Після служіння як богослова, викладача, єпископа, очільника дикастерії та Папи, сьогодні Венедикт XVI здійснює не менш важливе духовне служіння, нагадуючи те, що суттю віри є зустріч з Богом та Його безмежною любов’ю.
У Велику Суботу, 16 квітня 1927 р., 94 роки тому, в баварському містечку Марктль-ам-Інн на півдні Німеччини, в родині офіцера поліції Йозефа Ратцінґера народився син, який того ж самого дня був охрищений та отримав ім’я Йозеф Алоїз. Через 78 років, 19 квітня 2005 року, його обрано Наступником святого Петра і він узяв ім’я Венедикт XVI. Сьогодні, передавши кермо Петрового човна своєму наступникові він, присвятив решту свого життя молитві за Церкву, за кожного з нас.
«Ми відчули любов, яку Бог до нас має»
«Церква жива, Церква є молодою», – говорив у своїх промовах Папа Венедикт, один із найстарших в момент обрання Петрове служіння. «Віра є простою». «Бути християнином – прекрасно». «Хто має надію, той може жити по-іншому». «Хто вірує, той не є самотнім». «Де є Бог, там є майбутнє». «Якір серця сягає Божого трону». Витончений мислитель Йозеф Ратцінґер, якого чимало побоювалися як «сторожа віри», що значну частину свого життя очолював Конгрегацію віровчення, вмів, однак, знаходити привабливі формулювання, коли йшлося про те, аби наголосити про суттєве у вірі.
Про це, насамперед, читаємо в його першій енцикліці «Deus Caritas est», що побачила світ 2005 року. «Ми увірували в любов. Так християнин може висловити фундаментальний вибір свого життя», – читаємо у тексті, в якому Папа Венедикт пояснює: «Початком християнства не є лише етичний вибір чи велика ідея, але зустріч з подією, з особою, що відкриває перед нашим життям новий горизонт, а разом з ним – вирішальний напрямок».
Папа у пошуках Бога
Під час прилюдного служіння своє головне завдання Венедикт XVI вбачав у тому, щоб звіщати сучасному світові Бога «з людським обличчям». Не будь-якого Бога, але Того, Який показався нам і в Ісусі ввійшов у спільність з нами. «Справжня проблема цього історичного моменту полягає в тому, що Бог зникає з горизонту людей, і що зі згасанням світла, яке походить від Бога, людство втрачає орієнтири. Вести людей до Бога, до Бога, Який промовляє у Біблії – це найвищий і фундаментальний пріоритет Церкви та Наступника святого Петра в наш час».
Передавши вісім років тому провід Церкви наступникові, Венедикт XVI розпочав заключний етап своєї мандрівки назустріч Богові, присвятивши ввесь свій час молитві. Що можна побажати йому з нагоди чергової річниці життєвого шляху? Мабуть, того, щоб він і надалі міг у спокої переживати цей період, з усіма плодами й радощами, які випливають із близькості з Богом. І щоб це послання радості й миру було сприйняте спільнотою Церкви як багатство. Щоб всі ми відчували плоди його молитви за нас, щоб збагнули і сприйняли його духовне служіння для Церкви.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Цікавий факт – під час свого понтифікату (2005—2013) Папа Бенедикт XVI канонізував 45 святих Католицької Церкви! Сьогодні, 16 квітня, свій 94-ий День народження відзначає Папа-емерит Бенедикт XVI.
Йозеф Алоїс Ратцінгер, народився у Велику Суботу, 16 квітня 1927 р. в маленькому баварському місті Марктл-ам-Інн у родині офіцера поліції. У 1939 році він вступив до католицької духовної семінарії в Траунштайні.
1953 р. 26-річний Йозеф блискуче захистив дисертацію про спадщину Святого Августина і прославився як найкращий із теологів Німеччини.
1959 р. Й.Ратцінгер став викладачем кафедри теології Боннського університету, а 1966-го – головним експертом у питаннях догматичної теології в Тюбінгенському університеті.
Йозеф Ратцінгер – інтелектуал і богослов: знає 10 мов і має 8 докторських ступенів з теології та філософії, – і при цьому переконаний консерватор. Він отримав прізвисько «залізний кардинал», прославившись своїм неприйняттям розлучень, абортів, гомосексуальних шлюбів, клонування та мультикультуралізму. Хоч за віком були й старші за нього кардинали, він перебував у кардинальському сані довше за всіх (з 1977 року).
19 квітня 2005 р. він був обраний Папою Римським, прийнявши ім’я Бенедикта XVI.
Саме Папа Бенедикт XVI 25 березня 2011 року поблагословив рішенням Виборчого Синоду УГКЦ щодо обрання Владики Святослав Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким.
11 лютого 2013 року Бенедикт XVI оголосив, що через погіршення здоров’я зречеться престолу о 20:00 28 лютого 2013 року.
Востаннє Папа Римський оголошував про своє добровільне зречення від престолу 1415 року. Тоді престолу зрікся Григорій XII.
28 лютого 2013 року Бенедикт XVI оголосив про зречення від престолу. Від цього часу він офіційно вважається почесним Папою Римським.
«Це було важке рішення, – пояснив Папа-емерит. – Але я прийняв його в повній свідомості і вважаю, що вчинив правильно. Деякі мої дещо «фанатичні» друзі досі розгнівані, вони не захотіли погодитися з моїм рішенням. Маю на увазі теорії змови, що слідували за тим: хтось каже, що це через скандал Vatileaks, хтось говорить про змову ґей-лобі, хтось – про справу лефевристського консервативного богослова Річарда Вілльямсона. Вони не хочуть повірити в усвідомлене рішення. Але моє сумління в порядку».
27 квітня 2014 року Бенедикт XVI брав участь у церемонії канонізації пап Івана XXIII та Івана Павла II.
На даний час проживає у монастирі Mater Ecclesiae, який знаходиться на території Ватикану.
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1162720957506432
о. Петро Фостик
