Чи це варто чинити і як це робити? Відповіді на ці запитання Папа Франциск шукав разом з представниками благодійних структур, які в Демократичній Республіці Конго роблять свій внесок у цілісний розвиток особи серед постійно зростаючого океану потреб.
Другий день подорожі Папи Франциска до ДР Конго завершився зустріччю з представниками харитативних організацій і закладів, яка в середу, 1 лютого 2023 р., відбулася в Апостольській нунціатурі в Кіншасі. Це були представників закладів для осіб з інвалідністю, глухонімих і сліпих, уражених проказою та інших. На початку зустрічі вони представили свою діяльність, а тоді Святіший Отець подякував їм за свідчення, за те, що вони роблять і поділився кількома думками.
Обійняти відкинутих
Наступник святого Петра звернув увагу на те, як присутні не просто перераховували соціальні проблеми чи навели статистичні дані про бідність, але «з любов’ю говорили про бідних». «Дякую вам за цей погляд, який уміє розпізнавати Ісуса в Його найменших братах», – сказав він, зауваживши, що коли віруючий починає тримати дистанцію від «Христових улюбленців», це є сигналом, що щось не так. «І в той час, як сьогодні їх багато-хто відкидає мов непотріб, ви обіймаєте їх; в той час, як світ їх експлуатує, ви надаєте їм сприяння», – зазначив Папа, додаючи, що хоче «дати розголос» тому, що вони роблять, бо це є сприянням зростанню та надії в ДР Конго і на цьому континенті. «І прекрасним є, – підкреслив він,– дати вам голос тут, у нунціатурі, бо Папські представництва, “домівки Папи”, розсіяні в світі, є і повинні бути підсилювачами просування людини, центрами благодійності, перебувати на перодовій дипломатії милосердя, підтримуючи конкретну допомогу та мережі співпраці».
Повертати гідність
Святіший Отець визнав, що те, що вони роблять, є прекрасним, але зовсім не є легким. «Сльози виступають, коли чуєш історії, як ті, що ви розповіли, про стражденних осіб, приречених загальною байдужістю на безпритульне життя», – сказав він, виокремлюючи різні форми дискримінації. Бідність і відкинення «спотворюють гідність», немов попіл, що гасить полум’я. «Так, кожна людина, як створена на Божий образ, сяє світлим полум’ям, але тільки любов усуває попіл, який його покриває: лише віддавши гідність, повертається людськість!» – мовив Папа, підкреслюючи, що це не тільки обурливо, але й шкідливо, коли дітей і похилих віком відкидаються мов непотріб, адже «насправді людський розвиток не може бути позбавленим пам’яті і майбутнього».
Чи варто?
Наступник святого Петра зазначив, що хоче поділитися із благодійниками кількома думками щодо двох питань, першим з яких є: чи варто? Чи варто докладати зусилля «перед обличчям океану потреб, які постійно і драматично зростають»? Чи це не даремні зусилля? Відповіддю є те, що «розіп’ятий Господь прагне мати нас поруч, щоби підтримувати світ серед трагедій». За словами Папи, почуті сьогодні свідчення показують, що Бог не забуває про Своїх найменших, а добро розповсюджується, «не дає паралізувати себе знеохоченням та статистикою, а запрошує дарувати іншим те, що було безкорисливо одержане». «Потрібно, щоб насамперед це бачила молодь: обличчя, які перемагають байдужість, дивлячись у вічі людям, руки, що не беруться за зброю чи маніпулюють грошима, а простягаються до тих, хто лежить на землі та підводять їх до їхньої гідності, гідності Божих дітей», – сказав Папа.
Віруючі, за словами Святішого Отця, ніколи не повинні забруднювати свідчення милосердної любові, що є свідченням Бога, шуканнями привілеїв і влади. Той, хто піклується про потребуючих, повинен пам’ятати, що «влада – це служіння, а милосердна любов не веде до спочивання на лаврах, а вимагає нагальності та конкретності». І слід також пам’ятати, що причино бідності «є не стільки відсутність благ, як їхнє несправедливе розподілення», а заможна людина, особливо християнин, покликаний ділиться з тим, хто позбавлений необхідного. «Це не питання доброти, а справедливості», – додав він.
Критерії
З цього випливає запитання: як це слід чинити? Якими є критерії милосердної любові? Папа запропонував три прості пункти, першим з яких є зразковість. Йдеться про те, що це не тільки щось, що робиться, але виражання того, ким є. «Це стиль життя, це жити Євангелієм. Потрібні, отже вірогідність і прозорість», – сказав він, вказуючи як на фінансове та адміністративне управління, так і на те, що служіння повинні бути відповідними та якісними.
Другим критерієм Святіший Отець назвав далекоглядність. За його словами, ініціативи повинні не тільки давати відповідь на негайні потреби, але й бути сталими і тривкими. І не тільки допомагати, але й закладати підвалини для того, щоби адресати отримували можливість взяти свою долю у свої руки. «Не тільки роздавати блага, в яких завжди буде потреба, краще передавати знання та засоби, що уможливлять автономний і сталий розвиток», – мовив Папа, згадавши також внесок Церкви у розвиток у країні системи охорони здоров’я.
Врешті, третій елемент – це сполучення. Як підкреслив Наступник святого Петра, важливо творити мережі, «не лише віртуально, але конкретно». Це означає «завжди трудитися разом, перебувати у постійній синергії між собою, у спільності з місцевими Церквами та з територією». Це означає діяти «відповідно до своєї харизми, але разом», готові підставити плече одні одним.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2023-02/papa-organizacijam-myloserdya-v-dr-kongo.html
фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1617587785353078
о. Петро Фостик
