Українська передача 17.10.2022 – https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2022/10/ukrainian-programme-17-10-2022.html
Більше про деревнянську ікону матері божої і пліснесько-підгорецьку ікону божої матері можна дізнатися за посиланнями:
Історія ікони розпочалася 1786 року в селі Деревня, що на Жовківщині. Одне подружжя довгий час не мали дітей, але неустанно молилися перед іконою Богородиці, щоб Господь дарував їм дитя. Народився хлопчик. Та виявилося, що дитя незряче. Впродовж п’яти років батьки ревно молилися перед іконою, благаючи Богородицю, щоб дитина могла прозріти.
На свято Успення Пресвятої Богородиці мати розповідала синові про Божу Maтіp. I в якийсь момент дитя вигукнуло, вдивляючись в iконy Богородиці: «Яка гарна Мати Божа! » Хлопчик прозрів…
Утішені батьки передали цю ікону для загального почитання до монастиря отців-василіян у Жовкві, де розпочалося її почитання як чудотворнох, i перебувала вона там аж до 1948 року – до часу до закриття монастиря радянською владою.
Із закриттям жовківського монастиря на свято Благовіщення iконy таємно перевезли до Крехова. Та невдовзі на свято Успення Богородиці закрили монастир i в Kpexoві, а церковним речам й іконам загрожувало знищення. Чудотворна ікона з Деревні дивом вціліла, потрапивши в благочестиві руки монаха-василіянина Антонія Масюка. Завдяки його молитвам перед цією чудотворною іконою Страждальної Матері Божої на свято Благовіщення сталося оздоровлення невиліковно хворої дівчини, доньки місцевого атеїста.
Далi ікона Страждальної Матері Божої перебувала у монастирі отців-василіян у селі Малехові. 18 січня 1990 року ікону було перенесено до відновленого монастирського храму св. Онуфрія у Львові. Наприкінці цього ж року її перенесено до храму св. Андрія Первозванного. З 1997 року ікона перебувала у василіянському храмі Пресвятого Серця Христового у Жовкві а 1999 року її повертають до храму св. Андрія Первозданного у Львів.
27 червня 2001 року Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої коронував Святійший отець Іван Павло ІІ під час Божественної Літургії у Львові.
Храм Святого Андрія від 1990 р. є греко-католицькою парафією, в якій служать отці василіани. Давніше це був однойменний римо-католицький костел при монастирі ордену бернардинів, які з 1460 р. облаштувалися у Львові.
Сучасний монастирський комплекс почали споруджувати ще на початку XVII ст. за задумом ченця Бернарда Авелідеса і за проектом архітектора-італійця Паоло Домінічі. А роботами керували архітектори Павло Римлянин та Амвросій Прихильний, пізніше – Андрій Бемер. У 1630 р. було завершено всі будівельні та оздоблювальні роботи.
Сучасного вигляду церква Святого Андрія набула у першій половині ХVІІІ ст. Тоді було встановлено 16 вівтарів: головний – св. Яна з Дуклі, а далі Пресвятої Богородиці; Антонія Падевського; архангела Михаїла; Розп’ятого Христа; св. Петра з Алькантари; св. Теклі; св. Андрія Первозванного; св. Йосифа Обручника; св. Івана Капістрана; св. Анни, дочки Фануїла, пророчиці; св. Франциска; св. Станіслава з образом св. Варвари; трьох Царів; св. Івона; св. Бернарда. Крім того, у 30-40-х рр. ХVІІІ ст. було споруджено дзвіницю та Криницю св. Яна з Дуклі (на місці первісного поховання святого).
Після церковної реформи, яку на зламі ХVІІІ–ХІХ ст. проводила влада Австрійської імперії, бернардинський монастир було ліквідовано, а в ньому поміщено архів. Костел став парафіяльним. 17 травня 1876 р. у ньому прийняв перше Святе Причастя майбутній Митрополит Андрей (Шептицький).
Під час радянської окупації костел був недіючим. У 1990 р. отці василіани зареєстрували тут греко-католицьку парафію Святого Андрія. У монастирському домі сьогодні розміщений Центральний державний історичний архів України.
12 грудня 1990 р., напередодні храмового празника Святого Андрія, до церкви було урочисто внесено Деревнянську чудотворну ікону Богородиці. Ця ікона свого часу була святинею Жовківського василіанського монастиря. У 1948 р. чернець-василіанин Антоній Масюк перевіз її до Крехова, а пізніше врятував від рук атеїстів (витягнув з вогню, коли ті спалювали реліквії Крехівського монастиря) і переховував упродовж 40 років.
До речі, перше чудо перед іконою Страждальної Матері Божої сталося 1786 р. в с. Деревня на Жовківщині, коли прозрів п’ятирічний хлопчик, який був сліпим від народження. Це відбулося на свято Успіння Пресвятої Богородиці, коли після багаторічних молитов-благань батьків, хлопчик раптом вигукнув: «Яка гарна Мати Божа!» А в часи комуністичного лихоліття на Благовіщення була оздоровлена від невиліковної хвороби донька місцевого атеїста.
27 червня 2001 р. Святіший Отець Іван Павло II під час своєї Архиєрейської Святої Літургії у Львові 27 червня 2001 р. коронував Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої. Сьогодні до цієї ікони горнуться тисячі побожних людей з молитвами-благаннями і молитвами-подяками за ласки Пресвятої Богородиці, які сходять на всіх, хто з вірою і надією приходить до Неї. 11 грудня 2010 р. храм святого Андрія збагатився ще однією реліквією – мощами свого духовного покровителя апостола Андрія Первозванного, які привіз із Рима єпископ Іриней (Білик), канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре у Ватикані.
Деревнянська Ікона Матері Божої (XVII ст.) – http://osbm.info/derevnians-ka-ikona-materi-bozhoi-xvii-st/
ДЕРЕВНЯНСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ – https://pilgrimage.in.ua/derevnyanska-chudotvorna-ikona-bozhoji-materi/
Місіонар 03 1998 – ст 21 – 24 – https://issuu.com/mykolaslotvinskyy/docs/_________________03_1998
Пліснесько-Підгорецька ікона Божої Матері
Пліснесько-Підгорецька ікона Божої Матері – це частина Біблії. Це слово про чудеса Божі в Старому Завіті. На іконі, крім Діви Марії і Ісуса, зображені ще 10 осіб: Мойсей (вгорі зліва), Аарон (навпроти, справа), Цар Давид (нижче Мойсея), Соломон (навпроти Давида), Яків (нижче Давида), Гедеон (нижче Соломона). В нижньому ряді зліва пророк Єзекиїл, потім Йоаким з Анною (батьки Божої Матері) і Даниїл справа. Ці 10 осіб безпосередньо говорять про Ісуса і Марію. Бог через них звершував свій задум, вибираючи їх як знаряддя, щоб приготувати людство до надзвичайної події в історії – приходу Божого Сина в наш людський грішний світ для спасіння загублених дітей Божих. Кожний із тих біблійних персонажів тримає в своїх руках певний прообраз Ісуса або Марії. Цей прообраз є головним в їхньому житті.
Мойсей був врятований від смерті, вихований єгипетською принцесою через допомогу ближньому, змушений тікати з Єгипту в землю мідіян. Тут, одружившись, пасе вівці свого тестя Їтра, очищаючись від рабського світу. Коли прийшов час, з’явився Бог у полум’яному кущі, відкрив своє Ім’я і посилає Мойсея з місією вивести ізраїльський народ з неволі в Обіцяну Землю. Мойсей бачить кущ, який не згоряє і чує голос Бога «Я -Той, Хто Є. Зніми взуття з твоїх ніг, бо Земля, на якій ти стоїш – свята». (пор. Вих.3, 1-14). Цей полум’яний незгораючий кущ є прообразом Марії. Голос з куща, це народжений Ісус. Як кущ не був спалений вогнем, так Діва Марія прийнявши Живий Вогонь з Неба, Слово Боже, не спалена, але від Неї почалося наше спасіння. На іконі Мойсей говорить: «Це неопалима купина».
Аарон. Брат Мойсея. Він вибраний стати Первосвященником Господнім. Коли ж в ізраїльському народі повстало ремствування, чому Аарон є Первосвященником, Бог звелів зібрати палиці від голів кожного роду. Палиці були сухими і їх було дванадцять. На кожній з них написали ім’я власника, потім їх занесли у намет зборів, там, де Бог зустрічався з Мойсеєм. Чия палиця зацвіте, той є вибраний Богом для служіння перед ним. Сталося, що палиця Аарона пустила бруньки, зацвіла і вродила стиглі мигдалі. Це був знак, кого вибрав Господь. Після цього поклали її в Кивот Завіту на осторогу для майбутніх поколінь. Як Бог вибрав Аарона служити в його святині, так Марія вибрана стати Святинею для Господа. Як палиця, не маючи коріння, бувши сухою, зацвіла і принесла плоди, так Марія, не знаючи мужа, зацвіла і народила Божий Плід, щоб ніхто не міг сумніватися в Божих чудесах і Його всемогутності. Аарон тримає пергамент, на якому записане слово: «Жезл Ааронів зацвів.»
Давид. Цар, якого Бог полюбив. Хоч він зробив не одну провину перед Богом, але вмів визнати і покаятися. Бог щедро прощав. Давид виконував Божу волю, написав багато Псалмів покаяння і прослави Бога. Коли став царем над ізраїльським народом, вирішив перенести Кивот Завіту, який вже довший час перебував в Кіріят-Єарім в родині Амінадава, на г.Сіон в Давид-город.
Коли наступив цей день, це був празник для всього народу, багато принесено жертв на протязі дороги до Єрусалиму. Кіріят-Єарім – це сучасне м.Абу-Гош, знаходиться приблизно в 15 км. від Єрусалиму. В Кивоті були Таблиці Завіту, Манна і розквітла палиця Аарона. Кивот переносять в Єрусалим – місто Миру. Бог був там, де був Кивот, він був видимим знаком присутності Бога. Марія є живим Кивотом. Як ковчег об’єднував весь Ізраїль, так Марія об’єднує Новий Ізраїль, яким є Христова Церква. Бог є з Марією, Вона повна Благодаті Духа. Тому Цар Давид тримає напис, де написано: «Ти Є Кивот».
Соломон. Син царя Давида. Коли став царем, у сні з’явився йому Господь і сказав, щоб Соломон просив в Нього те, що захоче. І промовив цар, що хоче розумне серце, щоб правильно провадити ізраїльським народом. За те, що Соломон розумно просив, Бог обіцяв дати йому і мудрість, і багатство, і славу, і що не буде йому рівні між царями. І справді, Бог дарував йому велику мудрість, і багато людей хотіли його слухати . Він мав славу і багатство, а навкруги його царства був мир. Цар написав багато приповідок. Соломон збудував в Єрусалимі на г.Сіон величний храм, щоб в ньому перебував Ковчег Завіту і Божа присутність тут була завжди. Господь благословив цей храм. На іконі Соломон тримає пергамент, де написано: «Премудрість збудувала собі.» Це слова з Приповідок, де йдеться про те, що Премудрість Божа збудувала собі дім і витесала сім стовпів до нього (пор.9,1). Марія стала тим Домом, який стоїть на семи Дарах Святого Духа: Мудрість, Розум, Рада, Кріпость, Знання, Побожність і Страх Божий. Діва Марія повна благодаті Святого Духа. Архангел Її привітав: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою. Дух Святий Тебе отінить і Той, Хто народиться, назветься Син Божий» (пор.Лк. 1,26-35). Марія стала Храмом, в якому назавжди оселився Всевишній. Храм Соломона є прообразом Божої Матері.
Яків, внук Авраама. Коли він змушений тікати в Харан до свого дядька Лавана, в дорозі ліг відпочити. Бачить сон. Ось драбина спирається в землю, а вершком сягає неба і Ангели сходять і виходять по ній. А над нею стояв Господь і мовив: «Я-Господь, Бог Авраама і Ісаака. Землю, що на ній лежиш, Я дам тобі і твоєму потомству.» Прокинувся Яків від сну і каже: «Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота Небесні.» (пор. Бут.28,10-23). На іконі Яків тримає сувій, де написано: «Це драбина Господня». Ця драбина, яку він бачив у сні, прообраз Марії. Як драбина поєднала землю з небом, так Марія поєднала людську землю з Божими Небесами, також в ній поєдналася людська природа Ісуса і Його Божество. Яків сказав, що це дім Божий і ворота небесні, так Марія є Домом Божим і Воротами Небесними. В Ній замешкало Слово Боже і прийшло до нас.
Гедеон. Він суддя Ізраїля. Коли не було царя, управляли народом судді, вони Богом покликалися на це служіння. Одного разу прийшов до нього Ангел Господній і закликав його визволити ізраїльтян з неволі мідіян. Гедеон захотів побачити знак, тому попросив Ангела про нього. Розстелив на току вовняне руно і сказав: «Коли Ти, Господи, справді хочеш рятувати Ізраїля моєю рукою, то нехай роса впаде тільки на руно, а вся земля буде суха.» Так сталося. На ранок Гедеон ще раз попросив знаку, тепер все нехай буде навпаки, руно сухе, а на землі буде роса. І так було. Тоді Гедеон зібрав військо і звільнив край від неволі мідіянської.
На іконі Гедеон тримає сувій з написом: «Це руно Господнє». Як на руно Гедеона зійшла роса, а кругом було сухо, так на Марію зійшов Св. Дух, а весь світ залишився без життя, так як земля залишилася без роси, яке є її життям. Як руно стало знаком послання для Гедеона, щоб визволити народ з неволі, так Марія стала знаком нового життя в Благодаті.
Єзекиїл. Чудовий пророк. Він був також також священником. Його діяльність припадає на VII ст. перед Христом. Він переселений Навуходоносором у Вавилон 596 р. Єзекиїл стає потіхою для євреїв у неволі. Він побачив Херувимів, які мали чотири обличчя: людське, левине, бичаче і орлине. Вони несли Славу Божу. Йому також було показано воскресіння мертвих. Одного разу приведено його у долину, повну людських костей. Бог звелів йому пророкувати, і кості почали зближатися, потім поросли тілом, а потім увійшов дух, і постала сила силенна люду. Бог показав через Єзекиїла, що Він володар над смертю.
Іншим разом Єзекиїл був перенесений у видіннях з Вавилону у Єрусалим. Йому показано храм. «Тоді привів мене назад до зовнішньої брами святині, що звернена на схід; вона була зачинена. Господь сказав до мене: «Брама ця буде зачинена, не буде відчинятися, ніхто не ввійде нею, бо Господь, Бог Ізраїля, увійшов нею; вона буде зачинена.» (Єзек.44, 1-2).
На іконі Єзекиїл тримає пергамент, де написано: «Брама ця непрохідна». Новий день починається на сході. Ісус є сходом, де починається життя. Марія є Брамою, яка звернена на Схід, тобто обличчям до Бога. Вона є Непорочна. Крім Ісуса, в Неї не було природних дітей. Через Неї ніхто крім Ісуса, не міг пройти, бо Вона призначена тільки для Божого Сина, подібно, як брама у храмі. Тому пророк говорить Їй: «Ти Брама непрохідна».
Даниїл. Він також великий пророк і в його пророцтвах є прообраз Ісуса і Марії. На пергаменті у руках Даниїла є напис: «Відсічеться камінь». В його книзі є розповідь про такий випадок. Вавилонському царю Навуходоносору приснився сон, якого ніхто з його віщунів не міг пояснити. Тоді покликали Даниїла, і він через декілька днів після молитви перед Богом зумів пояснити цей сон. У сні Навуходоносору був показаний великий бовван, в якого голова із золота, груди і руки із срібла, живіт і стегна з міді, голінки із заліза, а ноги частково з заліза, а частково з глини. Якоїсь миті без допомоги людських рук відірвався від гори камінь і вдарив в боввана, який в ту ж мить розсипався. Даниїл пояснив так: «Цей бовван – це різні людські царства, які постануть один після одного. Але прийде Царство, яке не розпадеться ніколи, воно поторощить всі інші царства, а само стоятиме повіки» (пор.Дан.2, 1-45). Марія є тією Горою, від якої без допомоги людської руки, «відколовся» Христос, який приніс своє Царство – Церкву, яка розіб’є всі царства світу, а її ворота аду не здолають» (пор. Мт.16,18). Ісус, зачатий від Святого Духа в лоні Марії прийшов утвердити Царство Боже. Воно стоятиме повіки.
На кінець Йоаким і Анна, праведні перед Богом. Не мають дітей. В Апокрифічному Євангелії від Якова говориться, що Йоаким прийшов в Єрусалимський храм принести жертви, але йому відмовили, бо через брак дітей, твердили, не благословенний Богом. Йоаким пішов в пустелю молитися. Там отримав від Ангела вістку, що його молитва вислухана і в нього народиться донечка, яка буде йому великою радістю. Він повернувся додому і Анна зачала і породила дівчинку, яку назвали Марія – Морська Зірка. Згідно своєї обіцянки, вони присвятили Марію Богу і в три рочки привели Її у Єрусалимський Храм, де Вона виховувалася, аж поки не була заручена з Йосифом, який забрав Її у свій дім. Йоаким і Анна стали тим подружжям, яке виконало волю Господню, вони довірилися Богу і те, що для них найдорожче, свою донечку, подарували Йому. Як колись Авраам готовий був скласти Богу в жертву свого сина, а взамін отримав невимовне Благословення, так батьки Марії, віддаючи Її Богу, не здогадувалися, як Він винагородить їхню жертву, і які плоди з цього будуть. Це прклад для всіх батьків, як потрібно любити Бога, довіряти себе Йому, і як своїм дітям забезпечити майбутнє. В Йоакима і Анни на пергаменті такі слова: «Тобою радуються, Благодатна, всі творіння, Архангельський Собор і людський рід, освячений храме і раю словесний, дівства похвало. Від Тебе Бог Воплотився і Дитятком став Предвічний Бог наш. Лоно бо Твоє престолом створив і утробу Твою просторішою небес учинив. Тобою радується, благодатная, всяке творіння, слава Тобі».
Марія стала вершиною Старого Завіту і початком Нового. Ікона Пліснесько-Підгорецька є книгою Божих Таємниць, які приготовляли шлях для Ісуса, Божого Сина і Марії, Його Матері. Просимо Святого Духа, щоб дарував нам милість розуміти Його Слово, Мудрість і Предвічну Любов.
Пліснесько-Підгорецька ікона Божої Матері – https://pidhirtci.osbm.in.ua/about/chudotvorna-ikona-bozhoi-materi/
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1537763713335486
о. Петро Фостик
