Під час загальної аудієнції перед Різдвом Папа Франциск розповів про деяких помічників у процесі розпізнання.
Життя є складним, і якщо не навчимося відчитувати його, «то ризикуємо змарнувати його». На це звернув увагу Папа Франциск, розпочавши свою катехизу під час загальної аудієнції в середу, 21 грудня 2022 р., із припущення, що той, хто слідкував за останніми загальними аудієнціями, міг прийти до висновку, що «розпізнання є складною практикою». Він нагадав, що під час першої зустрічі на цю тему йшлося про те, що кожного дня, хочемо цього чи ні, ми «робимо розпізнання», приймаючи певні рішення. «Життя завжди ставить нас перед вибором, і якщо не чинимо його усвідомлено, тоді життя вибиратиме замість нас, ведучи туди, куди ми не хочемо», – сказав Святіший Отець, додаючи, що цього разу хоче сказати кілька слів про «деяких помічників», які можуть полегшити цю незамінну вправу духовного життя.
Слово, що промовляє в тиші
Першою незамінною допомогою в розпізнання Папа Франциск назвав «зіставлення з Божим словом і вченням Церкви». Вони, за його словами, допомагають зрозуміти, що відбувається в серці, «навчившись розпізнавати Божий голос і відрізняти Його від інших голосів». «Біблія попереджає нас, що Божий голос звучить у спокої, в уважності, в мовчанні», – сказав він, нагадуючи про досвід пророка Іллі, що описує його не як грім чи землетрус, але як подув лагідного вітерця. «Божий голос не накидає себе, є тактовним і шанобливим, я б сказав навіть, що Божий голос є покірним, і саме через це – умиротворяючим. І лише в мирі можемо заглибитися в себе самих і розпізнати автентичні прагнення, які Господь помістив у нашому серці», – мовив Наступник святого Петра, підкреслюючи, що для віруючого Боже слово не є просто текстом для читання, але «живою присутністю, дією Святого Духа, Який втішає, навчає, проливає світло, дає силу, полегшення та смак життя», та є «справжнім передсмаком раю».
В єдності з Христом
Далі Єпископ Риму вказав на те, що ці близькі стосунки зі Святим Письмом ведуть «до живих стосунків з Господом Ісусом», які є ще однією незамінною допомогою. Ми часто можемо мати «викривлену ідею про Бога», сприймаючи Його як суворого суддю, в той час як Ісус об’являє нам Бога, «повного лагідності та милосердя», готового принести Себе самого в жертву, аби вийти нам назустріч. «Той, хто перебуває перед Розіп’ятим, той відчуває новий мир, вчиться не боятися Бога, бо Ісус на хресті нікого не лякає, Він є образом цілковитого безсилля і водночас найповнішою любові, спроможної здолати будь-яке випробування задля нас», – мовив Папа, зауваживши, що страсті Ісуса є для нас магістральною дорогою, коли йдеться про боротьбу зі злом, не дозволивши, або воно втягнуло нас. У них немає осуду, ані відчаю, бо вони пронизані світлом Пасхи, «що дозволяє побачити в цих жахливих діях більший задум, який не може звести нанівець жодна перешкода, завада чи падіння».
Перманенте розпізнання в Святому Дусі
За словами Святішого Отця, прекрасним є уявляти собі стосунки з Господом як «стосунки дружби, яка зростає день за днем». Ця дружба спроможна перемінювати серця. Йдеться про один із найбільших дарів Святого Духа, яким є побожність, що дозволяє нам розпізнати батьківство Бога, «любові якого ніщо не може протистояти». І це нагадує нам про ще одну допомогу, якою є дар Святого Духа, Який перебуває в нас, оживляє Боже слово, яке ми читаємо, відчиняє двері, які здаються замкненими, вказує на життєві стежки там, де здається, що є лише пітьма та плутанина. «Святий Дух – це розпізнання в дії, присутність Бога в нас, це найбільший дар, який Отець запевняє тим, хто про нього просить», – сказав Наступник святого Петра, наголошуючи на важливості молитися до Святого Духа.
Розпізнати спасіння, яке звершує Бог
Підсумовуючи, Папа навів слова, якою Літургія Годин розпочинає головні молитовні моменти протягом дня: «Боже, прийди спасти мене, Господи, поспіши мені на допомогу». Призиваємо Господа, бо самі ми неспроможні прямувати вперед, любити, жити… «Ця молитва про спасіння – це нестримне прохання, що випливає з глибини нашого буття. Завданням розпізнання є розпізнати спасіння, яке Господь звершив у моєму житті, воно нагадує мені, що я ніколи не самотній і якщо не припиняю боротися, то це тому що ставка є високою», – сказав Святіший Отець, запевняючи, що з цією допомогою, яку нам дає Господь, «ми не повинні боятися».
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
о. Петро Фостик
