Вроцлав, дня 3.12.2008 r.
Число: 08/611
Духовенству, монашеству та вірним
Вроцлавсько-Ґданської Єпархії
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі Брати і Сестри!
Рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, який проходив від 13 до 20 вересня 2006 року Божого у Львові – Брюховичах, кожного року, близько літургійного поминання св. Андрея Апостола, яке згадуємо 13 грудня, у нашій Церкві по цілому світі має відбуватись грошова збірка «Андріїв Гріш». Зібрані цього дня фонди передаються у розпорядження Глави нашої Церкви Блаженнішого Любомира з призначенням на допомогу i розвиток нашої Церкви у тих країнах, де немає ще повних церковних структур, лише поодинокі церковні громади та священики.
Вже традиційно, у нашій Єпархії, частина цієї збірки призначена на потреби Синоду Єпископів УГКЦ та на потреби, пов’язані з участю єпископа у Синоді. Отже, вже кілька років не проводимо другої грошової збірки, яка була б призначена тільки на потреби Синоду Єпископів УГКЦ.
У минулому 2007 р. під час збірки, яка проходила в наших парафіях у неділю 9 грудня, загалом зібрано 13.069,67 зол. З цієї суми 4.750, 00 доларів призначено на потреби фонду «Андріїв гріш», а тисячу доларів використано на потреби, пов’язані з нашим синодальним єпархіяльним розметом за 2007 р. Залишок використано на потреби, зв’язані з перебуванням єпископа на Синоді. За Ваші пожертви складаю щиру подяку.
У цьому році збірка на Фонд Андріїв Гріш та на потреби Синоду Єпископів УГКЦ проходитиме у всіх наших церквах у найближчу неділю 14 грудня 2008 р. після Божественної Літургії. Звертаюсь з гарячим проханням до всіх наших вірних, відповідно до можливостей вкласти свою частину на подані вище церковні потреби. До духовенства нашої Єпархії звертаюсь з проханням прочитати цього листа нашим вірним у неділю 7 грудня, провести збірку у наступну неділю та перечислити зібрані фонди на банківський рахунок нашої Єпархії.
Як вище згадувалося, «Андріїв Гріш» використовується для потреб нашої Церкви у тих країнах світу, де немає ще її офіційних структур. У минулих двох десятках років, внаслідок великої еміграції греко-католиків з України, таких нових місць на карті світу з’явилося дуже багато. Сьогодні, крім країн, де вже десятиліттями є наші єпископи, численні церковні громади повстали в Італії, Іспанії, Португалії, Ірландії, Греції, Ізраїлі, а також у Казахстані та Росії. Вірних нашої Церкви можна знайти навіть у Републіці Південної Африки. У згаданих країнах нема наших церковних структур. Немає там також призначених єпископів, які взяли б відповідальність за Церкву в цих країнах. У найкращому випадку, діють лише поодинокі громади, які мають різний юридичний статус. Нашою Церквою у цих країнах опікуються або Владики з України чи із сусідніх країн, або котрийсь з місцевих латинських єпископів (наприклад у Росії), який тимчасово виповнює обов’язки ординарія для наших вірних. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви робить усильні старання, щоб там, де це можливе та потрібне, установити наші повні церковні структури: чи у виді єпархіїй, чи, хоча б, екзархатів. Переважно проблема полягає у тому, що на сьогоднішній день немає впевненості, чи наші вірні залишаться в країнах, куди приїхали за працею, на довший час, чи повернуться в Україну.
У згаданих країнах працює кілька десятків наших священиків (єпархіяльних та монахів), а також монахині з різних монаших спільнот. В Італії значну частину греко-католицьких церковних громад обслуговують наші священики-студенти, які продовжують спеціалістичні студії у римських католицьких університетах. Однак цього не вистачає і Греко-Католицькій Церкві бракує достатньої кількості священиків, які могли б забезпечити духовну обслугу наших вірних. Проблемою є те, що у цих нових країнах, крім браку наших церковних структур, немає жодної матеріальної бази – ані помешкання для священика, ані своєї церкви. Бодай у скромній мірі збірка «Андріїв Гріш», проведена у нашій Церкві по цілому світі, мала б допомогти розв’язати ці проблеми та забезпечити належну обслугу нашої сучасної діаспори.
Складаю щиру подяку усім Вам, дорогі Сестри і Брати, за Вашу жертвенність та солідарність з нашими братами і сестрами, які з економічних причин мусіли сьогодні покинути свою батьківщину та шукати хліба на чужині. Допоможім, щоб в обставинах діаспори вони могли й надалі зберігати свою церковну і національну ідентичність.
З архієрейським благословенням
+ Володимир Р. Ющак, ЧСВВ
Владика Вроцлавсько-Ґданський