Заповіді блаженства — безцінний дар, що його вручив нам сам Ісус Христос. Його слова, такі прості й такі глибокі водночас, мають бути дороговказами у нашому повсякденному житті та перебувати в центрі наших навіть найскромніших справ. Пропонуємо вам добірку фільмів, не схожих між собою за стилем, духом, часом та місцем події. Їх об’єднує одна важлива спільна риса: кожен із них показує, як вірність заповідям блаженств може проявлятися за найрізноманітніших обставин життя.
1.Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне: «Святий Антоній Падуанський» (2002)
Цей фільм — життєпис одного з найбільш відомих та улюблених францисканських святих, що демонструє нам, які неймовірні плоди може принести добровільна вбогість. Майбутній наступник Франциска Ассізького, він народився в заможній та шляхетній родині, а тому батьки не сумнівалися, що син буде гідним наступником. Він мав стати лицарем, однак певної миті, відчувши поклик Божий, вирішив вступити до монастиря августинців. Проте у Бога були свої плани на цього юнака. Вже в монастирі Антоній почув про святого Франциска та про самовіддане місійне служіння його співбратів. Спокійне затворницьке життя пригнічувало Антонія — він прагнув іти між людей, проповідуючи їм Євангеліє, був готовий навіть прийняти мученицьку смерть за Ісуса. Тому одного дня, залишивши все, він вийшов за стіни монастиря, переповнений бажанням віддати Богові та потребуючим свою душу, серце і все своє життя. «Святий Антоній Падуанський» (2002) – https://vimeo.com/19264904
2.Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені: «Зелена миля» (1999)
Ця екранізація роману Стівена Кінга розповідає драматичну історію з елементами містики, що сталася в тюремному блоці смертників. Якось до блоку потрапляє чорношкірий здоровань Джон Коффі, засуджений до смертної кари на електричному стільці. Попри грізний зовнішній вигляд, він виявляється людиною сумирною, наївною і лагідною, що змушує працівників блоку засумніватися в його провині. Джон Коффі, окрім того, ще й має Божий дар: він може зцілювати хворих, забираючи собі їхній біль. Із часом наглядачі з жахом доходять висновку: перед ними — не злочинець, а живе чудо Господнє, яке вони мусять знищити власноруч, не маючи змоги скасувати вирок. «Що я скажу, коли постану перед Богом-Отцем Усемогутнім, і Він попросить мене пояснити, чому я це зробив? Бо така в мене була робота?» — у відчаї запитує один із тюремних наглядачів. Але Джон Коффі, з чиїх очей постійно котяться сльози, зізнається: смерть стане для нього втіхою, полегшенням болю, від якого він так втомився, адже все життя постійно відчував на собі всі страждання цього світу і оплакував їх, не в силах усім допомогти. «Зелена миля» (1999) – https://ok.ru/video/260055699908
3.Блаженні тихі, бо вони успадкують землю: «Жити» (1952)
Фільм японського режисера-класика Акіро Куросави розповідає історію Кандзі Ватанабі, непримітного чолов’яги, що працює на нудній бюрократичній посаді. Одного разу він раптово дізнається, що хворий на рак і що жити йому лишилося всього кілька місяців. Це змушує його по-новому побачити своє життя і зрозуміти, що він це життя змарнував. Переживаючи моральну кризу, пан Ватанабі несподівано заводить дружбу з дівчиною, що раніше працювала у його відділі, — молодою та життєрадісною Тойо, яка залишає нецікаву роботу задля того, щоби працювати на фабриці іграшок і робити щасливими дітей в усьому світі. Ці стосунки спонукають його згадати про стару обіцянку побудувати дитячий майданчик, яку він так і не виконав. Із цього моменту пан Ватанабі присвячує кожну хвилину свого життя виконанню своєї обіцянки, проходячи через ті бюрократичні митарства, на які раніше прирікав інших людей. За це він не отримає ні визнання, ні вдячності: його заслуги припишуть собі інші люди, а смерть буде такою ж непомітною, як і все його життя. Але чи має це аж таке значення перед лицем вічності?..«Жити» (1952) – https://kinokrad.co/281120-zhit.html
4.Блаженні голодні і спраглі справедливості, бо вони наситяться: «12 розгніваних чоловіків» (1957)
Іноді лише однієї людини, яка прагне істини, достатньо, щоб урятувати невинне життя. Події цього фільму розгортаються в судовій кімнаті, де 12 присяжних повинні дійти висновку у справі про вбивство молодим хлопцем свого батька, за яке йому загрожує смертна кара. 11 із цих чоловіків переконані у винуватості підсудного, але, відповідно до тодішнього закону США, смертний вирок могли оголосити лише в разі одноголосного рішення присяжних. Один-єдиний присяжний, що намагається виправдати підсудного, знеохочується і замало не здається під натиском решти, коли раптом його вирішує підтримати ще один із присяжних. Це надає йому нових моральних сил, і зрештою, крок за кроком, присяжні починають щиро перейматися історією обвинуваченого, намагаючись розглянути всі обставини і докопатися до правди, а не просто якнайшвидше покінчити з цією марудною справою. «12 розгніваних чоловіків» (1957) – https://uakino.club/filmi/genre_drama/150-12-rozgnivanyh-cholovikiv.html
5.Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя: «Cписок Шиндлера» (1993)
Фільм розповідає реальну історію німецького фабриканта Оскара Шиндлера, члена Націонал-соціалістичної партії. Щоб підняти свій бізнес, він приїздить до Кракова, де саме триває виселення євреїв до гетто, і починає розвивати виробництво емальованих виробів. Для роботи наймає євреїв як більш дешеву та доступну робочу силу. З часом у серці Шиндлера пробуджується і вкорінюється щире співчуття до євреїв. Ретельно зберігаючи свою маску цинічного ділка перед іншими нацистами, він починає складати списки працівників, без кваліфікації яких нібито ніяк не може обійтися, чим рятує від смерті у концтаборах понад тисячу євреїв. Решту свого життя Оскар Шиндлер провів в еміграції, у бідності та злиднях. Але його євангельська доброта і готовність іти на ризик задля інших не минули марно: «євреї Шиндлера» не забули свого благодійника, і він фактично жив їхнім коштом. По смерті Оскару Шиндлеру було присвоєно звання Праведника світу, а його ім’я внесено до національного меморіалу жертвам Голокосту Яд Вашем. «Cписок Шиндлера» (1993) – https://kino-o-voine.ru/spisok-shindlera-1993/
6.Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога: «Хто ніколи не жив» (2006)
Цей драматичний фільм розповідає історію католицького священника, який самовіддано займається душпастирством наркозалежних. Певного дня отець Ян дізнається, що і сам має ВІЛ-інфекцію. Як це сталося — невідомо, адже сам священник твердо знає, що ніколи не вживав наркотики і не вступав у сексуальні зв’язки… однак довести це іншим він не може. Навіть його рідна мати, дізнавшись про біду сина, гнівається на нього за те, що він зганьбив її такою «сороміцькою» хворобою. Священник шукає притулку в бенедиктинському монастирі, однак і там його приймають із невеликою радістю. Змучений та зневірений, отець Ян починає прагнути якнайшвидше покінчити з життям, однак Бог не залишає його: Він посилає йому людей, здатних відродити його душевні сили і повернутися до того служіння, до якого Він його покликав. «Хто ніколи не жив» (2006) – https://gloria.tv/post/eSuaJSWTCtqq1EqTY22YAfD8J
7.Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться: «Останні дні Софі Шолль» (2005)
Софі Шолль була звичайною німецькою дівчинкою, чиє дорослішання збіглося з розростанням у країні нацистської ідеології. Як і решта її ровесниць, вона була членом Союзу німецьких дівчат — дівочого крила гітлер’юґенду, і спочатку щиро поділяла «цінності», які їй там прищеплювали. Однак із часом Софі, яка змалку була дуже чутливою до будь-якої несправедливості, почала розуміти істинну нелюдську природу нацизму. Під час навчання в університеті вона разом із друзями долучилася до створення організації «Біла троянда», що виступала проти нацизму, членом якої раніше вже став її брат. Спираючись на віру, яка мала для неї велике значення (вона дуже шанувала твори святого Августина, якого вважала своїм учителем), Софі обирає для себе шлях ненасильницького, але рішучого спротиву. Разом з іншими учасниками організації вона розповсюджувала листівки та малювала графіті, закликаючи до повалення режиму Гітлера, аж доки на неї не доніс технічний працівник університету, який побачив, як вона розкидає листівки. Софі заарештували, але зламати її дух не змогли ні страждання у катівнях гестапо, ні навіть жорстока смерть. «Останні дні Софі Шолль» (2005) – https://www.youtube.com/watch?v=K8AfpdMWUME
8.Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє є Царство Небесне: «Крістіада» (2012)
Цей фільм висвітлює криваві події, якими супроводжувалися гоніння на Церкву у Мексиці на початку ХХ століття. 1917 року мексиканський уряд ухвалює рішення про жорстокі обмеження Католицької Церкви в правах: заборону чернечих орденів, секуляризацію освіти, націоналізацію майна тощо. У відповідь на це спалахує повстання, яке влада намагається придушити у найжорстокіший спосіб. Головний герой фільму — 13-річний хлопчик Хосе Санчес, який вирішує долучитися до повстанців після того, як на його очах брутально вбили священника. Незважаючи на свій юний вік, Хосе прагне брати активну участь у боротьбі за свою віру, не лякаючись ні болю, ні смерті. Хлопчик відмовляється зректися Христа навіть після того, як його беруть у полон і катують. У відповідь на знущання він казав своїм мучителям, що не боїться смерті, бо вірить, що Господь забере його до себе, а їх покарає, чим викликав ще більшу їхню лють. Зрештою Хосе прийняв болісну мученицьку смерть, за що Папа Франциск зарахував його до лику святих у 2016 році. «Крістіада» (2012) – https://www.youtube.com/watch?v=l8BMSJLiUf0
Джерело: CREDO: https://credo.pro/2021/03/286653
фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1145090105936184
о. Петро Фостик
