У неділю, 4 вересня 2022 р., Папа Франциск очолив Святу Месу на площі св. Петра у Ватикані. На початку богослужіння він проголосив блаженним папу Йоана Павла І. Під час проповіді Святіший Отець поділився думками про те, що означає іти за Ісусом та бути Його учнями, повідомляє Vatican News.
Прекрасною є та Церква, що має радісне обличчя, спокійне й усміхнене, Церква, що не нарікає та не плекає почуття образи, не виглядає понурою та не страждає від ностальгії за минулим. Так Франциск підсумував свої роздуми, проголосивши Слугу Божого Альбіно Лучані — Папу Йоана Павла І блаженним Католицької Церкви.
В урочистості з нагоди беатифікації свого єпископа єдналися вірні Римської дієцезії, паломники з батьківщини нового блаженного та його шанувальники з різних частин світу. З Наступником святого Петра співслужили, серед інших, нещодавно висвячені єпископи, що беруть участь у формаційних зустрічах у Ватикані, як також єпископи двох обрядів з України та ієрархи УГКЦ, які служать серед діаспори. Офіційну урядову делегацію Італії очолював Президент Серджіо Маттарелла.
У євангельському уривку прозвучали вимоги Ісуса для того, щоби слідувати за Ним: не може бути учнем той, хто не любить Його більше, ніж своїх рідних, хто не несе свого хреста, хто не зречеться матеріальних благ. Святіший Отець поділився думками про те, навіщо Ісус це говорить.
Бог не маніпулює нашими слабкостями
Франциск звернув увагу на велелюдний натовп. Чимало людей були приваблені Ісусовими словами та чудами, вбачаючи в Ньому надію свого майбутнього. Що в таких випадках зробив би хитрий лідер? Постарався би використати слабкість і безпорадність інших, суспільні страхи чи особисті труднощі людей для того, щоби постати перед ними як «рятівник», що повирішує їхні проблеми… «Божий стиль відрізняється від цих людей, бо Він не маніпулює нашими потребами, він ніколи не використовує наші слабкості для того, щоб самому вивищуватися», — сказав Папа, додаючи, що Ісусові не притаманний «культ чисел», Він, як здається, «стурбований, коли люди ідуть за Ним з ейфорією та поверховим ентузіазмом». А тому пропонує кожному «уважно чинити розпізнання мотивів».
«Бо можна іти за Господом з різних причин, і деякі — мусимо визнати це — є світськими: за досконалою релігійною зовнішньою поставою може приховуватися чисте задоволення своїх потреб, пошук особистого престижу, прагнення відігравати якусь роль, тримати речі під контролем, жага займати простір і здобути привілеї, прагнення отримувати визнання та багато іншого», — пояснив Святіший Отець. Це «не може бути стилем учня і стилем Церкви».
Вибір, що охоплює повноту життя
Далі проповідник зазначив, що Господь ставить ще одну вимогу. «Іти за Ним не означає приєднатися до двору чи брати участь у тріумфальній ході, ані навіть отримати гарантії щодо життя. Навпаки, це означає також нести хрест». Ідеться про прийняття рішень, які «зобов’язують повноту існування», а тому Ісус прагне, щоб ніщо не протиставлялося цій любові. А щоб цього досягти, потрібно «дивитися більше на Нього, ніж на себе самих, навчитися любові, черпаючи її від Розіп’ятого». Як казав блаженний Йоан Павло І під час молитви «Ангел Господній» 10 вересня 1978 року, ми є «об’єктом незгасної любові Бога». І я любов, за словами Папи Франциска, ніколи не зникає з нашого життя, освітлюючи навіть найтемніші ночі. Споглядаючи на Розіп’ятого, ми «покликані до висоти цієї любові».
«Любити. Навіть тоді, коли ціною цього є хрест самопожертви, мовчання, нерозуміння, самотності, зазнавати перешкод і бути переслідуваними», — сказав Франциск, цитуючи свого блаженного попередника, який повчав, що щоб поцілувати розіп’ятого Ісуса, треба бути готовим вколотися терням на Його голові. «Любов до кінця, з усіма її колючками: не речі, зроблені наполовину, пристосування чи спокійне життя», — сказав Папа. Якщо не прагнутимемо до висот, то скотимося до половинчастого життя, якому бракуватиме рішучих кроків і злетів. Ісус же закликає жити Євангелієм, щоб жити «не наполовину, але до кінця».
За прикладом нового блаженного
«Браття, сестри, новий блаженний жив саме так: у радості Євангелія, безкомпромісно, люблячи аж до кінця. Він втілив убогість учня, якою є не тільки не мати прив’язання до матеріальних благ, але, насамперед, перемогти спокусу ставити власне “я” у центрі та шукати власну славу. Навпаки, наслідуючи приклад Ісуса, він був лагідним і смиренним пастирем», — сказав папа Франциск. А своєю усмішкою Папа Лучані «зумів передати доброту Господа».
«Прекрасною є та Церква, що має радісне обличчя, спокійне та усміхнене, Церква, яка ніколи не зачиняє дверей, не чинить серця жорсткими, не нарікає та не плекає почуття образи, яка не є розгніваною та нечутливою до страждання, не представляється понурою та не страждає ностальгією за минулим», — підсумував Франциск. Він закликав молитися до цього «нашого батька і брата», щоби випросив для нам дар «усмішки душі», повторюючи за ним:
«Господи, візьми мене таким, який я є, з моїми вадами та недоліками, — але дай мені стати таким, яким Ти мене прагнеш».
Джерело: CREDO: https://credo.pro/2022/09/328655
ФІЛЬМ – ІВАН ПАВЛО I . ПОСМІШКА БОГА
Це перший повнометражний фільм, присвячений Папі Римському Івану Павлу I, який помер на 33день від його понтифікату. Мінісеріал був створений для італійського суспільного телебачення RAI Giorgio Capiataniego,між іншим режисера біографічного фільму про Івана XXIII. Сценаристи, крім документальних і добре відомих фактів також показали події, для яких немає ніякої гарантії, що насправді були. – https://dc.lviv.ua/tv-dc/hristianski-filmi/3427-van-pavlo-i-posmshka-boga.html
ФІЛЬМ – Іван Павло I – Усмішка Бога. Іторія життя папи Івана Павла I. – https://gloria.tv/post/hovYpnLdmYa21UZixgtyBacvY
FILM – Jan Paweł I Uśmiech Boga – https://www.youtube.com/watch?v=Tdhx51LePXo
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1503830396728818
о. Петро Фостик
