В дев’ятнадцятому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, йдеться про важливість літургійного співу та взаємодію віри з музичним мистецтвом.
Літургія Церкви дає змогу виразити свої релігійні почуття, відчути себе однією Божою родиною, щоб разом славити люблячого Бога, Який провадить до спасіння. Тому літургійне оновлення, до якого закликає ІІ Ватиканський Собор, спрямоване на те, щоб кожен член Церкви брав участь у пасхальному таїнстві спасіння, яке знаходить своє продовження у літургії Церкви. У цьому процесі вагоме значення відіграють літургійні дії і слова. Промовлені слова знаходять відгомін у серцях людей, коли виражаються у хоровому співі чи у поєднанні з музичними інструментами. Тому пригляньмося ближче до кількох аспектів ролі музичного мистецтва в літургії.
Віра, яка виражається у літургійному співі
«Музична традиція вселенської Церкви становить неоціненний скарб, який виділяється з-поміж інших виявів мистецтва насамперед тим, що сакральний спів, поєднаний зі словами, становить необхідну й невід’ємну частину урочистої літургії», – навчає Конституція про святу літургію Sacrosanctum Concilium. Це означає, що музика і пісня є більше, ніж окрасою богослужіння. Літургійний спів народу чи органна музика є важливим способом активної участі у богослужіннях, адже залучають в літургію універсальний спосіб вираження релігійних почуттів. Можемо спостерігати за людьми різного культурного та релігійного походження, які виражають себе завдяки музичному мистецтву. Велич музики полягає також в її красі, яка спонукає будувати навколо себе світ солідарності, миру та любові. «Співати властиво тим, хто любить» (Cantare amantis est), – писав святий Августин. З іншого боку, музична сфера – це величезний квітучий простір для синергії між богослужінням і культурою, яка може принести добрі плоди для Церкви.
Літургійний спів, у порівнянні з іншим співом, спрямований на мету віри. Конституція про святу літургію вказує на дві мети сакральної музики: прославу Бога та освячення вірних. У богослужбовому співі Божий люд виражає віру й любов Церкви до свого Господа. Тому недостатньо лише бездоганно говорити і робити те, що приписує літургія. Її треба проживати, щоб вона знайшла відгомін у серці людини. В одному із своїх творів святий Августин згадує, що одного разу відповідь вірних «Амінь» наприкінці євхаристійної молитви мала такий вплив, що здавалося, наче з цим співом здригалися і стіни собору. У другій половині XX століття один зі священників латинського обряду в своїх спогадав писав, що коли був присутній на Божественній Літургії в заокеанській парафії Української Греко-Католицької Церкви, то під час співу «Символу віри» його очі наповнилися сльозами, адже він побачив та відчув як громада вірних проживала те, що визнавала. Бачимо, що віра та любов Божого люду знаходять ефективне вираження у літургійному співі. Таким чином, літургія стає живою, адже все те, що було пережито історично та описано у Святому Письмі, виражається також через культуру.
Мистецтво, яке народжується від зустрічі з Христом
Літургійний спів, який зберігається в Церкві протягом століть, показує нам, що весь скарб християнської культури народився з віри, внаслідок зустрічі людини з Христом. Про це говорив Папа Бенедикт XVI під час однієї із загальних аудієнцій у катехизі, присвяченій святому Роману Солодкоспівцю. Він зауважив, що святий Роман належить до великої групи теологів, які перетворили богослов’я на поезію. За словами Святішого Отця, святий Роман виражає живий і оригінальний спосіб катехизації завдяки своїй багатій сакральній гімнографії, яка сьогодні присутня у літургійному житті деяких Східних Церков. У його творах відображається єдність між Христом, що вознісся на небо, та апостолами, тобто Церквою. Численні тропарі та кондаки святого Романа пронизані темою христології, вірою вселенської Церкви, а також близькі до народної побожності. Не менш важливим сюжетом його гімнографії є Пресвята Богородиця, яку він згадує майже наприкінці всіх своїх гімнів та присвячує їй свої найкрасивіші кондаки. Крім того, його літургійні гімни торкаються моральної сфери, де присутній заклик до навернення та покаяння. Таким чином, велика заслуга святого Романа Солодкоспівця полягає в тому, що він зумів поєднати поезію з богослужінням. Однак все це було б неможливим без його особистої зустрічі з Христом. Завдяки дотику серця людини до Істини, яка є Любов’ю, зроджується рясна християнська культура. І якщо віра залишається живою, то ця культурна спадщина також стає життєдайною.
Музичне мистецтво, позначене проживанням таїнства
Зустріч людини з божественним породжує справжню красу. Про це свідчать численні музичні твори, які вважаються надбанням світової спадщини. Пригадаємо лише про двох, мабуть найвідоміших авторів: Вольфганга Амадея Моцарта та Йоганна Крістіана Баха. Перший композитор був надзвичайно плідним на ниві релігійної музики. Він створив численні твори для хору, зокрема, дев’ятнадцять Мес, Реквієм (KV 626), чотири літанії, ораторію, італійські та німецькі кантати тощо. Численною спадщиною духовних творів може похвалитися і Бах. Моцарт, хоч і не без труднощів, був пов’язаний із Католицькою Церквою, а Йоганн Крістіан Бах співпрацював з протестантськими громадами. Обидвох же композиторів живила віра. Про це згадував, зокрема, теолог Ганс Урс фон Бальтазар, який дуже любив музику Моцарта. Своєю чергою, протестантський богослов Карл Барт, який тлумачив зв’язок між мелодикою і життям у благодаті, уявляв собі рай як мелодійне звучання, яке знаходиться серед нот Моцарта і Баха.
Говорячи про двох згадуваних композиторів, увага спрямовується на їхній талант передати віру в музичному вираженні. Це стало можливим завдяки їхньому відчуттю сакрального, яке в релігійній площині окреслюється як божественне. Кожна зустріч з божественним здійснюється не тільки в релігійному ключі, а й в естетичному відчутті, позначеному таїнством, яке викликає близькість і дивовижу. Як наслідок, геній композиторів полягає в тому, щоб передати пережиті відчуття своїм слухачам. Чого варта лише Коронаційна меса Моцарта для солістів, хору, органу та оркестру до мажор (нім. Krönungsmesse Für Orgel, Chor, Solisten Und Orchester C-Dur), написана ним у 23 роки. Слідуючи структурі Святої Меси, музика яскраво передає таїнство Христа – воплочення, смерть і воскресіння. Початок – Kyrie, призначений лише для хорового виконання, за яким слідує велична увертюра скрипок, далі вступає сопрано, ледь підтримуване струнними, а відтак – повторення мелодії тенором в мінорній тональності. Наступні частини пробуджують у слухача подяку, відтак інтригу, яка переливається у неспокій під час літургійного переживання події смерті Христа. У кульмінаційний момент атмосфера перемінюється на користь тиші, після якої світ наче вибухає криком радості від звістки про Христове воскресіння, викликаючи у слухача відчуття спокою і ладу. Спадщина, яка охоплює чимало схожих творів, є чудовим відображення життєдайного простору музичних тактів, які творять мистецький переклад християнської віри на мистецтво.
Першість Божого слова
Аналізуючи численні вираження віри у літургійному співі чи у використанні музичних інструментів, можемо ствердити, що шлях для цього літургійного багатства проклав сам Бог завдяки Своєму Слову. Святе Письмо розповідає нам історію спасіння, якої ми є свідками та активними учасниками. Завдяки вірі у Боже слово ми стаємо співучасниками Божого таїнства, яке виражається у літургійному житті Церкви. Таким чином, пріоритетом та точкою відліку вираження віри є Боже слово, яке взаємодіє з людськими словами. Сакральна музика і хоровий спів спонукають вчитися проникати в таємницю мови, розуміти її структуру та спосіб вираження. Існує потреба в культурі слова, щоб навчитися входити у діалог з Божим словом, проживати Його, а також вміти донести Його до інших.
З іншого боку, саме Священне Писання дає нам орієнтири, як ми можемо прославляти Бога, входити з Ним у розмову та у який спосіб до Нього промовити. Саме тому, наприклад, псалми займають чільне місце у літургійній молитві, та є любленими у монашому середовищі. Багатство почуттів, насиченість закликів та щирість звернення, якими сильно позначені псалми, є тим способом діалогу з Богом, що не може залишати байдужим того, хто шукає єдності з Христом.
Отож, Святе Письмо є ключовим джерелом літургійного життя Церкви. Своєю чергою, Священне Писання потребує тлумачення та спільноти, у якій воно живе завдяки вірі. У взаємодії Божого люду з Божим словом народжуються чудові молитви та спосіб прослави Бога, який знаходить своє відображення у літургійному співі. У поєднанні Слова, християнської громади та мистецтва можемо відчути красу літургії, у якій присутній Господь. Таким чином, Христос продовжує промовляти до своєї Церкви, щоб ввести її в дедалі глибший сенс об’явлених істин віри.
Бібліографія:
ІІ Ватиканський Собор, Конституція про святу літургію «Sacrosanctum Concilium» // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституції, декрети, декларації. Коментарі, Свічадо, 2014, 112.
S. RIVA, Vivere la liturgia in parrocchia (Quaderni del Concilio, vol. 8), Shalom editrice, 2022, 42, 58.
BENEDETTO XVI, La musica. Un’arte famigliare al Logos, LEV-San Paolo, 2009, 17-18.
BENEDETTO XVI, Incontro con il mondo della cultura al Collège Des Bernardins, in URL: < https://press.vatican.va/content/salastampa/it/bollettino/pubblico/2008/09/12/0564.pdf > (in 13/05/2025).
о. Яків Шумило, ЧСВВ
Віра Церкви (19): музичне мистецтво та літургія – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-05/vira-tserkvy-19-liturgia-i-muzyka.html
Віра Церкви (19) Літургія і музика – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/05/vira-tserkvy-19-liturgia-i-muzyka-podcast.html
В дев’ятнадцятому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, йдеться про важливість літургійного співу та взаємодію віри з музичним мистецтвом.
Українська передача 24.05.2025 – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2025/05/ukrainian-programme-24-05-2025.html
ВІРА ЦЕРКВИ (19). МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ТА ЛІТУРГІЯ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=kuNPMWxfpiM
Віра Церкви (1). Унікальність християнської віри. – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-1-unikalnist-viry.html
ВІРА ЦЕРКВИ (1). УНІКАЛЬНІСТЬ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ВІРИ. – О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=VLCZwqOIGLQ
Віра Церкви (2). Бог об’являє Себе в історії через Слово – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-2-bog-obyavlyayetsya-cherez-slovo.html
ВІРА ЦЕРКВИ (2). БОГ ОБ’ЯВЛЯЄ СЕБЕ В ІСТОРІЇ ЧЕРЕЗ СЛОВО. – О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=PRCS5ij5UCU
Віра Церкви (3). Слово Боже у зустрічі з культурою – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-3-bozhe-slovo-i-kultura.html
ВІРА ЦЕРКВИ (3). СЛОВО БОЖЕ У ЗУСТРІЧІ З КУЛЬТУРОЮ. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=aIq4rx9rAtQ
Віра Церкви (4). Слухання Божого Слова та відповідь Божого люду – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-4-slukhannya-bozhogo-slova.html
ВІРА ЦЕРКВИ (4). СЛУХАННЯ БОЖОГО СЛОВА ТА ВІДПОВІДЬ БОЖОГО ЛЮДУ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=BxfJG66SdOc
Віра Церкви (5): Традиція – жива пам’ять для сьогодення – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-5-tradytsija-zhyva-pamyat.html
ВІРА ЦЕРКВИ (5). ТРАДИЦІЯ – ЖИВА ПАМ’ЯТЬ ДЛЯ СЬОГОДЕННЯ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=5aVVU2cli1c
Віра Церкви (6): Священне Передання – скарб для Божого люду – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-6-skarb-peredannya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (6). СВЯЩЕННЕ ПЕРЕДАННЯ – СКАРБ ДЛЯ БОЖОГО ЛЮДУ. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=eGhaFmo6I3w
Віра Церкви (7): Живе Передання, у якому міститься Боже слово – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-7-peredannya-scho-mistyt-slovo.html
ВІРА ЦЕРКВИ (7). ЖИВЕ ПЕРЕДАННЯ, У ЯКОМУ МІСТИТЬСЯ БОЖЕ СЛОВО. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=8CKrR9MLgEM
Віра Церкви (8): богонатхненність Святого Письма – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-8-bohonatkhnennist-pysannya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (8). БОГОНАТХНЕННІСТЬ СВЯТОГО ПИСЬМА. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=DGCvouaR1Jk
Віра Церкви (9): Святе Письмо у житті Божого люду – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-9-svyate-pysmo-v-zhytti-bozhogo-lyudu.html
ВІРА ЦЕРКВИ (9). СВЯТЕ ПИСЬМО У ЖИТТІ БОЖОГО ЛЮДУ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=oqR_jeSALpY
Віра Церкви (10): Боже слово задля нашого спасіння – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-10-bozhe-slovo-i-spasinnya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (10). БОЖЕ СЛОВО ТА СПАСІННЯ. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=6S4CvPsC98M
Віра Церкви (11): Святе Письмо, яке запалює серця любов’ю до Бога – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-11-svyate-pysmo-lyubob-do-boga.html
ВІРА ЦЕРКВИ (11). СВЯТЕ ПИСЬМО, ЯКЕ ЗАПАЛЮЄ СЕРЦЯ ЛЮБОВ’Ю ДО БОГА. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=oZFoCRgMS2w
Віра Церкви (12): Літургія – участь у таїнстві Христа – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-12-liturgia-uchast-u-tajinstvi.html
ВІРА ЦЕРКВИ (12). ЛІТУРГІЯ – УЧАСТЬ У ТАЇНСТВІ ХРИСТА. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=8AoF0pVO0gs
Віра Церкви (13): оновлення літургії задля діяльної участі вірних – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-13-uchast-virnykh-v-liturgiji.html
ВІРА ЦЕРКВИ (13). ОНОВЛЕННЯ ЛІТУРГІЇ ЗАДЛЯ ДІЯЛЬНОЇ УЧАСТІ ВІРНИХ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=oRSy2fnQsDE
Віра Церкви (14): акти набожності, обряд та літургія – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/04/vira-tserkvy-14-pobozhni-prakkyky-i-liturgija-podcast.html
ВІРА ЦЕРКВИ (14). АКТИ НАБОЖНОСТІ, ОБРЯД ТА ЛІТУРГІЯ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=KpMyLyggfYc
Віра Церкви (15): старозавітні витоки Христової Пасхи – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-04/vira-tserkvy-15-starozavitni-vytoky.html
ВІРА ЦЕРКВИ (15). СТАРОЗАВІТНІ ВИТОКИ ХРИСТОВОЇ ПАСХИ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=1L-YzDpze8U a
Віра Церкви (16) Боже слово в літургії – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/05/vira-tserkvy-16-liturgia-i-bozhe-slovo.html
ВІРА ЦЕРКВИ (16). БОЖЕ СЛОВО В ЛІТУРГІЇ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=5zgkw5AVQ4g
Віра Церкви (17) Літургія і освячення часу – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/05/vira-tserkvy-17-liturgijne-zhyttya-i-chas-podcast.html
ВІРА ЦЕРКВИ (17). ЛІТУРГІЯ І ОСВЯЧЕННЯ ЧАСУ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=DTAKQJ0zsGk
Віра Церкви (18): святкування Христового таїнства у літургії народів – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-05/vira-tserkvy-18-liturgia-i-kultura-narodiv.html
ВІРА ЦЕРКВИ (18). СВЯТКУВАННЯ ХРИСТОВОГО ТАЇНСТВА У ЛІТУРГІЇ НАРОДІВ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=ByaBwc1uf3M
Фото – Хор КТДС та октет «Аксіос» попровадили спів у Патріаршому Соборі – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/our/39434-xor-ktds-ta-oktet-aksios-poprovadyly-spiv-u-patriarshomu-sobori/
о. Петро Фостик
