Сьогодні, 1 листопада 2021 року, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав очолив Божественну Літургію в архикатедральному соборі св. Юра у Львові з нагоди дня переходу до вічності Праведного митрополита Андрея Шептицького.
Блаженнішому Святославові співслужили високопреосвященний владика Ігор Возьняк, архиєпископ і митрополит Львівський, преосвященний владика Михаїл Колтун, єпарх Сокальсько-Жовківський, преосвященний владика Ярослав Приріз, єпарх Самбірсько-Дрогобицький, преосвященний владика Кеннет Новаківський, єпископ Єпархії Пресвятої Родини із осідком у м. Лондон, преосвященний владика Григорій Комар, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії, преосвященний владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії, а також місцеве духовенство.
«Поминаючи митрополита Андрея, ми нині не молилися за його упокій, відпущення гріхів, але за його прославу. За те, щоб Господь Бог, який вже має його серед своїх святих у Небі, виявив цю славу святих в його особі тут на землі. На престолах Христової Церкви. Ми справді, працюємо, молимося, щоби якнайшвидше завершився процес його беатифікації. Для цього потрібно багато і мало: любити митрополита Андрея. Потрібно шукати в нього помочі у наших духовних шляхах. Бо він творить чудеса для наших людей. Але не всі мають відвагу про це свідчити. Коли хтось отримав ласки за посередництвом праведного Митрополита Андрея — повідомте про це! Щоб той беатифікаційний процес нарешті завершився».
У слові проповіді владика Ярослав Приріз наголосив на тому, що попри те, що із праведним митрополитом Андреєм сучасне покоління розділяють роки, його заклик про те, щоб кожна людина тихою невтомною працею любила Україну, на своєму місці, у особистому покликанні, залишається актуальним.
«Український народ мав у особі митрополита Андрея свого найкращого представника — Князя української Церкви, проповідника, Мойсея далекоглядного. Постать митрополита Андрея не обмежена ані часом, ані простором. Діяльний дух митрополита не сягав лише Галичини, його погляд сягав ген-далеко географічно на Захід і на Схід. Митрополит Андрей дбав про українських емігрантів, щоби вони мали належну душпастирську опіку. Можна сказати, що завдяки його зусиллями, Українська Греко-Католицька Церква є не лише українською чи європейською, а світовою, глобальною».
Після моління Глава УГКЦ спільно із єпископами та духовенством спустилися у крипту, де помолилися на місці останнього спочинку Праведного митрополита Андрея за його прославу.
За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
о. Петро Фостик
