Псалом 22 – це справжній життєвий маршрут людини, яка коли-небудь відчувала, ніби Бог її покинув. Він починається з крику душі: «Боже мій, Боже мій! Чому Ти мене покинув?». Це не є криком невіри, а скоріше гучна мова любові, яка не відпускає Бога навіть у повній темряві. Тут людина, розп’ята болем, усе ще каже: «Боже мій». Про це роздумує о. Ілля Броновський, ЧСВВ, у сьогоднішньому випуску нашої недільної рубрики.
Псалом веде нас через найглибшу самотність, фізичний і душевний біль, відчуття абсолютної покинутості. Проте саме там відбувається диво. У центрі свого страждання людина зустрічає Бога, Який не стоїть осторонь, а входить у цей біль разом з нею. Саме тому Христос повторює ці слова на хресті, щоб показати: Він поруч навіть тоді, коли Його не відчуваємо.
А потім – різкий, поворот. Від крику самотності псалом переходить у прославу. Страждання стає місцем зустрічі. Біль, пережитий у довірі, перетворюється на співтворчість. Істина народжується не в комфортних відповідях, а в живому діалозі з Богом посеред реального життя. Сенс життя не в тому, щоб уникати страждань, а в тому, щоб пройти ними разом з Богом. Так виглядає шлях зрілої віри. Шлях, який веде від самотності до спільноти, від крику до хвали, від хреста до світла. Псалом 22 – це запрошення яке кличе нас не тікати від свого болю, а увійти в нього. Бо саме там кожного з нас чекає Живий Бог.
У пошуках сенсу (89) Боже одкровення і досвід людини: Псалом 22 – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2026/06/u-poshukah-sensu-bogoslovski-rozdumy-89.html
Українська передача 21.06.2026 – Джерелo:
У ПОШУКАХ СЕНСУ (89) БОЖЕ ОДКРОВЕННЯ І ДОСВІД ЛЮДИНИ – ПСАЛОМ (22) – О. ІЛЛЯ БРОНОВСЬКИЙ, ЧСВВ – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=2L4BNJ5xM94
о. Петро Фостик
