Чи думали ви про те, що одна з Десяти заповідей — це застереження щодо того, як ми використовуємо медіа?
«Не робитимеш собі ніякого тесаного кумира, ані подобини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, в водах» (Вих 20, 4) — говорить нам Святе Письмо. Церква зазначає, що ці слова ніколи не сприймалися як абсолютна заборона, і що у Храмі, і особливо після Втілення Бога, зображення могли вказувати на Господа.
Але суть заповіді добре зрозуміла. Ми легко починаємо обожнювати яскраві та блискучі речі, що нас засліплюють: від «золотих тільців» до культу знаменитостей. Ось як сучасні розважальні медіа вводять нас в оману щодо того, ким є Бог.
- Релігійних людей часто показують ненормальними
У фільмах релігійних людей часто зображують як божевільних. У таких класичних стрічках як «Поле його мрії» та «Втеча з Шоушенка» вони показані як суворі зануди. У «Людях Ікс» та постапокаліптичному фільмі 2019 року «Дитя робота» («Я мати») персонаж-католик виглядає дивакуватим самітником. Ми любимо ситкоми, бо вони показують нам радощі повсякденного життя, але у наших улюблених ситкомах, таких як, скажімо, «Друзі», жоден із чудових, «нормальних» персонажів, яких ми зустрічаємо, не відвідує церкву.
Віруючі у захваті, коли бачать на екрані персонажів, що демонструють свою віру. Ми радіємо, коли бачимо, як моляться жінки у «Прихованих фігурах», а такі різні фільми, як «Ірландець» і «Знедолені» демонструють спокутну роль релігії. Але ці винятки лише змушують нас усвідомлювати, наскільки релігія кидається в очі через її загальну відсутність — наприклад, коли у «Гладіаторі» не переслідують християн, або коли у «Нескореному» чи у «42» розповідають історії реальних віруючих людей, що на великому екрані мають дуже мало віри — або не мають її взагалі.
- Бог або дивний, або відсутній
Для більшості з нас Бог — це Творець-супутник, що дивиться на своє творіння з люблячим провидінням. Ми молимося до Нього про керівництво, коли ми збентежені, і про прощення, коли грішимо. Але у кіно Бог не такий.
В оригінальних «Зоряних війнах» Бог — це Сила, і чим більше наступні фільми намагалися пояснити, що це означає, тим дивнішими вони ставали. Бог постає як якась чудернацька сила у «Полярному експресі» та мультфільмах Діснея: від «Крижаного серця» до «Енканто».
«Коко» від «Pixar» — чудовий приклад фільму з дивним розумінням Бога. Католики радіють релігійним образам у його першій половині, але потім спантеличені загробним життям, яке триває лише доти, доки про померлих пам’ятає їхня сім’я. Але хіба Ісус не пам’ятає їх? Хіба члени їхніх сімей на небесах не пам’ятають їх? У «Чорній пантері» божества предків пам’ятають про своє потомство, але це також дуже дивний погляд на Бога.
У фільмах «Marvel» справді є кілька багатообіцяючих моментів про «справжнього Бога», наприклад, зауваження Капітана Америки у «Месниках»: «Є лише один Бог, пані, і я майже впевнений, що він не так одягається». Але врешті-решт у всесвіті «Marvel» Альтрон є Богом набагато більшою мірою, ніж Трійця.
- Аморальність — ключ до щастя
Якщо вже говорити про фільми «Marvel», то цьогорічний «Доктор Стрендж у мультивсесвіті божевілля» продемонстрував ще одну типову для кіно помилку щодо Бога — непокору як заповітний ключ до щастя. Доктор Стрендж із задоволенням використовує чаклунство, щоб перемогти, — рішення, яке в класичних історіях, як-от «Доктор Фаустус», ніколи не закінчується добре.
Заповіді, особливо четверта, часто стають перешкодою до щастя. У дитячих фільмах від «Русалоньки» до «Моани», від «Дітей шпигунів» до «Я — панда» непослух батькам є найкращим шляхом уперед — дивна брехня, яку ми і наша культура продовжуємо говорити своїм дітям.
Але брехня також є непоганою річчю у фільмах — від «Школи року» до романтичних комедій, таких як «Вам лист» і «Освідчення». Так само й убивство — у режисерській версії «Володаря перснів» Ґріму й Посланця Саурона знищують у такий спосіб, який розлютив би самого Толкіна.
Не зрозумійте мене неправильно. Це не означає, що я неодмінно забороняю своїм дітям дивитися ці фільми. Набагато важливіше, помічаючи помилки у фільмах, обговорювати їх і дивитися фільми для майбутніх чоловіків і жінок, які розповідають правду про те, ким ми є.
Переклад CREDO за: Том Гупс, Aleteia Джерело: CREDO: https://credo.pro/2022/10/331115
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1533475820430942
о. Петро Фостик
