Молитва, спільнота, чесність, прощення та служіння – це п’ять інгредієнтів для будування миру та іншого майбутнього, які Папа Франциск запропонував молоді Демократичної Республіки Конго.
Численні руки, піднесені до неба, музика та оплески зустріли Папу Франциска, який вранці, 2 лютого 2023 р., прибув на стадіон імені Мучеників у Кіншасі, де відбулася зустріч з молоддю та катехитами, яка стала першим прилюдним заходом третього дня Апостольської подорожі до Демократичної Республіки Конго.
Всі руки схожі, жодна не є однаковою
Саме на руки, піднесені у вітальному жесті, звернув увагу Святіший Отець у своїй промові. «Друзі, Бог вклав у ваші руки дар життя, прийдешнє суспільства та цієї великої країни», – сказав він, підкреслюючи, що всі руки схожі, але «ніхто не має таких рук, як твої, а тому ти є унікальним, неповторним і незрівнянним багатством», і «ніхто в історії не зможе тебе замінити». Це спонукає замислитися, чому служать ці мої руки, «щоби будувати, чи щоб нищити, щоби дарувати чи накопичувати, щоб любити чи ненавидіти». «І ти, що мрієш про інше майбутнє, з твоїх рук народжується завтра, з твоїх рук може прийти мир, якого так бракує цій країні» – зазначив Святіший Отець, запропонувавши деякі «інгредієнти для майбутнього», пов’язуючи їх з п’ятьма пальцями руки.
Молитва – вода, що підтримує душу
Великому пальцеві, «найближчому до серця», відповідає молитва. Як зауважив Наступник святого Петра, вона може здаватися чимось абстрактним, але йдеться про «наймогутнішу зброю», яка завжди відкриває нові можливості, нагадуючи нам, що ми не є самодостатніми. Без неї ми починаємо вважати себе всемогутніми й стаємо схожими до дерева з підточеним корінням, яке не встоїться, навіть якщо є великим і міцним. «Ось чому потрібно вкорінюватися в молитві, в слуханні Божого слова, яке дає нам змогу кожного дня поглиблено зростати, приносити плоди й перетворювати забруднення, яким дихаємо, в життєдайний кисень», – сказав Папа, зауваживши, що дерево потребує для цього води, і таким чином молитва є «водою для душі».
Святіший Отець заохотив юнаків і дівчат довіритися Ісусові, приятелеві, Який на хресті віддав життя за нас. «Отож, кожного дня підноси свої руки до Нього, щоби прославляти Його, прокричати Йому надії свого серця, звіряти Йому свої найпотаємніші таємниці», – закликав він.
Спільнота як засіб від егоїзму
Переходячи до другого пальця, вказівного, «яким показуємо щось іншим», Папа вказав на такий «інгредієнт майбутнього» як спільнота. Він закликав не допустити, щоби їхня молодість «була зруйнована самотністю та замкнутістю». Індивідуалістичний вибір на початку може здаватися привабливим, але «залишає за собою тільки велику порожнечу. Як от наркотики: «ховаєшся від інших, від справжнього життя, щоби почуватися всемогутнім; і опиняєшся позбавленим усього». Це притаманне й іншим залежностям. «Будь ласка, не дозвольте зачарувати себе фальшивими егоїстичними раями, збудованими на зовнішньому, на легких заробітках чи на викривленій релігійності», – закликав Святіший Отець, перестерігаючи і перед тим, щоби тицяти пальцем проти когось, тобто, «виключати когось, бо має інше походження». Адже «спочатку віримо в упередження, тоді виправдовуємо ненависть, далі – насильство, й опиняємося посеред війни».
Наступник святого Петра також звернув увагу на те, що бути сполученими за допомогою соціальних мереж ще не означає творити спільноту. «Це правда, віртуального недостатньо, ми не можемо вдовольнитися лише взаємодією з віддаленими, чи навіть вигаданими особами. До життя не торкаємося дотиком до екрану», – сказав він, назвавши сумною картину бачити молоду людину, що проводить своє життя перед телефоном. Бо «ніщо і ніхто не може замінити силу буття разом, але реального разом, світла очей, радості ділення одні з одними». Йдеться також, щоби відчувати відповідальність одні за одних. «Так, брате і сестро, ви незамінні і відповідальні, також і для своєї Церкви й для своєї країни. Ви належите до більшої історії, яка кличе ставати головними дійовими особами», – наголосив Папа, заохочуючи шукати приклад і заохочення у святих.
Не дати перемогти себе злом
Середній і найбільший палець, який підноситься над усіма іншими, за словами Святішого Отця, нагадує нам про «щось незамінне», чим є «чесність», протилежністю до якої є корупція. Він наголосив, що ці речі неможливо поєднати: або людина є чесною, або корумпованою. В світлі заклику святого Павла «не дати перемогти себе злом», Папа навів свідчення одного митника-християнина, який 15 років тому був убитий на сході країні через те, що не дозволив провезти прострочені продукти, які могли зашкодити здоров’ю людей. Він міг навіть заробити на тому, взявши хабар, але сказав рішуче «ні» брудові корупції. «Це означає не тільки зберегти руки чистими, але й чисте серце», – сказав Наступник святого Петра, закликаючи молодь не дати обманути себе, не дати «поглинути себе болотом зла», але «перемагати зло добром».
Вміти розпочати наново
Четвертий, підмізинний палець, як зазначив Святіший Отець, це палець, на який одягають обручку, але який є «найслабшим, якому найважче піднятися». «Це нагадує нам про те, що великі життєві цілі, насамперед любов, досягаються через слабкість, зусилля та труднощі», – сказав він, додаючи, що силою для того, щоби прямувати вперед серед слабкості та криз, які маємо всі ми, є прощення. «Бо простити означає вміти розпочинати наново. Простити означає не забути про минуле, а не змиритися з тим фактом, щоб воно повторювалося», – мовив Папа, наголошуючи на тому, що «для будування нового майбутнього ми потребуємо давати й отримувати прощення».
Чеснота, що приваблює Бога
Врешті, мізинець, який є найменшим пальцем. «Ти можеш сказати, мовляв, я – ніщо, й добро, яке можу зробити – це крапля в морі. Але знайте, що саме незначність, ставати малими приваблює Бога», – наголосив Святіший Отець, вказуючи на п’ятий інгредієнт будування майбутнього, яким є служіння. «Той, хто служить, поводиться як незначний», – зауважив він.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1618052625306594
о. Петро Фостик
