Українська передача 24.10.2022 – https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2022/10/ukrainian-programme-24-10-2022.html
Чудотворна ікона Матері Божої з Маріямполя належить до однієї з найбільш пошанованих у Європі. Цікава історія її походження, яку тривалий час вивчали духовенство, митці, історики.
Найдостовірнішу версію походження ікони подає Йохельсон. Згідно з його дослідженням, маріямпільський образ репрезентує італійське мистецтво епохи Відродження. Він має характерні поєднання кольорових плям холодних і теплих відтінків, а риси постатей нагадують малюнок леонардистів, особливо риси очей та уст. Цілісність композиції вказує на талановитого митця, який багато використав із малярських здобутків Рафаеля Санті і малюнків Леонардо да Вінчі.
Таким майстром, який говорив, що прагнув у своїх творах зберегти малюнок Леонардо й додати колорит Рафаеля, був Антоніо Бацці, званий Содомою (1477–1549). Власне його авторству приписує Йохельсон образ Маріямпільської Божої Матері. Як доказ цього Йохельсон вказує на існування в Медіолані в приватній колекції родини Геноулах картини Содоми, на якій зображено Марію з дитятком, дуже схожу на маріямпільський образ. Їх обличчя змальовано з однієї моделі. Ймовірно, автор медіоланського образу повторив ту саму тему. Щоб підтвердити авторство Содоми, треба було провести ррунтовні дослідження образу, звірити з іншими його творами, які є переважно на території італії. Про латинське походження образу свідчить і надпис під ним: «Baetam me dicent omnes generationes», що в перекладі на українську означає: «Будуть мене благословляти всі покоління».
Антоніо Бацці (Содома) належить до високо поцінованих художників епохи Відродження. Він народився у м. Верчеллі (італія) 1477 року в сім’ї багатого шевця. У 1498–1500 рр. вчився у школі Леонардо да Вінчі. Найбільше робіт написав у 1505–1506 рр. – 31 картину. Тоді його запримітив всесвітньо відомий Рафаель, і коли 1508 року Папа Юлій II доручив Рафаелю розмалювати одну з найвеличніших ватіканських залів – Станца делла Сеньятура, – він на допомогу запросив Содому. Найкращою їх роботою є афінська школа, де зображені всі найвидатніші філософи світу, в центрі яких – Платон і Арістотель. На правому боці цього полотна намальовані і Рафаель поруч із Содомою, як підтвердження їх великої дружби та взаємоповаги.
Багато картин Содоми є в Парижі, Флоренції, Римі, а найбільше – в італійському місті Сієні, де він постійно проживав. Найзнаменитіші картини – «Святий Себастян» (картинна галерея у Флоренції), «Георгій убиває дракона» (Лувр).
Яким чином твір відомого італійського художника потрапив до Маріямполя? Встановлено, що вже від ХVI ст. образ Матері Божої з дитятком на руках перебував у власності польських родин. Спочатку він належав Потоцьким. Один із членів цієї родини придбав образ під час перебування в італії і привіз до Польщі. Відомо, що у ХVI ст. польсько-італійські відносини були дуже жвавими, особливо з медіоланським князівством, адже медіоланська княжна Бона була польською королевою.
Образ отримав у спадок Станіслав-Ян Яблоновський, великий коронний гетьман. Цей образ супроводжував Яблоновського в усіх його військових походах. Станіслав Яблоновський – до речі, уродженець нашої області – народився 3 квітня 1634 року в с. Лючі Косівського району. Як на свій час він був дуже освіченою людиною, закінчив Краківську академію та Політехнічну школу в Парижі, де студіював фортифікацію та інженерію. Будучи коронним гетьманом (фактично військовим міністром) Речі Посполитої, приділяв велику увагу охороні східних кордонів від турецько-татарських набігів. Досяг значних успіхів у військовому мистецтві. Розробляв стратегію атак гусарських полків під Хотином (1673 р.) і Віднем (1683 р.). Невідомо, як склалась би доля європейської цивілізації, якщо б на перешкоді туркам не став українець Юрій Кульчицький, який, пробравшись крізь турецьку облогу, не покликав на допомогу військо Станіслава Яблоновського. Вирішальний штурм з визволення Відня було заплановано в ніч з 12 на 13 вересня. Перед цим усе 30-тисячне військо молилося до Матері Божої, образ якої постійно возив із собою коронний гетьман. В історичній битві турки не витримали натиску гусарських полків Яблоновського і покинули Відень, багато з них потрапило в полон. Вважають, що велику роль у тій перемозі відіграв образ Матері Божої, яка надихала воїнів на подвиги, тому після цієї битви образ дістав назву «Матір Божа Переможниця». Воїни Яблоновського свято вірили в те, що образ додавав військової наснаги і сприяв перемозі. До речі, після Віденської битви турки вже ніколи не нападали на Галичину, а коронний гетьман, який у 1691 році заснував Маріямпіль, назвавши містечко на честь Пречистої Діви Марії, помістив тут цей образ у придворній каплиці на Замковій горі.
Своєю магічною силою святиня стала притягати не лише військових, а й жителів навколишніх сіл. Молитва перед образом оздоровлювала хворих, очищувала грішних, надавала віри зневіреним. 1737 року спеціальна церковна комісія зачислила образ до чудотворних, і Матір Божа з ісусиком на руках стала офіційно називатись Маріямпільською. Маріямпіль почали відвідувати відомі викладачі, письменники, полемісти. Їм показували передусім гордість Маріямполя – образ Богоматері. Так слава цього мистецького шедевра поширювалась по всій Європі. На відпусти, які відбувалися у Маріямполі двічі на рік (2 липня і 8 вересня), приходили натовпи прочан зі всього Опілля і Покуття – від Галича до Жидачева, від Станіслава до Коломиї. Доказом того зростаючого культу є численні скарби, складені до Маріямпільського образу. Серед них особливо цінними були позолочені корони, а також срібна сукня, яку подарувала дружина фундатора монастиря капуцинів у Маріямполі Тереза Яблоновська.
Після закінчення Другої світової війни з’явилась загроза вилучення атеїстичною владою предмета гордості багатьох маріямпільців. Тому було вирішено вивезти ікону до Польщі. Там після реставрації в 1965 році її перенесли у новозбудований костьол на П’яску у Вроцлаві, де вона зберігається й понині. Цікаво, що переносили її туди чотири архієпископи, серед яких був майбутній Папа Римський, а тоді Краківський архієпископ Кароль Войтила. В майбутньому Святий Отець не раз звертався до маріямпільців з апостольським благословенням, в т. ч. на побудову ротонди для Матері Божої Маріямпільської в містечку її походження – Маріямполі.
Вникаючи глибше у філософський зміст перебування на українській землі чудотворної ікони Богоматері, не можна заперечити її належність до скарбниці Римо-Католицької Церкви, але не можна відкидати й того факту, що чверть тисячоліття образ перебував на етнічній українській території і майже століття містився в святині, де молились українці. Багатьом із них образ теж допоміг своєю чудодійною силою. Тож маємо всі підстави стверджувати, що Матір Божа з Маріямполя мала б бути в Маріямполі.
Власне, така розмова весь час точиться між маріямпільцями, які колись проживали в цьому містечку, але опинились за його межами, і тими, котрі тут проживають нині. Якщо враховувати їхні дружні відносини, які високо оцінив Папа Римський іван-Павло II, нагородивши обидві громади особливою відзнакою поєднання, то є сподівання, що так воно і буде. Але щоб це сталося, необхідно звести споруду для зберігання ікони, тобто величну ротонду. Таку вимогу справедливо ставить польська сторона, і це цілком логічно.
В разі побудови ротонди Маріямпіль стане місійним центром і може бути прийнятий до Всесвітньої асоціації марійських містечок. Пікантність ситуації в тому, що Маріямпіль – єдиний у світі населений пункт, з якого не тільки походить чудотворна ікона Пречистої Діви Марії, – він ще й названий на її честь. Аналогів у світі немає. Це має бути предметом особливої гордості всіх прикарпатців.
Але у нас це питання вирішується дуже повільно. Наприклад, минуло більше п’яти років з часу виготовлення проекту будівлі. На автомагістралі Івано-Франківськ – Львів у Галичі встановлено інформаційний стенд, на якому двома мовами – українською й англійською – вказано напрямок руху до Марійського містечка Маріямполя. Вже починають приїжджати туристи, в тому числі з Польщі, але, побачивши розрите місце під ротонду, краї якого поступово осипаються, залишаються розчарованими. Можливо, тут пригодився б досвід Тернопільської області. Хто був у Зарваниці якихось 15 років тому, може підтвердити, що там було голе місце, а сьогодні завдяки діям передусім влади і духовенства Зарваниця перетворилась у всесвітньо відомий духовний центр. Збудований там комплекс за вартістю не йде ні в яке порівняння з ротондою у Маріямполі. Виходить, що у тернополян, які в однакових з нами умовах, є більший потяг до духовних святинь. У побудові Зарваницького духовного центру брала участь вся область, звідусіль надходили будівельні матеріали, на спорудах працювали найкращі майстри.
Невже Маріямпіль як істинно Марійське містечко не заслужив такої почесті? Сьогодні Матір Божа, яка стільки вистраждала, просить нашої допомоги, більшої уваги до себе. Ми всі звертаємось до Неї по допомогу, але й Вона заслуговує взаємності.
Чудотворна ікона Матері Божої Маріямпільської: походження, минуле, майбутнє – Володимир БОЦЮРКО – https://svitlo.ucoz.ua/publ/1-1-0-57
Більше про про Чудотворну ікону Матері Божої Маріямпільської: походження, минуле, майбутнє можна дізнатися за посиланнями:
Святиня, що об’єднує два народи – https://galychyna.if.ua/analytic/svyatinya-shho-ob-yednuye-dva-narodi/
Маріямпіль. Частина 2. Чудотворна ікона Матетрі Божої Маріямпільської – За матеріалами Івана Драбчука „Чудотворні ікони Прикарпаття”. – Івано-Франківськ, 2003. -С.33-36. – https://franik-new-look.livejournal.com/16814.html
U Matki Bożej Mariampolskiej w kościele NMP na Piasku. Jesteś dziedzicem – https://wroclaw.gosc.pl/doc/6517662.U-Matki-Bozej-Mariampolskiej-w-kosciele-NMP-na-Piasku-Jestes
Z KRESÓW DO WROCŁAWIA- MATKA BOŻA ZWYCIĘSKA Z MARIAMPOLA – https://www.kresowianie.info/artykuly,n891,z_kresow_do_wroclawia_matka_boza_zwycieska_z_mariampola.html
Matka Boża Zwycięska z Mariampola – http://www.infocentrum.wroclaw.pl/index.php/informator/zycie-duchowe
Historia obrazu Matki Boskiej Mariampolskiej – https://kuriergalicyjski.com/historia-obrazu-matki-boskiej-mariampolskiej/
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1543325049446019
о. Петро Фостик
