Про Божий дотик, який оздоровляє, і про те, як він проявився у житті аргентинської святої, яку він цього дня канонізував, проповідував Папа Франциск під час Святої Меси з нагоди 32-го Всесвітнього дня хворого.
Наш Бог не залишився далеко на небі, але в Ісусі став людиною, щоб доторкнутися до нашої вбогості, й перед обличчям найгіршої «прокази», якою є гріх, прийняв смерть, щоб до глибини доторкнутися до нашої людської дійсності. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він відслужив у базиліці Святого Петра у Ватикані в неділю, 11 лютого 2024 р., Всесвітній день хворого. На початку цього богослужіння він зарахував до лику святих аргентинську блаженну Марію Антонію від святого Йосифа де Пас-і-Фіґура. На урочистість до базиліки Святого Петра прибули паломники з Аргентини та офіційна делегація, яку очолював президент Хав’єр Мілей. Богослужіння мало вселенський характер і звершувалося латинською мовою, а євангельський уривок, окрім латинської, був прочитаний також і грецькою мовою.
Упередження та фальшива релігійність
Читання цього дня говорили про проказу, зокрема, в євангельському уривку від святого Марка йшлося про оздоровлення людини, ураженої цією недугою, що веде до марґіналізації та виключення із суспільного життя. Й Ісус оздоровляє від обох лих – тілесного та суспільного.
Святіший Отець зазначив, що прокажений змушений жити за містом і замість допомоги в хворобі, відкинений і залишений на себе. Бо інші бояться заразитися. Тобто, причиною є страх, але також упередження, бо така жахлива хвороба – це мабуть Боже покарання. Тож як наслідок – фальшива релігійність, яка пов’язує дотик до прокаженого причиною ритуального забруднення, зводячи стіни. «Страх, упередження і фальшива релігійність – це три причини великої несправедливості, три „прокази душі”, які призводять до страждання слабких, відкидаючи їх як непотріб», – сказав Папа, підкреслюючи, що це не є речі з минулого, бо й сьогодні існує чимало проявів марґіналізації.
Наважитися доторкнутися
Тож запрошуючи замислитися над тим, що в такому випадку чинить Ісус, проповідник виокремив два жести: доторкається та оздоровляє. Щодо першого, Святіший Отець зазначив, що Ісус зупинився і доторкнувся до цього чоловіка, знаючи, що через це також стане «відкиненим». Він міг оздоровити на відстані, але «Христос не такий», Його дорога – «дорога любові, що наближається до стражденного, вступає в контакт, торкається ран». «Наш Бог, дорогі брати і сестри, не залишився далеким на небі, але в Ісусі став людиною, щоб доторкнутися до нашої убогості. І перед обличчям найтяжчої „прокази” – прокази гріха – не вагаючись помер на хресті, поза міськими мурами, відкинутий як грішник, як прокажений, щоб до самої глибини доторкнутися до нашої людської дійсності», – мовив Папа, запрошуючи замислитися чи ми, що «любимо Ісуса та йдемо за Ним», вміємо також наслідувати Його «дотик». Тому слід остерігатися «прокази душі», хвороби, яка «робить нас нечутливими до любові, до співчуття».
Дотик, що приносить зцілення
Далі проповідник зазначив, що Ісусів «дотик» є не тільки виявом близькості, але також початком оздоровлення. «Бо саме дозволивши Ісусові доторкнутися до нас, ми зцілюємося всередині, в нашому серці. Якщо ми дозволяємо Йому торкатися нас у молитві, в адорації, якщо ми дозволяємо Йому діяти в нас через Його слово й таїнства, Його дотик справді змінює нас, зцілює від гріха, звільняє від замкненості, преображає нас понад те, що ми можемо зробити самі, власними зусиллями», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що наші рани й недуги душі треба приносити до Ісуса, що робимо завдяки молитві. Й завдяки «дотикові» Ісуса «відроджується те, що є найкращого в нас».
З поглядом, зверненим до нової святої
Скеровуючи погляд на новопроголошену святу Марію Антонію від святого Йосифа, Папа зазначив, що вона є сьогодні для нас прикладом апостольської ревності та сміливості. «Вона пройшла тисячі кілометрів пішки, через пустелі та небезпечні дороги, щоб нести Бога», – сказав проповідник, підкресливши, що її «місіонерське полум’я ґрунтувалося на довірі до провидіння та на витривалості». «Молімося сьогодні до Марії Антонії, святої Марії Антонії де Пас від святого Йосифа, щоб вона нам дуже допомагала. Нехай Господь благословить усіх нас», – сказав Святіший Отець.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
СВЯТА МАРІЯ АНТОНІЯ ВІД СВЯТОГО ЙОСИФА, ПРИКЛАД АПОСТОЛЬСЬКОЇ РЕВНОСТІ.
Богопосвячена мирянка, яка все своє життя, прожите з повним упованням на Боже провидіння, причинилася до поширення звичаю духовних вправ, що приніс рясні плоди навернень.
У неділю, 11 лютого 2024 р., Папа Франциск очолив у базиліці Святого Петра у Ватикані Святу Месу, на початку якої проголосив святою Католицької Церкви блаженну Марію Антонію від святого Йосифа, засновницю реколекційного дому в Буенос-Айресі. Ця посвячена Богові мирянка, яку називали Мама Антула (так ім’я Антонія звучить мовою кечуа), жила у бідному регіоні на північному сході Аргентини, поширюючи практику духовних вправ.
Спільнота для допомоги священникам
Марія Антонія де Пас-і-Фіґура народилася в Сантьяґо-дель-Естеро у 1730 році. Маючи 15 років, вона склала приватні обіти, присвятивши своє життя молитві, покаянню та апостольській праці, навчаючи дітей катехизму та роздаючи милостиню бідним. Була близькою до місіонерів-єзуїтів та разом з ними організовувала духовні вправи згідно з духовності святого Ігнатія Лойоли. Марія Антонія зібрала навколо себе дівчат, які вели спільнотне життя, спільно молилися та чинили діла милосердя, як також допомагали священникам Товариства Ісусового в душпастирстві.
Провідниця духовних вправ
Коли ж 1767 року єзуїтів було прогнано з Аргентини та всієї Латинської Америки, в житті Марії Антонії настав переломний момент. Вона відчула, що повинна присвятити своє життя поширенню духовних вправ. Беручи з собою лише дерев’яний хрест, як символ поміркованості та любові до Христа, Мама Антула проходила від міста до міста аргентинської півночі, організовуючи духовні вправи в ігнатіянському дусі. Вона пройшла пішки понад дві тисячі кілометрів, а духовні вправи приносили рясні плоди навернення. Протягом восьми років у них взяли участь 70 тисяч осіб.
З місією до столиці
На початку 1779 року, в супроводі своїх помічниць, Марія Антонія вирішила податися до столиці Буенос-Айресу. Там, подолавши початковий спротив, викликаний несприйняттям владою всього того, що було пов’язане з єзуїтами, 1780 року був заснований перший Дім духовних вправ, який існує й до сьогодні. Наплив вірних був надзвичайним, а в реколекціях брали участь навіть особи королівської крові. У 1791 це служіння було поширене на Уругвай, де також користувалося великою популярністю. Вичерпана наполегливою працею, 7 березня 1799 року Мама Антула відійшла до вічності.
Прослава на вівтарях
В основі невтомного апостоляту блаженної Марії Антонії від святого Йосифа було глибоке духовне життя, що ґрунтувалося на великій вірі в Бога та довірі до Його провидіння, як також глибока любов до Пресвятої Євхаристії. Особливу набожність вона мало до Дитятка Ісуса, ввіряючи Його провидінню всі потреби, які виникали під час організації духовних вправ, як от забезпечення дровами, продуктами чи необхідними коштами. Своїх помічників вона закликала ніколи не перейматися, вірячи що «дороге Дитятко» про все подбає. Саме Йому вона також приписувала численні навернення та зміни звичаїв.
Божий люд зберігав вдячну пам’ять про цю проповідницю, й на початку ХХ століття був відкритий беатифікаційний процес. Після завершення всіх етапів, 27 серпня 2016 р., кардинал Анджело Амато, тодішній Префект Конгрегації в справах визнання святих, здійснив у місті Сантьяґо-дель-Естеро, що на півночі Аргентини, урочисту беатифікацію Марії Антонії від святого Йосифа. 24 жовтня 2023 р. Папа Франциск затвердив для проголошення декрет Дикастерії в справах визнання святих про визнання чуда за її заступництвом, відкривши шлях до проголошення її святою Католицької Церкви.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2024-02/svyata-mariya-antoniya-vid-svyatogo-yosyfa.html
о. Петро Фостик
