9 листопада 1872 року у с. Кривеньке на Тернопільщині народився Богдан Лепкий поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, публіцист, художник, видавець, громадський діяч.
Навчався у польськомовній Бережанській гімназії, уроки з малярства брав у Юліана Панькевича. Вступив до Віденської академії мистецтв, проте через 3 місяці перейшов на філософський факультет Віденського університету, де вивчав мовознавство та історію літератури. Член студентського товариства «Січ». Разом з Ф. Колессою провадив етнографічні дослідження.
У Відні заприятелював з художником М. Івасюком. З другого курсу навчався на філологічному факультеті Львівського університету (закінчив 1895), член львівських молодіжних товариств «Ватра», «Сокіл», хору «Боян». Працював вчителем у Бережанській гімназії, засновував читальні «Просвіти», бібліотеки, позичкові каси, виступав з лекціями та промовами.
З 1899 р. (з перервами) і до кінця життя мешкав у Кракові, де був викладачем, а з 1932 професором Ягеллонського університету. Співпрацював з літературним об’єднанням «Молода Польща», співзасновник «Слов’янського клубу» (1901), який у Кракові видавав часопис «Слов’янський світ» (1905-1914), проте у 1907 припинив співпрацю через політичні незгоди з редакцією.
Співпрацював з товариством «Рідна школа» для видання дитячої літератури та підручників, заступник голови краківської «Просвіти» та співорганізатор українських заходів у Кракові, співзасновник львівського гуртка «Молода муза» (1906). Його краківське помешкання стало центром українства у цьому польському місті. Під час Першої світової війни майже 5 років вчителював і провадив культурно-освітню роботу у таборах українських військовополонених царської армії.
У 1921-1925 рр. в Берліні керівник Українського допомогового комітету, Комітету опіки над утікачами, Товариства охорони могил, співорганізатор українських видавництв «Українська накладня» і «Українське слово», член управи Українського червоного хреста, голова «Української громади», викладав українську літературу на курсах українознавства при посольстві УНР у Берліні.
У 1925 р. повернувся до Кракова, де крім викладання продовжив активну громадську працю – голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка у Львові, почесний член товариства «Просвіта» (з 1925), надзвичайний член Українського наукового товариства в Берліні (з 1926), один з керівників Українського наукового інституту у Варшаві з часу заснування (1930), член Історико-філологічного товариства у Празі. Дійсний (1932), а згодом почесний член НТШ, почесний доктор Українського вільного університету у Празі (1932), академік відновленої у Варшаві Київської Могилянсько-Мазепинської академії (1938).
У 1938 р. обраний сенатором польського сейму в якому представляв інтереси українців Галичини. Щоліта приїздив у Галичину. Мешканці Бережанщини та Рогатинщини з нагоди 60-ліття Б. Лепкого зібрали пожертви на які у 1932 р. купили земельну ділянку у с. Черче (нині Рогатинського району Івано-Франківської області) і збудували для нього віллу, яку назвали «Богданівка» (не збереглась). До приходу більшовиків тут постійно збиралась інтеліґенція Західної України. З Черче письменник навідувався до родича у с. Жовчів (Рогатинський район), де досі збереглись 10 ікон роботи Б. Лепкого.
За обсягом написаного в українській літературі поступається тільки І. Франкові. Належить до числа найвидатніших постатей українського письменства та культури. Автор понад 80 книг: романи, повісті, оповідання, казки, спогади, вірші, поеми, переклади, літературознавчі статті тощо. Упорядник і видавець 62 томів української класики з дослідженнями та коментарями. Твори перекладені багатьма мовами світу.
Журавлі (Чуєш, брате мій…) – https://www.youtube.com/watch?v=gSFEkkq70LA&t=40s
Чуєш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнуром
Журавлі у вирій.
Приспів:
Кличуть: кру-кру-кру,
На чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилоньки зітру,
Крилоньки зітру,
Кру-кру-кру.
Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в темній мряці
Слід по журавлях.
Приспів:
Чути: кру-кру-кру,
На чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилоньки зітру,
Крилоньки зітру,
Кру-кру-кру…
Більше про життя і діяльність Богдана Лепкого, можна дізнатися за посиланнями: –
Найпопулярніша постать на галицькому ґрунті… – http://cerkiew.org/2021/07/26/%d0%bd%d0%b0%d0%b9%d0%bf%d0%be%d0%bf%d1%83%d0%bb%d1%8f%d1%80%d0%bd%d1%96%d1%88%d0%b0-%d0%bf%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%82%d1%8c-%d0%bd%d0%b0-%d0%b3%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d0%be%d0%bc/
За обсягом написаного поступається тільки і. Франкові: автор понад 80 книг – Календар українця – https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=514126457395964&id=100063958414231
День в історії – 80 років тому помер Богдан Лепкий – https://galinfo.com.ua/news/den_v_istorii__80_rokiv_tomu_pomer_bogdan_lepkyy_368388.html
Богдан Лепкий – поет, прозаїк, що за обсягом написаного поступається лише І. Франкові (150 років тому) – http://ukrpohliad.org/blogs/bogdan-lepkyj-poet-prozayik-shho-za-obsyagom-napysanogo-postupayetsya-lyshe-i-frankovi-150-rokiv-tomu.html
Богдан Лепкий – велет українського інтелекту та патріотизму – http://ukrpohliad.org/blogs/bogdan-lepky-j-velet-ukrayins-kogo-intelektu-ta-patrioty-zmu-2.html
Невшанована велич Українського Велета культури – http://ukrpohliad.org/blogs/nevshanovana-velych-ukrayinskogo-veleta-kultury.html
Відзначила 210-річчя Бережанська гімназія – http://ukrpohliad.org/news/vidznachyla-210-richchya-berezhanska-gimnaziya.html
о. Петро Фостик
