте Бо́же:* Прийді́ть і зачерпні́ть во́ду безсме́ртя.* Тому́ до Те́бе припада́ємо і ві́рно кли́чемо:* Щедро́ти Твої́ дару́й нам,* бо Ти є джерело́ життя́ на́шого.
Прокімен (г. 3): Вели́кий Госпо́дь наш і вели́ка си́ла Його́, і ро́зумові Його́ нема́є мі́ри (Пс. 146,5).
Стих: Хвалі́те Го́спода, бо благи́й псало́м, Бо́гові на́шому неха́й соло́дке бу́де хвалі́ння (Пс. 146,1).
Алилуя (г. 1): Пом’яни́ грома́ду Твою́, яку придба́в Ти від поча́тку (Пс. 73,2).
Стих: Бог же – цар наш спе́редвіку, учини́в спасі́ння посе́ред землі́ (Пс. 73,12).
Замість Досто́йно, ірмос (г. 8):
Чуже́ матеря́м ді́вство і чудне́ ді́вам діторо́дження. На Тобі́, Богоро́дице, обо́є доверши́лося. Тому́ Тебе́ ми, всі племена́ землі́, безуста́нно велича́ємо.
Причасний: “Хто їсть Мою́ плоть і п’є Мою́ кров, у Ме́ні перебува́є і Я – в ньо́му,” сказа́в Госпо́дь (Йо. 6,56). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Коли ж священик мовить: Зі страхом Божим і вірою приступіть, ми, замість Благословен, хто йде в ім’я Господнє, співаємо: Христо́с воскре́с, один раз, цілий тропар.
Священник: Спаси́, Бо́же, люде́й Твої́х:
Ми: Христо́с воскре́с:
Священник: Завжди́, ни́ні і повсякча́с:
Ми: Христо́с воскре́с ( 3 ). Потім єктенія.
А замість Будь ім’я Господнє, співаємо: Христо́с воскре́с ( 3 ).
Священник: Благослове́ння Госпо́днє на вас:
Хор: Амі́нь.
Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же:
Хор: Христо́с воскре́с із ме́ртвих, сме́ртю смерть подола́в, і тим, що в гроба́х, життя́ дарува́в. Го́споди, поми́луй ( 3 ). Благослови́.
Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і святого, якого є храм, і святого, і праведного, і багатостраждального Йова, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/olga.fostyk/posts/pfbid02GiSNXmaqQqEmSPhsyUTnojSpGHDQBJGg3bJQFZ38vrRtUQgqVmeoVrvHJWkJ94fl
о. Петро Фостик
