31 серпня Церква вшановує пам’ять положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці.
Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці.
Було це в часи правління імператора Лева VI Філософа (886-912). Ого жінка Зоя дуже тяжко захворіла, що навсть найславніші лікарі нічого не могли вдіяти. Тоді, після довгих молитов, цариця удостоїлася Божого об’явлення, що одужає, якщо на неї покладуть чесний пояс Пресвятої Богородиці. Цей пояс імператор Аркадій (395-408) переніс з Єрусалиму до Царгорода, а його дочка свята Пульхерія, згодом цариця, зложила його в золотому ковчезі у церкві Пресвятої Богородиці. І коли Бог об’явив цариці Зої, що має шукати допомоги у тому поясі, то патріярх відкрив ковчег і побачив чесний пояс цілком неушкодженим. З молитвою його поклали на хвору царицю і вона чудом одужала, підвелася з ліжка і стала голосно величати Пресвяту Богородицю.
Потім чесний пояс поклали назад у ковчег і запечатали царською печаттю. З того часу в пам’ять програм з руку в тверт святкуємо свято Положення чесного пояса, який ще нз раз оберігав Царгород від небезпек.
ДО ГАЛАТІВ ПОСЛАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА ЧИТÁННЯ. – Ряд.: Гал. 202 зач.; 2, 11-16.
Браття, коли Петро прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому у вічі, тому що він заслужив докір. Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, почав таїтися та відлучуватися, боячись обрізаних. Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством. Та коли я побачив, що вони не ходять прямо за євангельською істиною, перед усіма я сказав Кифі: коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганськи, не по-юдейськи, як можеш силувати поган, щоб жили по-юдейськи?
Ми з роду юдеї, не грішники з поган; та довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, але вірою в Ісуса Христа, ми увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ділами закону не оправдається ніхто.
ДО ЄВРЕЇВ ПОСЛАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА ЧИТÁННЯ. – Богородиці: Євр. 320 зач.; 9, 1-7.
Браття, перший завіт мав також свої установи щодо служби і мав святиню земну. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби предложення; він зветься Святе. За другою завісою був намет, званий Святе святих, зо золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, що був увесь покритий золотом; у ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. Зверху же над ним були херувими слави, що крильми отінювали престол умилостивлення. Але про це не час тепер говорити докладно.
І от як усе це так було уряджено, в перший намет увіходили завжди священики, виконуючи службу; в другий же раз на рік – лише первосвященик, і то не без крови, яку приносив за свої і людські провини.
ВІД МАРКА СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ ЧИТÁННЯ. – Ряд.: Мр. 21 зач. 5, 24-34.
Одного разу слідом за Ісусом ішло багато люду, що тиснувся до нього. І ось одна жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу й натерпілась чимало від багатьох лікарів та витратила все, що мала, а полегші ніякої не зазнала, ба й, навпаки, ще гірше їй стало, почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулась його одежі. Мовила бо: «Як доторкнуся до його одежі – видужаю». І висохла тієї ж хвилини її кровотеча, і вона почула тілом, шо видужала від недуги. Ісус, вмить почувши, що з нього вийшла сила, обернувся до народу і спитав: – Хто доторкнувся до моєї одежі?
Учні його сказали йому: – Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, і питаєш: хто мене доторкнувся?
І озирнувся навколо, щоб побачити ту, що так вчинила. Жінка ж, налякана, тремтячи, – знала бо, що сталось з нею, – приступила, впала перед ним і оповіла всю правду. Він їй сказав: – Дочко, віра твоя спасла тебе. Іди в мирі й будь здорова від твоєї недуги.
ВІД ЛУКИ СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ ЧИТÁННЯ. – Богородиці: Лк. 54 зач. 10, 38-42; 11, 27-28.
В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко. Підійшла вона й каже: – Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені помогла.
Озвався Господь до неї і промовив: – Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.
Коли він говорив це, якась жінка підняла голос з-між народу і сказала до нього: – Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили. Він озвався: – Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його.
Гал. 2, 11–16. «Коли ж Кифа прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому в вічі, тому, що заслужив на докір»
Щось перед нами постає дуже дивне, а одночасно дуже миле та приємне. Апостол Павло, який є новонавернений, докоряє апостолу Петрові, будучи свідомим, що Ісус Христос сказав: ти Петро – Кифа, і на тобі збудую Церкву. Чому так він робить? Тому, що кожній людині властиво помилятись, а Петро також був людиною. Він, прагнучи зберегти єврейські традиції, не завжди відважно засвідчував свою християнську віру.
Павло ж боронив правду тоді, коли Петро не міг піти за правдою. І тому, які б наші стосунки не були в житті, хто б не був перед нами, ніколи не біймося свідчити правду.
Не нападати на когось, не дорікати комусь, не критикувати когось, а свідчити правду.
Вл. Венедикт Алексійчук
Мр. 5, 24–34. «Дочко, тебе спасла віра твоя»
З Євангелія довідуємося, що тисячі людей ходили за Ісусом. Кожен мав на це якісь свої причини: хтось почув, і йому було цікаво це побачити, хтось захопився тим, що говорив Ісус Христос… Проте в Євангелії читаємо, що не так багато зцілялося, не так багато отримало поміч від Господа. Ісус творив чуда, зціляв людей лише через їхню віру.
Ісус Христос був, є і буде той самий. Отже, так само стається в житті кожного з нас тепер, бо як Христос діяв тоді, так діє і тепер і буде діяти в майбутньому. Він допомагав і бажає допомогти кожному в будь-яких сферах життя, відтак маємо усвідомити, що для Бога немає нічого неможливого.
Річ не в Господньому бажанні, а лише в тому, наскільки я вірю. Віра – це підстава, яка дозволяє Богові діяти в житті кожного з нас.
Вл. Венедикт Алексійчук
Стихири на „Господи, взиваю я”
Своїм божественним заступництвом * ти зберігаєш і покриваєш від ворожих нападів тих * що з любов’ю святкують твоє преславне свято Покладення пояса і кличуть до тебе : * Ти наша кріпость і твердиня, і радість богоподібна; * єдиний Син твій і Бог наш, * якому кланяємося і кажемо: * Ісусе всесильний, * спаси, як милосердний, душі наші!
Сьогодні, зібравшись побожно, * прославмо Богородицю: * Пресвята Діво! Велика твоя слава * і чудес твоїх глибока безодня * Ти свята охорона і похвала * і джерело зцілень нам, що святкуємо твій празник * Тож молимось, промовляючи:. * Ісусе всесильний * спаси, як Милосердний, душі наші!
Святими твоїми молитвами * укріпи й ласкаво захисти нас, Пречиста; * захорони перед страшними ворогами * і їхньою неволею тих * що святкують твій празник * щоб ми кликали до твого Сина: * Ісусе всесильний * спаси нас, * як милосердний!
Визнаємо, Богородице * що ти Богом насаджений рай * і місце дерева життя, зрошене Святим Духом. * Бо ти породила всіх Творця * що кормить вірних живим хлібом. * Тому з Предтечею * моли його за нас, * захищаючи Церкву й вірних * від усякої напасти.
Освячується небо і земля * і храм освітлюється * а всі вірні веселяться. * Ось бо з ангельськими хорами * з Предтечею і Богословом * з пророками й апостолами невидимо входить Мати Божа * і молиться до Христа за християн * щоб він помилував місто й людей, * які звеличують свято її покрову.
Краса Якова * і небесна драбина * якій Господь зійшов на землю * були колись, Богородице, прообразами твоєї чести та слави. * Тому тебе, що породила всіх Бога * ублажають ангели на небі і люди на землі * бо ти молишся за ввесь світ, * покриваючи ласкою тих, * які святкують твій світлий празник.
Твоїм празником, пречиста Богородице * немов світлим вінком, завінчалась сьогодні Церква Божа * яка радісно сяє і таїнственно веселиться * та кличе до тебе, Владичице: * Радуйся, небесна діадемо і вінче божественної слави ! * Радуйся, єдина повното слави й вічна радосте! * Радуйся пристановище тих, що до тебе прибігають, * заступнице і спасіння душ наших!
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Тропар (г. 8):
Богоро́дице присноді́во, люде́й покро́ве,* ти ри́зу й по́яс пречи́стого твого́ ті́ла* як загоро́ду могу́тню го́роду твоє́му дарува́ла* безсі́менним різдво́м твої́м, нетлі́нною перебува́ючи.* В то́бі бо приро́да обновля́ється і час.* Тому́ мо́лимо тебе́, мир го́роду твоє́му дарува́ти* і душа́м на́шим вели́ку ми́лість.
Сла́ва, і ни́ні: Кондак (г. 2):
По́яс твій чесни́й, що огорну́в богоприйо́мне ло́но твоє́, Богоро́дице,* це си́ла необо́рна го́роду твого́ і скарб дібр невиче́рпний,* єди́на Мати-Присноді́во.
Прокімен, пісня Богородиці (г. 3): Велича́є душа́ моя́ Го́спода і возра́дувався дух мій у Бо́зі, Спа́сі моїм. (Лк. 1,46-47).
Стих: Бо згля́нувся на смире́ння слуги́ Своє́ї, ось бо відни́ні ублажа́ть мене́ всі ро́ди. (Лк. 1,48).
Алилуя (г. 8): Почу́й, до́чко, і погля́нь, і прихили́ ву́хо твоє́ (Пс. 44,11).
Стих: Лицю́ твоє́му помоля́ться багатії́ наро́ду (Пс. 44,13).
Причасний: Ча́шу спасі́ння прийму́ і ім’я́ Госпо́днє призову́ (Пс. 115,4). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Священник: Христос, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, що її чесного пояса положення сьогодні пам’ять світло звершуємо, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і святого, якого є храм, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Я. Луцик, „ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011 – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/gregorian/#20260831&vita
Ікона мовить. Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/publish/39248-ikona-movyt-polozhennya-chesnogo-poyasa-presvyatoi-vladychyci-nashoi-bogorodyci/
† ПОКЛАДЕННЯ ПОЯСА ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=9i7GLElI8LE
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0u9rc6KwitowLRw4bfMdRyBG77idLeVPDCURLvEKqNbw5n1PutSkYqFq7tzvSgXR2l&id=61585522936379
о. Петро Фостик
