Здатності піддати дискусії актуальну модель поступу, творячи нову завдяки поглядові на світ очима бідних, але так, щоб ідеї не залишалися словами, але втілюватися в конкретне життя: цього Папа Франциск очікує від учасників ініціативи «Економіка Франциска», з якими він зустрівся в італійському місті Ассізі.
Ми не повинні любити злидні, більше того, ми повинні поборювати їх, але Євангелія каже нам, що без пошани до бідних не подолуються жодні злидні. На цьому наголосив Папа Франциск, зустрічаючись з учасниками ініціативи «Економіка Франциска», згуртування молодих економістів, підприємців і промоутерів змін, які зібралися для того, щоб запропонувати та втілювати нові моделі економічного розвиту, натхнені цінностями близькості та солідарності.
Ця зустріч повинна була відбутися ще у березні 2020 року, але цьому завадив спалах пандемії. Тож двічі відбулися онлайн зустрічі, запустивши відповідні ініціативи та процеси на місцях, а 22 вересня 2022 р. в місті Ассізі, батьківщині святого Франциска, зібралися понад 1000 ініціативних молодих людей. У суботу, 24 вересня, до них приєднався Святіший Отець.
Зустріч розпочалася гарчим привітанням у «Lyrik Театрі» в Ассізі, центральному місці проведення зустрічей. На сцені була представлена театрально-мистецька постановка, що втілила слова з Книги Ісаї, зосереджені на запитанні до нічного сторожа про те, коли надійде світанок. Прозвучали запитання різними мовами, також і українською: «Скільки триватиме війна? Коли закінчиться безмежний біль нашого народу, біль солдатів, біль жінок і дітей? Коли земля забуде мистецтво війни і навчиться мистецтва миру і гостинності?». Далі прозвучали свідчення юнаків і дівчат, які втілюють «Економіку Франциска» в своїх країнах, у своєму навчанні та проектах.
Розпізнати та розвинути потенціал молоді
Промовляючи до присутніх, Папа зауважив, що для багатьох із них зустріч з «Економікою Франциска» пробудила щось, що вони вже носили всередині себе, бо вже були задіяні в будування нової економіки. «І коли молода людина бачить в іншої молодої людини таке ж покликання, як у неї, а потім цей досвід повторюється із сотнями, тисячами інших юнаків і дівчат, тоді стають можливими великі речі, навіть сподівання на те, щоби змінити величезну та складну систему, як світова економіка», – сказав Святіший Отець, висловивши переконаність у тому, що молодь знає, як це зробити, і з Божою допомогою може це зробити.
«Ви переживаєте свою молодість в непростий час: ваше життя позначене екологічною кризою, далі пандемією, а тепер війною в Україні та іншими війнами, що роками тривають у різних країнах. Наше покоління залишило вам у спадок численні багатства, але ми не зуміли зберегти планету та не оберігаємо мир. Ви покликані стати ремісниками та будівничими спільного дому», – сказав Святіший Отець, зазначаючи, що економіка, натхнена святим Франциском з Ассізі, – це економіка, приязна до землі та економіка миру. Йдеться про те, щоби «перетворити економіку, що вбиває, в економіку життя».
У єдності з природою
Папа схвалив рішення організаторів побудувати цю зустріч навколо пророцтва. За його словами, у Біблії пророцтво часто пов’язане з молоддю, чимало пророків були покликані в юному віці. Адже «коли громадянському суспільству та підприємствам бракує здібностей молоді, то в’яне все суспільство, згасає життя всіх», бо не вистачає оптимізму та ентузіазму.
Як зауважив далі Святіший Отець, економіка, що черпає натхнення з пророчого виміру, сьогодні виражається у «новому баченні довкілля та землі». Сьогодні багато людей, інституцій чи підприємств працюють над екологічним наверненням, і мусимо усвідомити, що «не вистачить навести макіяж, потрібно піддати дискусії модель розвитку». Вже не можемо чекати на якусь міжнародну конференцію, бо «вже сьогодні мусимо змінюватися на всіх рівнях». «Бо якщо говоримо про екологічне перетворення, але залишаємося всередині економічної парадигми ХХ століття, яка розграбувала природні ресурси та землю, заходи, які впроваджуватимемо, завжди будуть недостатніми», – сказав Папа, наголошуючи також на важливості відійти від викопного палива як джерела енергії, пришвидшуючи розвиток джерел з нульовим та з позитивним впливом.
Справедливість, надолуження і різні виміри сталості
Як підкреслив далі Наступник святого Петра, потрібно також погодитися з універсальним принципом етики, «який не подобається», що за завдану шкоду потрібно надолужувати: і якщо ми виросли, зловживаючи планетою, то мусимо навчитися жертвувати чимось у стилях життя, які ще не є екологічно сталими, бо «в іншому випадку наші рахунки оплачуватимуть діти та внуки». «Не залишайте нас у спокою та дайте нам приклад!» – закликав Папа молодих ентузіастів.
У цьому контексті Святіший Отець звернув увагу на те, що сталість має різні виміри, й окрім екологічної, не потрібно забувати про соціальну сталість, сталість у стосунках та духовну сталість. За його словами, визнання соціальної сталості поволі відбувається, ми починаємо розуміти, що «волання бідних і крик землі – це те саме волання». «І в той час, як стараємося зберегти планету, не можемо занедбувати людину, що страждає», – наголосив він, підкреслюючи, що природні стихійні лиха не повинні скасувати із громадської думки лихо соціальної несправедливості.
Існує також, як зауважив Папа, «несталість у наших стосунках». У багатьох країнах «стосунки людей збіднюються», а спільноти стають уразливими та фрагментованими. Сім’я в деяких регіонах світу переживає серйозну кризу, а разом з цим занепадає відкритість на життя. Порожнечу стосунків намагається заповнити споживацтво, але це породжує лише «голод щастя».
Врешті, за словами Святішого Отця, існує «духовна несталість нашого капіталізму». Адже людина, створена на Божі образ і подобу, «перед тим, як бути шукачем благ є шукачем сенсу». «Ось чому першим капіталом у кожному суспільстві є духовний капітал, бо йдеться про те, що дає нам аргументи для того, щоби вставати кожного дня та йти на роботу, про те, що породжує оту радість життя, яка необхідна також в економіці», – сказав Папа, зауваживши, що саме молодь страждає через брак сенсу, безпорадність багатьох молодих людей «походить з нестачі цього цінного духовного капіталу», який є невидимим, але «реальнішим від фінансових і технологічних капіталів».
Економіка, що долає злидні
«Перебуваючи у місті святого Франциска, не можу не зупинитися на темі бідності. Творити економіку, черпаючи натхнення від нього, означає докладати зусилля в те, щоби ставити в центрі бідних», – сказав далі Святіший Отець, наголошуючи на тому, що «Економіка Франциска» неможлива без «пошани, піклування та любові до бідних», до кожної беззахисної людини, від тієї, зачатої в лоні, до хворої і похилої віком. Більше того, «Економіка Франциска» не може обмежуватися лише тим, щоби «працювати для чи з бідними». «Доки наша система продукуватиме відходи, а ми діятимемо згідно з цією системою, ми будемо спільниками економіки, що вбиває», – дода він, наголошуючи, що не йдеться про те, щоби пофарбувати якусь стіну, не змінюючи структуру. Й можливо відповіддю є не те, що ми можемо чинити, як те, чи зможемо відкрити нові шляхи, «щоби самі бідні могли стати дійовими особами змін».
Папа нагадав, що «святий Франциск не лише любив бідних, але також бідність». Наслідуючи Христа, він зрікся всього, щоби бути вбогим і разом з вбогими. І водночас, перша ринкова економіка зродилася в ХІІІ столітті в Європі в контакті з францисканцями. Ця економіка «творила багатство, але не зневажала вбогість», – підкреслив Наступник святого Петра, вказуючи на те, що «наш капіталізм хоче допомагати вбогим, але не шанує їх». «Ми не повинні любити злидні, більше того, мусимо поборювати їх, створюючи, насамперед, працю, гідну працю. Але Євангелія говорить нам, що без пошани до вбогих не додаються жодні злидні», – наголосив він.
З поглядом бідних
У світлі цих роздумів Святіший Отець запропонував три напрямні для подальшого шляху, першою з яких є «дивитися на світ очима найубогіших». Він нагадав, що францисканський рух зумів винайти у середньовічні перші економічні теорії та перші солідарні банки. «Також і ви покращите економіку, якщо дивитиметеся на речі з перспективи постраждалих і відкинутих мов непотріб. Але для того, щоби мати очі бідних і жертв, потрібно знати їх, потрібно бути їхніми друзями», – наголосив Папа.
Не забувати про працю
Друга порада полягає в тому, щоби «не забувати про працю, не забувати про робітників». «Без гідної та належно оплачуваної праці молодь не стає справді дорослою, а нерівності зростають. Іноді можна вижити без праці, але це не є добре життя», – наголосив Святіший Отець, закликавши, створюючи блага та послуги, «не забувати створювати працю, добру працю, працю для всіх».
Ідеї, що виливаються в конкретне життя
Врешті, Папа підкреслив, що добрий слід у ключових моментах історії залишив той, хто «переклав ідеали, прагнення та цінності в конкретні діла». «Ви зміните світ економіки, якщо разом із серцем та головою застосовуватимете також і руки», – сказав він молодим економістам і підприємцям, пояснивши, що ідеї потрібні, бо приваблюють нас, але без втілення «можуть перетворитися в пастки». Церква завжди відкидала «гностичну спокусу», що вважає, ніби можна змінити світ лише за допомогою знання, «без трудів плоті». І хоч діла не так «сяють», як великі ідеї, саме вони «день-за-днем приносять плоди».
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1518335231945001
о. Петро Фостик
