Візитом ввічливості до Генерал-губернатора та зустріччю з представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства розпочався другий етап Апостольської подорожі Папи Франциска в Канаду. У своїй промові Святіший Отець аналізував виклики сучасного світу, покликаючись на символ Канади, яким є кленовий листок.
Потрібно запитувати не про те, як провадити війни, а про те, як зупинити їх, потрібна далекоглядна, креативна політика, що зуміє вийти за рамки часткових схем, аби дати відповіді на глобальні виклики. Про це, серед іншого, говорив Папа Франциск, промовляючи до представників влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства, зустрічаючись з ними у Квебекській Цитаделі – резиденції Генерал-губернатора Канади.
У середу, 27 липня 2022 р., четвертий день своєї 37-ї Апостольської подорожі, Святіший Отець прилетів з Едмонтона до Квебека. Коли він прибув до цитаделі, де відбулася офіційна церемонія привітання, що включала військові почесті, виконання гімнів та представлення делегацій. Папа здійснив візит ввічливості до представника Канадської монархії Генерал-губернаторки Мері Саймон та мав зустріч з Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, з яким перед тим мав переговори також Державний Секретар Святого Престолу.
В гармонії зі створінням
Промовляючи до представників канадського суспільства після вітального слова Генерал-губернаторки та Прем’єр-міністра, Папа зауважив, що серед розмаїтого багатства цих земель виділяються величезні кленові ліси. Й саме навколо кленового листка як символу, що сьогодні є на прапорі країни, він побудував свої роздуми. Святіший Отець почав з того, що корінні народи збирали сік із кленів, з якого робити поживний сироп. Це говорить про «працьовитість, завжди уважну до збереження землі та довкілля, вірну гармонійному баченню створіння». І ми повинні вчитися здатності слухати Бога, людей і природу, що особливо потрібне «серед вихору нестямності сучасного світу, позначеного постійним пришвидшенням», що веде до створення суспільства «постійної втоми й розчарування», якому «важко віднайти смак споглядання, справжній смак стосунків, містику буття разом». Ми потребуємо діалогу, щоби віддалитися «від поспішного осуду», від «спокуси ділити світ на добрих і злих».
На дорозі до зцілення
«Великі кленові листки, що поглинають забруднене повітря та віддають кисень, заохочують нас захоплюватися красою створіння та дозволити захопити себе здоровими цінностями, наявними в індіанських культурах», – вів далі Папа, вказуючи на те, що ці цінності можуть зробити внесок у те, щоби вилікувати нас від «шкідливих звичок експлуатування». Однак, у минулому ці «важливі життєві повчання» були заперечені в рамках «політики асиміляції та емансипації», що включала систему шкіл-інтернатів.
«У цю гідну засудження систему, започатковану тодішніми урядовцями, що відокремила багатьох дітей від їхніх сімей, були залучені різні місцеві католицькі інституції; з огляду на це виражаю почуття сорому та біль і разом з єпископами цієї країни поновлюю моє прохання про прощення за зло, скоєне багатьма християнами проти індіанського населення», – сказав Наступник святого Петра, зауваживши, що якщо християнська віра відіграла суттєву роль у формуванні найвищих ідеалів Канади, позначених «бажанням будувати кращу країну для всіх», потрібно також, «визнавши власні провини», разом докладати зусилля в їх здійснення, що включає сприяння законним правам корінних народів і підтримку процесів примирення. Папа також запевнив, що «Святий Престол і місцеві католицькі громади відчувають конкретне бажання сприяти індіанським культурам».
Новітні форми колонізації
Водночас, Святіший Отець звернув увагу на те, що «колонізація не зупиняється, а на деяких теренах трансформується, маскується та ховається». Маються на увазі «ідеологічні колонізації», які «виступають проти дійсності існування, приглушують природну прив’язаність до цінностей народів, стараються викорінювати традиції, історію та релігійні зв’язки». «Це ментальність, яка, вважаючи ніби переступила через “темні сторінки історії”, вивільняє простір для тієї культури скасування, яка оцінює минуле виключно на основі деяких актуальних категорій», – сказав Папа, зазначивши, що це прищеплює «уніфікуючу культурну моду», що не терпить відмінностей, зосереджується на теперішній хвилині, на потребах і правах індивіда, часто занедбуючи обов’язки щодо найслабших.
«Багаті різнобарвні крони кленових дерев нагадують нам, натомість, про важливість перебування разом, розвитку людських спільнот, які не уодноманітнюють, але є дійсно відкритими й інклюзивними. І як кожен листок є фундаментальним у збагаченні гілки, так кожна сім’я, базова клітина суспільства, повинна цінуватися», – наголосив Глава Католицької Церкви.
Не ділити світ, а разом долати виклики
Далі Папа зазначив, що під час війн солдати використовували листя клена як пов’язки та ліки від ран. «Сьогодні, перед обличчям безглуздого божевілля війни, ми знову потребуємо гоїти крайнощі протистояння та заліковувати рани ненависті», – сказав він, додаючи, що «ми потребуємо не ділити світ на друзів і ворогів, не віддалятися та озброюватися до зубів», бо «не гонка озброєнь і не стратегії стримування принесуть нам мир і безпеку».
«Потрібно запитувати себе не про те, як продовжувати війни, але як їх зупинити. Та запобігти тому, щоб народи знову були полонені в лещатах жахливих широких холодних війн. Потрібна креативна та далекоглядна політика, що зуміє вийти із часткових схем, аби давати відповідь на глобальні виклики», – наголосив Святіший Отець, нагадуючи, що великі виклики сьогодення, такі як мир, кліматичні зміни, наслідки пандемії та міграція «є глобальними, світовими, стосуються всіх». Потрібно, як навчає індіанська мудрість, «вміти дивитися на сім поколінь вперед, а не на негайні вигоди».
Постійний виклик мультикультуралізму
Наступник святого Петра згадав про факт, що коли відповідна комісія проводила конкурс проекту національного прапора, вона була вражена тим, що серед тисяч надісланих пропозицій було багато таких, які містили кленовий листок. Це є нагодою замислитися над «фундаментальним для канадців словом», яким є мультикультуралізм. Саме він лежить в основі єдності суспільства, «настільки композитного, наскільки розмаїто кольоровими є крони кленів». Але багатокультурність є «постійним викликом, який вимагає пошани до різних культур і традицій. «В цьому сенсі хочу висловити моє цінування великодушності в прийманні численних українських та афганських мігрантів», – сказав Папа, наголошуючи на важливості перемагати страхи щодо іммігрантів та, «відповідно до можливостей країни, давати їм конкретну можливість бути відповідально залученими в суспільство».
Добробут, доступний для всіх
Врешті, Святіший Отець зазначив, що протягом цих днів йому доводилося чути про багатьох убогих, які стукають до дверей парафій. «Також і в такій розвинутій і просунутій країні як Канада, що присвячує велику увагу соціальній допомозі, не бракує бездомних, які вдаються до церков і до банків продовольства, щоби отримати необхідну допомогу та розраду», – звернув увагу Папа, підкреслюючи, що це спонукає нас взяти до уваги нагальність зусиль, спрямованих на те, щоби покласти край «радикальній несправедливості, що забруднює наш світ», в якому «щедрість дарів створіння розподіляється в надто нерівний спосіб». «Обурливим є те, що добробут, породжений економічним розвитком, не приносить користь усім суспільним складовим», – сказав він, побажавши, аби кленовий листок, який друкується на етикетках канадських продуктів, «був для всіх стимулом приймати економічні та соціальні рішення, спрямовані на взаємоподіл і піклування про потребуючих».
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2022-07/papa-v-kanadi-zustrich-z-vladoju.html
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1477725556005969
о. Петро Фостик
