| ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Воскресіння день, просвітімся люди! Пасха Господня,
Пасха – від смерти бо до життя і від землі до небес
Христос Бог нас перевів, – перемоги пісню співаємо.
Дорогі у Христі Сестри і Браття,
Після спасенного часу Великого Посту, ціла наша Церква співає одними устами радісний гімн: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував! Сьогоднішний Празник – це лише початок величного п’ятидесятиденного святкування, яке поведе нас духовними стежками Світлого Тижня, неділь: Томиної, Мироносиць, Розслабленого, Самарянки, Сліпонародженого, щоб опісля станути нам, разом з Воскреслим Христом, на горі та бути свідками Його вознесіння на небо. П’ятдесятого дня після Його славного воскресіння, будемо разом з апостолами та Пресвятою Богородицею очікувати, щоб зійшов на нас Святий Дух та наповнив своїми дарами. До цього часу, ще протягом цілого Світлого Тижня, співатимемо Воскресні Утреню та Вечірню. Нашим померлим занесемо на кладовища радісний спів Христос Воскрес, бо вони перші вже стрінулись, віч-на-віч, з нашим Воскреслим Спасителем.
Минулий вже час Великого Посту не був втраченим. Наша греко-католицька Церква, завдяки своїй багатій духовній і літургійній спадщині, наче рідна мати, провела нас за руку, стежками Святої Чотиридесятниці, даючи усі засоби потрібні до якнайбільш корисного пережиття цього періоду та підготовки до зустрічі з Воскреслим Христом. Вже у тридцять другу неділю після Зіслання Святого Духа – у тзв. неділю про Закхея, пригадала нам мати Церква, що ми мусимо докласти багато зусиль, щоб стрінути у своєму житті Христа Спасителя. Опісля, в наступні неділі, давала чергові повчання, що на дорозі духовного подвигу потрібна нам покора митаря; що можемо завжди, як Блудний Син, числити на милосердя нашого Небесного Отця, якщо лише спостережемо, що ми вибрали фальшивий шлях і схочемо з нього повернутись. Хто однак не схоче скористати з ласки милосердя, мусить зрозуміти, що прийдеться йому станути на страшному суді перед лицем одинокого Справедливого Судді. Вкінці, довівши нас до самого порога Великого Посту, на вечірні у Сиропусну Неділю, Церква закликає поєднатись з усіма, з ким роз’єднює нас брак любові. Не можна бо шукати з’єднання з Богом, коли ми не хочемо примиритися з нашими ближніми.
Під час Великого Посту Церква запропонувала нам спеціальні, характерні тільки для того часу богослужіння, які допомогли кожному, хто цього бажав, якнайкорисніше його пережити. До них належать: Служба Божа Св. Василія Великого, Літургія Передшеосвященних Дарів, Акафіст до Христових Страстей, Канон св. Андрея Критського та Молитва св. Єфрема з поклонами. Ми пам’ятали також за наших померлих у М’ясопусну суботу та у всі суботи Великого Посту; ми співали на честь Пресвятої Богородиці в Акафістову суботу та віддавали поклін чесному і живоносному Хрестові протягом цілого тижня, почавши від третьої, Хрестопоклінної Неділі. У хресті Господньому ми шукали сили до дальшого великопосного подвигу. Щоб скріпити наші сили ми брали участь у духовних вправах – реколекціях, користали зі святих Тайн Покаяння та Євхаристії. На тій дорозі не забракло посту – повздержання від м’ясних страв та гучних забав, доземних поклонів, а також численних особистих великопосних зобов’язань, постанов і умертвлень.
Особливим часом, в якому щедро сплинула на нас Божественна Благодать, був Великий Тиждень. Беручи участь у богослуженнях Великого Тижня, ми духовно переживали з нашим Спасителем несправедливий суд над Ним, бичування, короновання терневим вінцем, хресну дорогу, розп’яття та покладення у гробі. Разом з жінками ми були в неділю ранком при Його гробі, щоб голосно засвідчити перед цілим світом, що гріб порожній, що Христос Воскрес! На Воскресній Утрені ми голосно і радісно виявляли свою віру у Христове Восресіння та заявляли перед цілим світом: Воскрес Ісус із гробу, як провістив, подав нам життя вічне і милість велику. (Стихира з Пасхальної Утрені)
Дорогі у Христі Брати і Сестри! У цей світлий Празник Пасхи Церква хоче утвердити нашу віру у Христове Воскресіння. Початок – Пролог Євангелія від св. Йоана, яке на Літургії першого дня Великодніх Свят читається у різних мовах, усвідомлює нам, що Воскреслий Христос, є справді Словом Божим. Ми чули євангельські слова: Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог (Йо 1,1). Ця Добра Новина має нестись по цілому світі, усім народам.
Віримо, що Христос воскрес і радісно оспівуємо цю основну правду нашої віри літургійними текстами. В часі Воскресної Утрені ми співали у Каноні Пасхи: Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє, нехай святкує увесь видимий світ і невидимий, Христос бо воскрес – радість вічна. Ми співали дальше: Зійшов ти, Христе, в глибини підземні, і розбив кайдани вічні, що держали ув’язнених, і на третій день, як із кита Йона, воскрес ти із гробу. Заявляли ми також свою віру словами кондака: Хоч і до гробу зійшов ти, Безсмертний, то адову зруйнував ти силу і воскрес, як переможець, Христе Боже, жінкам мироносицям звістивши: Радуйтеся! І мир дарував Ти своїм апостолам, упалим же подав воскресіння.
Радісний Празник Христового Воскресіння є для нас особливою нагодою, щоб усвідомити та радісно висловити свою віру. Просвічені спільною літургійною молитвою, заявляємо сьогодні перед цілим світом, що віримо в Ісуса з Назарету, який є споконвічним Божим Словом, нашим Спасителем, який з любови до нас прийняв людське тіло і добровільну смерть та третього дня воскрес із мертвих. Віримо також, що і ми воскреснемо, щоб у вічності жити в з’єднанні з Ним – від смерти бо до життя і від землі до небес Христос Бог нас перевів.
Навівши на початку цього послання численні приклади притаманного нашій Церкві переживання Великого Посту та Світлого Празника Христового Воскресіння, хочемо підкреслити, яке велике духовне та літургійне багатство передає до використання своїм дітям наша мати греко-католицька Церква. У її Літургії, духовності та богословській думці, знаходимо усе, що потрібне для нашого повного християнського розвитку, для осягнення спасіння та з’єднання у вічності з Воскреслим Христом. Є це одночасно перед усіми нами, так духовними, монашеством як і вірними, викликом і завданням – мусимо пізнавати духовне багатство нашої Церкви та вводити його у щоденне парафіяльне і особисте життя. Це зобов’язує нас бути вірними синами і доньками нашої Церкви. У ній ми повинні приймати усі святі Тайни, у ній ми повинні духовно зростати, вивчати Добру Новину та Божий Закон. Беручи участь у Божественній Літургії в рідному обряді, ми повинні єднатись з Євхаристійним Христом, поручати Богові себе, своїх рідних та тих, які відійшли вже від нас до дому Отця. У рідному обряді наші померлі брати і сестри мають право іти на зустріч Воскреслому Господеві.
Щойно тоді, коли ціле наше християнське життя, не лише при нагоді Великодніх Свят, буде виростати з великого багатства нашої Церкви, зможемо досвідчити духовної радості та молитись словами Стихири Пасхи: Воскресіння день! Просвітімся торжеством, і одні одних обнімімо, та скажімо: Браття! І тим, що ненавидять нас, простім все з Воскресінням, і так заспіваймо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував.
Бажаємо сьогодні усім Вам, дорогі у Христі Брати і Сестри, духовенству та монашеству, дітям і молоді, всім мирянам, членам нашої Церкви, глибокого та радісного духовного переживання таємниці Христового Воскресіння. Бажаємо також, щоб у рідній греко-католицькій Церкві ви відкривали та впроваджували у своє життя багаті духовні скарби які дозволяють вповні здійснити своє християнство та дійти до зустрічі з Воскреслим Христом.
Бажаємо також, щоб Воскреслий Господь наділив усіх Вас радістю, здоров’ям та усім, що потрібне у щоденному житті.
Благословення Господнє на Вас!
Дано у Перемишлі-Вроцлаві, на Празник Христового Воскресіння 2006 р. |
