7 січня 1923 року у Кракові народився Юрій Новосільський, художник, іконописець, графік, теоретик і теолог мистецтва..
Походив з мішаної сім’ї – батько українець з Лемковини, мати полонізована австрійська німкеня. Визначальний вплив на виховання сина справив батько, що завжди позиціонував себе як український патріот. Розпочав навчання в умовах німецької окупації на факультеті декоративного малярства Мистецько-ремісничої школи, на яку гітлерівці перетворили Краківську академію мистецтв. Лиш тільки отримав атестат зрілости у жовтні 1942 став послушником у Лаврі св. Івана Хрестителя оо. Студитів УГКЦ на околиці Львова, де отримав унікальну можливість безпосередньо знайомитись з шедеврами українського сакрального живопису із збірки офіційно закритого Національного музею. Під керівництвом єрм. Рафаїла Хомина розписував трапезну церкву в Лаврі (нині адміністративний будинок Музею народної архітектури й побуту), а влітку 1943 муровану церкву у Болехові. Великий вплив на усвідомлення власного покликання до східного іконопису справила також проща до Почаївської Лаври. У повоєнні роки навчався у Краківській академії мистецтв. Попри те, що в Польщі встановлено комуністичний режим, він все ж не був настільки безоглядно тоталітарним як в СРСР, тож мистцеві не було потреби ховатись з власним релігійно-філософським світоглядом та проти волі й сумління писати в офіційному стилі соцреалізму (чи краще соцконформізму). Професор АМ у Кракові, Doctor honoris causa Львівської академії мистецтв (2008). На думку більшости мистецтвознавців є найбільшим із сучасних мистців Польщі, а з іншого боку його творчість не вписується в традиції польської малярської культури. Сформований на ґрунті двох культурних цивілізацій Заходу і Сходу намагався прищепити польській традиції візантійську «бацилу православ’я» з її глибоко містичним баченням світу. Проте, як професор Академії мистецтв, випустивши понад дві сотні учнів, так і не отримав серед них продовжувачів своєї справи. Ба більше, під претекстом неканонічности, траплялось, що його поліхромії в костелах та церквах знищували, а ікони вилучали. Його індивідуальний неповторний стиль базувався на природному поєднанні східної та західної філософій, української та польської культур. Також стилево він зумів з’єднати «початок» з «кінцем», тобто ранньохристиянське візантійське мистецтво з авангардом. Окремі мистецтвознавці називали його не малярем, художником чи мистцем, але «малюючим теологом». За життя отримав визнання та зазнав належної шани і слави. На його твори був великий попит і навіть в час відходу у вічність злодії викрали з його помешкання кільканадцять полотен. Помер у Кракові 2011.
Часом прикро читати, коли деякі українські видання називають маестро польським художником з українським корінням. Попри те, що він працював у польському культурному середовищі, все ж в творчости мислив глибоко українськими категоріями. Він писав і говорив вишуканою українською мовою, молився – українською, вітався українськими християнськими привітаннями і колядував українською, та не раз повторював повторював: «Я теж українець». І ще, не був він Єжи Новосельським, як невість з якого дива почали писати про нього в Україні, але завжди себе він позиціонував як Юрій Новосільський.
Юрій Новосільський: «Взимку, на зламі 1942 і 1943 років, мав я можливість нишпорити в закритому німцями музеї ікон. Там перший раз зустрівся зі справжнім великим мистецтвом у такому згущенні і числі. Враження було настільки міцне, що цієї зустрічі не забуду ніколи. Дивившися відчував просто фізичний біль, не був в силі перейти з однієї залі до другої. (…) Були це перші в моєму житті архітвори мистецтва, яких впливу зазнав безпосередньо, а не через посередництво репродукцій чи фотографій. Творів такого рангу ніколи раніше – ані у Кракові, ані у Варшаві – не бачив! У краківських музеях було лише кілька видатних картин, у варшавських також не було їх багато, а там у Львові мою свідомість атакувала просто колосальна кількість ікон, які були першорядними творами мистецтва. (…) Пережив злам, ілюмінацію, яка вирішила про вибір мого шляху. Побачив ікони як явище окреме і особливе. Явище, в якому відбулося ідеальне злиття фігурних і абстракційних елементів, поверховних і духовних. В іконах віднайшов всі елементи авангарду. (…) І щойно це пережиття так насправді детермінувало мій життєвий шлях. Підтвердило ілюмінацію отриману після розмови з Яхимовичем. Вдруге, цим разом зовсім виразно і ясно, усвідомив я собі моє малярське покликання, а крім цього раз на завжди сформована була моя малярська візія. Все те, що я пізніше реалізував у малярстві, було, хоч би й перший погляд йому заперечував, окреслене цим першим зіткненням з іконами у львівському музеї. (…) Я в своє свідоме малярство увійшов через двоє дверей: одні – це була свідомість модерного малярства, другі – свідомість ікони, філософії і богослов’я ікони».
З прощального слова на похороні художника приятеля і православного священика о. Генрика Папроцького: «Він був мислителем та мистцем з тієї малої групи, яка малює і пише для майбутнього. Юрія Новосільського ще не оцінили на належному рівні. Це завдання для майбутніх поколінь».
Упокоївся професор Академії мистецтв у Кракові ім. Яна Матейки Юрій Новосільський 21 лютого 2011 року. Домовина з його тлінними останками спочатку спочила у греко-католицькій церкві Воздвиження Чесного Хреста, натомість в день похорону, 25 лютого її було перенесено до православної церкви Успіння Пресвятої Богородиці, а звідтам на краківський Раковецький цвинтар.
Був це холодний, похмурий день, субота 25 лютого. Того ж дня ми виряджали в останню дорогу видатного митця, іконописця, маляра, педагога, архітектора й мислителя професора Юрія Новосільського, людину зокрема заслужену для нашої Греко-Католицької Церкви в Польщі. Домовина з тілом професора спочила на полі слави Раковецького кладовища в Кракові, місті де він народився й провів майже ціле своє творче життя.
Юрій Новосільський народився в українській сім’ї Стефана й Анни Новосільських 7 січня 1923 р. (а польські ЗМІ чомусь вперто говорять про нього як русина, лемка, православного, немов побоюючись прикметника «український»). Про батька Юрія відомо, що був учасником українських визвольних змагань 1917-1921 рр. У Кракові натомість був лідером українського товариства «Рідна школа» та «Просвіта» (у тому же часі українська громада Кракова нараховувала понад дві тисячі членів).
У житті професора Юрія Новосільського бували моменти творчих і душевних хитань та повернень. Одним з таких моментів, який без сумніву мав великий вплив на його життєвий та творчий шлях, було рішення у 1942 р. переступити поріг монастиря Отців Студитів у Львові, а потім в Уневі. Зокрема вплинуло на майбутнього іконописця перебування в унівській обителі, де монахи від століть вели школу писаня ікон. Саме у тому часі Юрій захопився, зрозумів, відкрився на ікону, яка в майбутньому стала суттю його життя і творчості. Відомо, що перебуваючи в монастирі в Уневі, художник мав до діла з монументальним живописом. Була це робота над фреском Марії Оранти в греко-католицькій церкві в Болехові (сьогодні годі шукати її там — роки радянської влади і призначення храму на склад чи магазин зробили своє). Після дволітнього перебування в Україні, з огляду на поступаючу хворобу, Юрій Новосільський повернувся до Кракова, де зайнявся художньою та науковою роботами. Не все складлося так, як би собі цього бажав. З огляду на своє минуле та переконання змушений був покинути Краків й переносися до Лодзі, де працвав аж до шістдесятих років минулого століття. Повернувшися додому став на шлях плідного творчого життя, яке перервала важка недуга під кінець дев’яностих років, коли-то професор набік відклав палітру і більше вже до неї не повертався. Професор Юрій Новосільський залишив для прийдешніх поколінь багато зреалізованих монументальних проектів, головно релігійних тематично — поліхромій в костелах і церквах, іконостасів. Але найбільше його праць це ікони, плащаниці, хоругви, портрети, пейзажі, абстрактні твори. Найбільш відомі монументальні живописи Новосільського в Польщі знаходяться в костелах в Тихах, м. Весола біля Варшави, Єленій Горі, Кракові, православних церквах в Білостоці, Гайнівці, Більську Підляському та інших.
Окремим розідлом творчості Юрія Новосільського залишається його співпраця та реалізація окремих проектів для Греко-Католицької Церкви в Польщі та за кордоном. Від початку 1980-их років (хоча художник співпрацював з отцями УГКЦ й раніше) професора запрошують до розмальовування ремонтованих храмів, проектування іконостасів, аранжування інтер’єрів. Митець радо підіймається цих викликів, бо якраз тут знаходить духа повного зрозуміння. Наслідком цієї співпраці, що триває кілька десятків років, залишаються поліхромії, іконостаси та ікони виконані, між іншим, для церков у Гурові Ілавецькому, Вроцлаві, Кракові, Венґожеві, Любліні. Вершиною творчості Новосільського, про що мріяв ціле творче життя, залишається проект й будова церкви в Білому Борі (1992-1997 рр.). Тут професор самостійно запроектував будинок й розмалював його (…). У Гурові Ілавецькому, завдяки клопотанням тодішнього пароха о. Юліяна Ґбура, професор Юрій Новосільський появився у 1983 році, щоби зааранжувати інтер’єр ремонтованого храму, встановити й виповнити іконами іконостас, розмалювати стіни (раніше над інтер’єром ремонтованого храму працював архітектор Богдан Боберський).
Ця праця була закінчена в 1984 р. Сьогодні це знаменита візитна карточка міста й, взагалі цілого регіону, яку прибувають відвідати туристи й шанувальники таланту митця та сучасного сакрального мистецтва з цілої Польщі та з-за кордону. А дійсно маємо на що подивитися, бо саме в цих мурах гармонійно поєдналися і ґотика, і бароко, і сучасність (…).
Професора Новосільського похоронили на полі слави, де поруч спочивають професор Богдан Лепкий, професор Степан Смаль-Стоцький, а вдалині видно українські могили військових та цивільних осіб, що померли в роках 1919-1921 в таборі для військовополонених та інтернованих Краків-Домб’є. Недалеко знаходиться також гробниця видатного маляря й професора Яна Матейки.
Художника прийшли прощати м. ін. перший прем’єр ІІІ Речіпосполитої Тадеуш Мазовецький, міністр культури Богдан Здроєвський, священники різних конфесій, артисти, приятелі, мешканці Кракова. Від імені президента Польщі Броніслава Коморовського прощального листа прочитав бувший прем’єр-міністр РП Тадеуш Мазовецький, в якому він, між іншими, відзначив: «Багатолітні артистичні й богословські пошуки зробили професора Новосільського людиною великого душевного виміру. Його знаменитий внесок в екуменічний діалог становлять роботи, що заодно прикрашають церкви, як і костели нагадуючи про тисячолітню традицію нерозділеної Церкви…». – Джерелo: http://cerkiew.org
Більше про життя і діяльність Юрія Новосільського, можна дізнатися за посиланнями:
Не був він Єжи Новосельським, як невість з якого дива почали писати про нього в Україні, але завжди себе він позиціонував як Юрій Новосільський – Календар українця – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=560659852742624&id=100063958414231
Яким він був? Розповідь про Юрія Новосільського – але чи правдива?.. – Джерелo: https://culture.pl/ua/stattia/yakym-vin-buv-rozpovid-pro-yuriya-novosilskoho-ale-chy-pravdyva
Десять літ тому (21.02.2011) відійшов професор Юрій Новосільський – Джерелo: https://cerkiew.eu/?p=1341
2023 РІК – РІК ЮРІЯ НОВОСІЛЬСЬКОГО В ПОЛЬЩІ – Джерелo: https://nasze-slowo.pl/news/2023-rik-rik-yuriya-novosilskogo-v-polshhi/
Юрій Новосільський – художник, іконописець, графік, теоретик і теолог мистецтв (100 років тому) – http://ukrpohliad.org/blogs/yurij-novosilskyj-hudozhnyk-ikonopysets-grafik-teoretyk-i-teolog-mystetstv-100-rokiv-tomu.html
У 100-річчя від дня його народження почався Рік Юрія Новосільського – Джерелo: https://www.polskieradio.pl/398/7856/Artykul/3099191,%D1%83-100%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B4%D0%BD%D1%8F-%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8F-%D1%80%D1%96%D0%BA-%D1%8E%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE
Єжи Новосельський – Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – Джерелo: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B6%D0%B8_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9
НЕ БУВ ВІН ЄЖИ НОВОСЕЛЬСЬКИМ, ЯК НЕВІСТЬ З ЯКОГО ДИВА ПОЧАЛИ ПИСАТИ ПРО НЬОГО В УКРАЇНІ, АЛЕ ЗАВЖДИ СЕБЕ ВІН ПОЗИЦІОНУВАВ ЯК ЮРІЙ НОВОСІЛЬСЬКИЙ – Календар українця – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=560659852742624&id=100063958414231
Яким він був? Розповідь про Юрія Новосільського – але чи правдива?.. – Джерелo: https://culture.pl/ua/stattia/yakym-vin-buv-rozpovid-pro-yuriya-novosilskoho-ale-chy-pravdyva
ФОТО-ВІДЕО – ПРО ЮРІЯ НОВОСІЛЬСЬКОГО – ПРОФЕСОР АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ У КРАКОВІ ІМ. ЯНА МАТЕЙКИ – ХУДОЖНИК, ІКОНОПИСЕЦЬ, ГРАФІК, ТЕОРЕТИК І ТЕОЛОГ МИСТЕЦТВА. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=24GOJMfSf40
о. Петро Фостик
