У період з 20 по 28 серпня 2026 року відбулося чергове паломництво, організоване Паломницьким центром YAKIV Вроцлавсько-Кошалінської єпархії.
Цього разу паломницька дорога привела прочан до Меджугор’я – одного з найвідоміших місць марійських об’явлень.
Протягом шести днів учасники прощі мали нагоду брати участь у вечірній молитовній програмі, яка складається з молитви на Вервиці, Святої Літургії та, залежно від дня тижня, Адорації Найсвятіших Дарів, молитов на оздоровлення або Адорації Святого Хреста Господнього. Окрім того, паломники приєдналися до численної групи українських прочан, які щоранку молилися Божественну Літургію у візантійсько-українському обряді. Справді незабутніми стали хвилини спільної молитви, коли багато сотень вірних українською мовою просили в Бога за заступництвом Пресвятої Богородиці дару миру для нашої Батьківщини.
Однією з традиційних складових паломництва до Меджугор’я є ранкове сходження на гору
Кріжевець, де 1934 року було встановлено пам’ятний хрест з частинкою Животворящого Хреста Господнього. У понеділок, 24 серпня, прочани Паломницького центру YAKIV стали однією з перших груп, які того ранку піднялися на кам’янисту гору, молячись Хресну дорогу. Молитовні розважання були зосереджені на єднанні страждань українського народу зі стражданнями Христа.
Цього ж дня ввечері відбувся невеликий концерт духовно-патріотичної пісні, організований душпастирями, які супроводжували групу паломників: о. Романом Захарчишиним, о. Василем Рипіньовським та о. Олегом Паньковцем. Загалом у паломництві взяли участь 120 осіб, для більшості з яких проща до Меджугор’я стала першою у житті.
За традицією група прочан відвідала замок Ненсі та Патріка. Господарі сердечно привітали паломників з України з 35-ю річницею Незалежності та пригостили всіх присутніх смаколиками. Особливе враження на прочан справило свідчення Патріка, який, будучи успішним бізнесменом і невіруючою людиною, докорінно змінив своє життя, відгукнувшись на заклик Богородиці до навернення. Не менш зворушливим було слово його дружини Ненсі, яка побажала всім українцям духовної сили, витривалості та вірності Богові у нелегкі часи воєнного лихоліття.
Наступного дня, 25 серпня, паломницька група з молитвою та розважаннями на Вервиці піднялася на гору Подбрдо – місце об’явлень Пресвятої Богородиці. Тут, у тиші, кожен учасник прощі мав можливість звернутися до Бога, просячи передусім миру для України, а відтак представляючи Йому свої особисті наміри, болі та переживання.
Не обійшлося і без короткого відпочинку. Учасники паломництва мали змогу відпочити на узбережжі Адріатичного моря.
Протягом усього перебування в Меджугор’ї учасники слухали духовні науки про так звані п’ять духовних камінців, які становлять основу щоденного християнського життя і на яких особливо наголошують у Меджугор’ї: молитву, піст, Сповідь, Літургію та Боже Слово. Ці духовні засоби не залишаються лише гарною теорією, а поступово стають особистим досвідом кожного паломника, адже в Меджугор’ї створено всі умови для того, щоб п’ять камінців справді стали частиною повсякденного життя прочанина.
Повернення додому після прощі – це не просто відновлення звичного ритму повсякденного життя. Паломництво стає своєрідним духовним преображенням, яке допомагає по-новому поглянути на власну повсякденність і спонукає ставити Бога на перше місце в усіх справах.
