Увечері 25 вересня Лев XIV зустрівся з десятками тисяч молодих людей на стадіоні «Стад де Франс» у Сен-Дені під Парижем. Під час молитовного чування, яке завершило перший день його візиту до Франції, Наступник святого Петра відповів на запитання молоді про виклики свідчення віри в байдужому суспільстві, долання тривог, розпізнання покликання та важливість братерського діалогу із тими, хто не поділяє християнських переконань.
Перший день перебування Папи Лева XIV у Франції, 25 вересня 2026 р., завершився святом віри, молитви й адорації, що зібрало 80 тисяч юнаків і дівчат на одному з найбільших стадіонів Європи «Стад де Франс», що в муніципалітеті Сен-Дені, приблизно за десять кілометрів від центру Парижа.
Прибувши на місце зустрічі після вечері в Апостольській нунціатурі, Святіший Отець проїхав панорамним автомобілем між секторами. Чування складалося з двох частин. Під час першої частини, яка супроводжувалася піснями й театральними постановками, відбувся діалог молоді з Наступником святого Петра. Друга частина мала молитовний характер, включаючи молитву перед реліквією «Святої Туніки», в яку, згідно з переданням, був одягнений Ісус під час страстей, та мощами святих, читання зі Святого Письма, проповідь Папи і богослужіння з Літургії годин.
Свідчення віри і братерство
«Як нам поєднати силу нашого місіонерського пориву з автентичністю братерського життя з тими, хто не поділяє нашої віри?» – запитувала Святішого Отця 25-річна Хлоя, яка розповіла про те, що разом з групою ровесників-католиків організовує молитовні зустрічі в робітничих районах Іль-де-Франс, що збирають численних юнаків і дівчат, які прагнуть жити своєю вірою та відкрито ділитися нею. Повторюючи за святим Павлом, юначка зазначила, що «для нас життя – це Христос». Однак, суспільство, в якому вони живуть, за її словами, ґрунтується на інших цінностях, де питання Бога здається чужим. З цього випливає прагнення «звіщати Христа тим, хто нас оточує», але також з «пошаною і делікатністю щодо тих», кого вони зустрічають.
Відповідаючи на це запитання, Лев XIV зауважив, що слова святого Павла, які вона навела, це не просто гасло, а «підсумок його життя», під час якого він засвідчив, що «Бог ніколи не чужий його життю, ба більше, Він стає зустріччю», покликавши його до Себе, внутрішньо перемінивши та пославши у світ. «У цю духовну динаміку залучені всі ми, також і сьогодні: це правда, як ти сказала, що суспільство, в якому ми живемо, здається байдужим до Бога. Але Господь не байдужий щодо нас! Ось що має значення і завжди дає нам надію», – мовив Папа, додаючи, що проблема не тільки в тому, що для багатьох людей питання Бога є чужим, а й у тому, що чужим є питання людини, тобто, байдужість щодо ближнього. Тож саме в ситуаціях труднощів соціально вразливих районів, «у конкретності щоденного життя» віра стає «живим свідченням надії».
«Саме людина губиться, стверджуючи, що Бог помер: якщо Бога немає з нею, людина втрачає спасіння і втрачає сенс існування, яке зводиться до глухого кута або до ніщо», – наголосив Лев XIV, нагадуючи, що Ісусове Євангеліє не веде до конфлікту, а завжди запрошує до прощення. Отож, плекання братерських уз із тими, хто не поділяє нашу віру, робить внесок у побудову суспільства, як також може стати «вправою віри та любові, бо неможливо звіщати Христа, не люблячи тих, кому хочемо його звіщати». «Отже, християнське послання, – підсумував він, – не є перешкодою для братерського співіснування, навпаки, воно сприяє йому, оскільки вільно запрошує кожного прислухатися до звістки про мир і спасіння».
Не існує провалу, з якого Бог не може підняти
Студент Франсуа, родом із сільської місцевості в Бургундії, який навчається на агронома, зазначив, що йому подобається присвячувати свій час красі літургії, він займається підготовкою велосипедних паломництв у гори, бере участь в академічному душпастирстві. «Як розпізнати, де Господь очікує нас, щоб служити і пожертвувати своє життя?» – запитував він, стверджуючи, що молодь відчуває бажання посвятитися служінню найуразливішим чи справі миру, але часто не є легко зрозуміти, де знайти орієнтири серед непевного світу.
Папа подякував зі ці зусилля та прагнення, підкреслюючи, що служіння справі миру, яке сприяє нашому зростанню, «перетворюючи страхи в надію, а нарікання – у відповідальність», є «особливо нагальною місією» сьогодні. «Зокрема, коли ми присвячуємо себе захисту найменших і найслабших, ми усвідомлюємо власну слабкість, яка є спільною для всіх нас. Ця властива людському життю уразливість не лякає нас, а об’єднує нас як істот, які відкривають для себе, що вони є братами й сестрами у Христі», – сказав Святіший Отець. За його словами, «шукання миру та справедливості» змушує рахуватися з конфліктами, які ми самі переживаємо, та очищувати серце.
«Не існує такого провалу, з якого Бог не зміг би нас підняти: Його милосердя – це наша радість. Проте ви згадували про тривогу та невизначеність як про перешкоди для вашого ентузіазму. Це дуже поширені настрої, спричинені нестабільністю перспектив на майбутнє, тимчасовістю почуттів та слабкістю стосунків», – вів далі Лев XIV, згадуючи про такі виклики, як залежність від екрана та тривога через кліматичні зміни або економічна й міжнародна ситуація. Тож заохотивши юнаків і дівчат тримати серце відкритим на страждання їхніх ровесників, Папа вказав на те, що досвід слабкості стає для Христового учня нагодою для свідчення, бо хто йде за Ісусом дорогою смиренного й безкорисливого служіння, той «визволяється від тривоги та знаходить новий ентузіазм».
Добре розпізнання
Святіший Отець підкреслив, що разом ми формуємо Церкву, яка є «тендітною та святою», як глиняні посудини, в яких зберігається скарб. І знову святий Павло нагадує нам, що «саме в слабкості ми сильні». «Саме у момент труднощів Бог підтримує нашу свободу та підбадьорює нас Своєю благодаттю. Він захотів жити як людина, щоб ми могли жити разом із Ним навіки, як радісні свідки надії», – мовив Папа, додаючи, що саме «в цій дружбі з Ісусом» реалізується наше розпізнання, призиваючи Святого Духа.
Як чинити добре розпізнання? По-перше, за словами Святішого Отця, пам’ятаючи, що «Господнє слово завжди є світильником на нашій дорозі». Саме в світлі Євангелія наше духовне формування проходить через молитву та служіння, поклоніння та діяння, тишу та звіщення. Наступним елементом, на який вказав Папа, є приклад святих.
«Дорогі юнаки й дівчата, шукаючи своє покликання, будьте впевнені: Господь не промовляє до вас нечітко, а звертається до кожного з вас, кличучи на ім’я, і запрошує вас іти за Ним, бо любить вас. Прийнявши Його Євангеліє з ясним розумом і чистим серцем, ви зрозумієте, яким чином Ісус кличе вас до служіння. Йдеться завжди про дар життя: повний, вірний, сповнений любові. Щоб перебороти тривогу та невпевненість, наберіться відваги сказати лише одне слово, просте й прекрасне: дякую. Дякую, Ісусе, за Твою любов», – сказав Лев XIV, запрошуючи присутніх «без страху та з довір’ям» сказати: «Ось я, Господи!». А звертаючись до тих, хто відчуває покликання до священства та богопосвяченого життя, наголосив: «Церква у Франції дуже потребує вас! Вона молиться за вас, чекає на вас».
Далі розпочалася молитовна частина програми.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Папа в діалозі з молоддю Франції про віру як живий досвід надії та братерства – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-09/dialog-papy-z-moloddyu-chuvannya-v-paryzhi.html
ХТО ЖИВЕ З БОГОМ, ТОЙ ВІЛЬНИЙ – СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ПАПА ЛЕВ XIV.
Під час молитовного чування з молоддю, яке стало завершальною подією першого дня Апостольської подорожі до Франції, Святіший Отець наголосив, що справжня свобода народжується не з відсутності правил, а з живого зв’язку з Ісусом.
Увечері 25 вересня 2026 р. Папа Лев XIV прибув на Stade de France у Сен-Дені на молитовне чування з молоддю Франції, де його зустріли єпископ Сен-Дені Етьєн Ґійє та представники місцевої влади. Після вітального слова, виступу молоді, діалогу зі Святішим Отцем та молитви, яка включала вшанування Святої Туніки та мощей святих, було прочитано біблійний уривок з Першого послання апостола Павла до Тимотея (1 Тим 6, 11–16). Саме цей новозавітний фрагмент став основою для роздумів, якими Святіший Отець поділився з молоддю.
Увечері 25 вересня Лев XIV зустрівся з десятками тисяч молодих людей на стадіоні «Стад де Франс» у Сен-Дені під Парижем. Під час молитовного чування, яке завершило перший день його …
Приналежність, а не володіння
Посилаючись на слова апостола Павла про «Божих людей», Лев XIV підкреслив, що означення «Божі» виражає приналежність до когось, а не володіння. «Хто живе з Богом, той вільний: вільний від усього, що затьмарює життя, роблячи його порожнім і позбавленим сенсу», – наголосив він і додав, що молодь Франції носить у своїх серцях «величезне прагнення свободи». За словами Папи, джерелом такої справжньої свободи є живий зв’язок з Ісусом.
Присутність Бога, як зазначив Святіший Отець, наповнює плани мудрістю, а бажання серця – красою. Боже світло спонукає людину до постійного оновлення і навернення, даруючи життю справжній сенс і роблячи кожного творцем історії, яка долає розгубленість і байдужість. Святий Павло пов’язує цю свободу з трьома настановами: уникати зла, прагнути добра і боротися за нього.
Втікати від егоїзму
Продовжуючи свої роздуми, Наступник святого Петра зазначив, що гординя, марнославство, насильство і зажерливість, які можуть над нами панувати, приховують жахливу самотність. «Це стиль життя, який штовхає людину мати все і водночас не бути особистістю; отримувати безліч вподобайок, але попри це залишатися самотньою», – наголосив він.
Уникаючи цього, людина починає прагнути справедливості, благочестя, віри, любові, терпеливості, лагідності. «Дійсно, хто живе з Богом, той прагне найкращого, невпинно працює над собою, прагне чесноти – тобто тієї сили, яка робить його добрим і правдивим», – підкреслив Папа і додав, що динаміка християнського життя – це шлях святості.
Вибирати добро – акт свободи
На думку Наступника святого Петра, на шляху святості недостатньо уникати зла, потрібно обирати добро. Це і є «справжній акт свободи» – той, завдяки якому вона здійснюється, очищується і дозріває. «Щоби робити правильний вибір, пам’ятайте про цей критерій: добро дає життя, ніколи його не забирає; добро оточує турботою, а не привласнює. Добро – це не прекрасне поняття, а променисте обличчя любові: це сам Бог у власній Особі!», – наголосив він.
Чесноти, на які вказує святий Павло – справедливість, благочестя, віра, любов, терпеливість і лагідність – є відображенням Божої доброти. На них, на думку Лева XIV, спираються принципи рівності та братерства. «Зробити ці принципи своїми – це не просто моральний обов’язок; це вибір стати справжніми чоловіками та жінками, вільними від будь-яких компромісів», – підкреслив він.
Боротися відважно
«Боротьба, до якої ми покликані, – це боротьба віри, тобто зобов’язання жити згідно з Євангелієм як учні Ісуса, Божого Сина, який робить нас братами і сестрами», – наголосив Папа і додав, що зброєю у цій боротьбі ніколи не буде насильство, зневага чи гноблення. За словами Наступника святого Петра, єдина доречна тут зброя – це любов, яка віддає саму себе. «Коли ми відчуваємо, що охоплені темрявою зла, світло Святого Духа просвічує нас і зміцнює. Тому цієї ночі оберімо разом чесноти, які маємо розвивати, щоб іти за Господом», – закликав він.
Продовжуючи свої роздуми, Лев XIV зазначив, що ми не самотні на шляху святості, адже подорожуємо разом із ближніми та маємо підтримку святих. У хвилини випробувань слід просити їх про допомогу та наслідувати їхній приклад. Зокрема, приклад святої Терези від Дитяти Ісуса вчить «малої дороги» щоденної любові, яка є основою справжнього миру.
Хрест – вічний знак надії
Бог встановлює мир із людьми через Завіт в Ісусі Христі, показуючи, що віра базується передусім на тому, що Бог робить для людини. За словами Папи, апостол Павло підсумовує це через образ Ісуса перед Пилатом як перемогу правди любові над лицемірством влади. «Добрий бій» нерозривно пов’язаний із «добрим визнанням», де використано грецьке слово kalos [«добрий», «прекрасний» – ред.] на знак довершеного Божого діла відкуплення. Завдяки перемозі Христа над гріхом і смертю християнин звільняється від зла та відкривається добру.
Промовляючи до молоді, Папа звернув особливу увагу на дві реліквії, що були виставлені перед учасниками чування, – Святу Туніку та хрест, адже одну з Нього зняли, а інший Йому дали – обидві є знаками Його страждань. Ісуса позбавили туніки саме для того, щоб одягнути людство в білу шату, обмиту в крові Агнця, а знаряддя смерті – хрест – перетворилося на вічний знак надії. «Отже, туніка і хрест – показують нас самих: нас, Церкву, яка народжується з Божого життя, відданого світові. Дорогі молоді друзі, щоби зростати у святості та робити наше суспільство кращим, будьте сповненими світла свідками цього Євангелія, тобто Доброї Новини, якою є Сам Христос, наш Спаситель», – підсумував Папа.
с. Аліна Анастасія Петраускайте, SCM – Ватикан
Папа до молоді Франції: хто живе з Богом, той вільний – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-09/promova-papy-do-molodi-frantsiji-na-stad-de-france.html
Paris – Prayer Vigil with Young People, 25 September 2026 – Pope Leo XIV – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=O7jIOnWcbxQ
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0oNVDAQBU6QcdduMYPnVCDEzzATNdWpYcacE3baS9Kg96D7cKgRfoMg7duKSaFXNEl&id=61585522936379
о. Петро Фостик
