У м. Бранєво в Польщі проголошено блаженними 15 черниць Згромадження Сестер Святої Катерини Діви і Мучениці, які були вбити радянськими солдатами, даючи найвище свідчення віри, аж до пролиття крові. Кардинал Марчелло Семераро висловив побажання, щоб їхня беатифікація стала закликом до миру в усьому світі.
В суботу, 31 травня 2025 року, в м. Бранєво на півночі Польщі відбулася беатифікація с. Марії Кшиштофи Кломфасс та її 14 співсестер, мучениць часів Другої світової війни. Засновницею Згромадження Сестер Святої Катерини Діви і Мучениці в Бранєво була блаженна Реґіна Протманн. Беатифікація цих сестер є першою в історії Вармінської архидієцезії.
Беатифікаційний процес розпочався у 2004 році на дієцезіальному рівні. Цей етап тривав два роки, після чого документацію передали до Дикастерії у справах визнання святих у Римі. У 2024 році процес завершився. 14 березня 2024 року оприлюднено декрет про мученицьку смерть сестри Кшиштофи та її чотирнадцятьох сподвижниць.
«Ніколи більше війни!»
Святу Месу з нагоди беатифікації на площі біля санктуарію святої Катерини в Бранєво очолив кардинал Марчелло Семераро, Префект Дикастерії у справах визнання святих. У своїй проповіді він зазначив, що «всі ці блаженні давали своє найвище свідчення віри в контексті ідеологічної боротьби, яка в тогочасній Європі сіяла переслідування і смерть, насильство і руйнування. Саме на цей час припадає 80-та річниця закінчення Другої світової війни: ми хочемо, щоб і цей день беатифікації цих 15 монахинь став закликом до миру для всього світу, з особливою думкою про війну, яка ведеться недалеко від нас», – підкреслив проповідник. В цьому контексті кардинал пригадав заклик святого Павла VI, який Папа Лев XIV повторив під час своєї першої молитви «Regina Caeli» з вірними: «Нехай ніколи більше не буде війни!» (Regina Caeli, 11 травня 2025 р.), особливо скеровуючи думку туди, де сьогодні вона жорстоко вражає невинних, багато з яких – діти.
Служіння блаженних мучениць
Найстаршій з беатифікованих черниць було 65 років, а наймолодшій – 27. Вони походили з родин, що мешкали на території регіонів Вармії та Поморʼя. Більшість з них були доньками вармінських селян, вчителів, лісника, робітника і моряка. Перші сестри з цієї групи вступили до монастиря на початку 20-го століття, а наймолодша з них два роки перед початком Другої світової війни. Сестри “катеринки”, як їх зазвичай називали, опікувалися сиротами, працювали в лікарнях, при парафіях чи будинках престарілих, вливалися в повсякденне життя мешканців Вармії.
Репресії та жертва мучеництва
Першими, хто зіткнувся з жорстокістю радянських солдатів, були сестри зі шпиталю Святої Марії в Ольштині. Вони залишилися з хворими, яких не встигли вчасно евакуювати. 22 січня 1945 року сестра с. Кшиштофа Кломфасс і сестра с. Ліберія Домнік були вбиті. Іншу групу з лікарні після побиття і зґвалтувань депортували на роботу в радянські табори. По дорозі до Сибіру сестра Маврція Марґенфельд була вбита 7 квітня 1945 року, а сестра с. Леоніс Мюллер – 5 червня в невідомому місці. Сестра Марія Тібуртія Мішке померла 10 серпня в селі Осанова. 27 січня Червона армія увійшла до Кентшина. На вулицях міста були вбиті сестри Марія Секундіна Раутенберг і Марія Адельгарда Бьоніґк, які працювали там з нужденними. 2 лютого були застрелені три черниці з Лідзбарка Вармінського: с. Марія Аніцета Скібовська, с. Марія Ґебгарда Шрьотер і с. Марія Сабінелла Анґрік. Черниці, що працювали в лікарні в Орнеті, залишилися з нужденними, незважаючи на можливість евакуації. Вони загинули, закатовані радянськими солдатами: сестра Марія Бона Пестка – 1 травня, сестра Марія Ґунгільда Штеффен – 30 травня і сестра Марія Роланда Абрагам – 25 червня. Примусову евакуацію пережили сестри із спільноти в Бранево. Разом з іншими біженцями вони дісталися до Ґданська, де стали свідками вступу радянських солдатів до міста. Сестра Марія Карітіна Фаль померла 5 червня після побиття. Сестра Марія Ксаверія Роведдер померла 25 листопада після нападу і побиття радянським солдатом у поїзді, яким вона їхала з групою біженців.
Вірність аж до смерті
Сестра Анжела Крупінська, членкиня згаданого Згромадження, яка написала книгу про новомучениць, зазначає, що «велич цих сестер полягає в тому, що, незважаючи на те, що Червона армія робила з людьми і які репресії застосовувала проти богопосвячених осіб, сестри не втекли, а взяли на себе обов’язок опіки і служіння хворим, дітям і літнім людям». «За це вони померли мученицькою смертю», – додає вона. «Незважаючи на небезпеку, черниці до кінця виконували служіння милосердя, особливо щодо найбільш потребуючих. Вони віддали своє життя, захищаючи свою гідність, чесноту власної чистоти та гідність людей, довірених їхній опіці. Вони залишилися з любові до Христа. Вони стали жертвами ненависті до християнства і Католицької Церкви, особливо до священників і богопосвячених осіб», – підкреслила с. Люція Яворська, CSC, постуляторка процесу.
Свідчення для майбутніх поколінь
Слід зазначити, що через виснаження, побої, хвороби й бомбардування померли в евакуаційних ешелонах з пораненими і з дітьми, біля ліжок хворих і під час заслання в глибині Росії 102 сестри з цього Згромадження. Їхні історії зворушливі, часто надзвичайні та героїчні, залишаться в пам’яті майбутніх поколінь, як свідчення віри та заохочення бути вірними християнському покликанню.
с. Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан
Мучениці Згромадження Святої Катерини: вірні Богові до кінця – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-05/blazhenni-muchenyci-zhromadzhennia-sv-kateryny-virni-bohovi.html
Tysiące wiernych na beatyfikacji sióstr katarzynek w Braniewie – Джерелo: https://www.vaticannews.va/pl/kosciol/news/2025-05/tysiace-wiernych-na-beatyfikacji-siostr-katarzynek-w-braniewie.html
Beatyfikacja sióstr męczennic Orneta – Джерелo: https://www.tv-trwam.pl/epg/audycja/prg.184757-tv-trwam-cvk-250531103029
Męczeńska droga sióstr Katarzynek – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=ZIxfZPD3THA
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02BHRQHEkZwxCYnu98DhVqdC3CHbevQrf3BfNhkT2tKSF64JhtLgzuVKoPCrXaPCPLl&id=61575175806637
о. Петро Фостик
