Молитві як одному з елементів розпізнавання були присвячені роздуми, якими Папа Франциск поділився з учасниками середової зустрічі з паломниками.
«Молитва – це незамінна допомога для духовного розпізнавання, насамперед тоді, коли залучає почуття, дозволяючи звертатися до Бога з простотою та близькість, як говориться до друга», – цими словами Папа Франциск розпочав свою чергову катехизу про розрізнювання, повернувшись до цієї теми під час загальної аудієнції в середу, 28 вересня 2022 р., після двотижневої перерви, пов’язаної з Апостольською подорожжю в Казахстан.
Спокуса абсолютної впевненості
Цього разу Святіший Отець зупинився на молитві як на одному з конститутивних елементів розпізнавання. Він зауважив, що це означає вміти переступити через думки та ввійти у близькість з Господом, в якій і полягає «таємниця життя святих». Ця близькість перемагає сумніви щодо того, «чи Його воля є для нашого добра». «Розпізнавання не претендує на абсолютну впевненість, бо стосується життя, а життя не завжди є логічним, воно складається із багатьох аспектів, які неможливо зібрати в одній лише категорії мислення», – сказав Папа, нагадавши про слова святого Павла, які справджуються також і в нашому житті: «Не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу». «Ми не є тільки розумом, ми не є машинами, не вистачить отримати інструкції, щоби виконувати їх», – додав Наступник святого Петра, зауваживши, що перешкоди, як і допомога, в тому, щоби прийняти рішення на користь Господа, носять, насамперед, афективний характер.
Господь бажає нашого щастя
Папа звернув увагу на те, що першим чудом Ісуса в Євангелії від Марка є звільнення людини від злого духа, визволяючи її від «фальшивого образу Бога, який сатана нашіптує від початків», мовляв, Бог не хоче нашого щастя. Біснуватий знає, що Ісус є Богом, але це не спонукає вірити Йому: «Прийшов єси нас погубити!» – каже.
«Багато людей, також і між християнами, думають так само: що Ісус може бути Божим Сином, але сумніваються, що бажає нашого щастя; більше того, дехто боїться, що поставитися серйозно до Його пропозиції, прийняти те, що Ісус пропонує, означає зруйнувати своє життя, умертвити свої прагнення, наші найсильніші прагнення», – зазначив Святіший Отець, додаючи, що ми іноді вважаємо, що Бог забагато від нас вимагає.
Справжня причина смутку
У цьому контексті Папа нагадав про те, що під час першої катехизи на тему розпізнавання йшла мова про те, що ознакою зустрічі з Господом є радість. Смуток і страх, натомість, є ознакою віддалення від Нього. Він навів приклад діалогу Ісуса з багатим юнаком, прив’язаність до багатств якого завадила йому здійснити прагнення серця. Ісус не примушує його іти за Ним, але Євангелія розповідає, що він відійшов засмученим. «Той, хто віддаляється від Господа, ніколи не є вдоволений, навіть якщо має до розпорядження велику кількість благ і можливостей», – додав Святіший Отець.
Наближатися до Господа
Підсумовуючи, Папа зазначив, що розрізнювати не є легко, «бо зовнішнє нас обманює», однак «близькість з Богом може делікатно розчинити сумніви та страхи», роблячи наше життя більш сприйнятливим до «лагідного світла» Бога. Подібно до того, як чоловік і дружина, проживши в любові тривалий час, уподібнюються між собою, це можна сказати і про почуттєву молитву, яка «поступово, але дієво вчиняє нас дедалі більше спроможними розпізнавати вартісне як природне, як щось, що випливає з нутра нашого буття». Але перебувати на молитві «не означає повторювати слова», а «відкрити серце Ісусові, наблизитися до Ісуса, дозволти Йому увійти в моє серце та дати відчути Його присутність». «Просімо цієї благодаті: жити в стосунках дружби з Господом», – заохотив Святіший Отець.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1521526518292539
о. Петро Фостик
