Христос знову прибитий до хреста в матерях, які оплакують несправедливу смерть чоловіків і дітей, у біженцях, які втікають від бомб з дітьми на руках, у літніх людях, залишених самотніми помирати, в молоді, позбавленій майбутнього. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси Страстей Господніх.
«Отче, прости їм…», – ці слова Ісуса стали лейтмотивом проповіді, яку Папа Франциск виголосив під час Святої Меси, яку він очолив на площі Святого Петра у Ватикані в неділю, 10 квітня 2022 року. Це богослужіння Пальмової неділі стало поворотним моментом новітньої історії, адже це була перша Євхаристія, звершена на площі після понад дворічної перерви, спричиненої пандемією.
Богослужіння розпочалося біля обеліска посередині площі благословенням пальмових і оливкових галузок та процесійною ходою на спомин про в’їзд Ісуса до Єрусалиму. Далі почалася Свята Меса, яка має спеціальну назву – «Свята Меса Страстей Господніх». Під час неї звучить довге євангельське читання, яке розповідає про останню вечерю Ісуса з учнями, про молитву в Оливному саду, про ув’язнення, суд, розп’яття, смерть і поховання Ісуса Христа. Це богослужіння є введенням у Великий Тиждень, протягом якого християни покликані день за днем брати активну участь в різних відправах, що пригадують основні моменти нашого спасіння.
Дві ментальності
Розпочинаючи проповідь, Папа звернув увагу на те, що на Голготі зустрічаються дві ментальності: слова Розп’ятого протиставляються словам розпинателів, які повторюють: «Спаси себе». «Спасати самі себе, пильнувати себе самих, думати про себе; не про інших, а лише про своє здоров’я, про свій успіх, про власні інтереси; про власність, про владу, про те, як виглядаю перед іншими. Спаси себе самого: це приспів людства, яке розіп’яло Господа. Задумаймося», – заохотив проповідник, вказуючи на те, що цій ментальності, зосередженій на власному «я» протиставляється ментальність Бога. Також Ісус на Голготі тричі бере слово, але не домагається чогось для Себе, навіть не захищається. Він молиться до Отця та дарує милосердя розбійникові. Й один вислів чітко показує різницю із «спаси себе»: Ісус каже: «Отче, прости їм».
Бог прагне прощати
Святіший Отець запросив замислитися над цими словами. Спочатку над тим, коли Ісус їх каже. Це відбувається під час розпинання, коли Господь відчуває цвяхи, які пробивають Його руки та ноги. І серед «найгострішого болю під час страстей» Христос молиться про прощення для тих, які його завдають. Він не картає катів, не погрожує Божими карами, але молиться за них.
«Браття, сестри, подумаймо про те, що Бог так само поводиться також і з нами: коли ми завдаємо Йому біль своїми вчинками, Він страждає і має лише одне бажання – мати змогу простити нам. Щоб збагнути це, подивімося на Розіп’ятого. Це з отих його ран, цих пробоїн болю, викликаних нашими цвяхами, випливає прощення. Подивімося на Ісуса на хресті та подумаймо, що ми ніколи не чули кращих слів: Отче, прости. Погляньмо на Ісуса на хресті і побачимо, що ми ніколи не зазнали більш ніжного та співчутливого погляду. Погляньмо на Ісуса на хресті та зрозуміймо, що ми ніколи не отримували більш люб’язних обіймів. Погляньмо на Розп’ятого та скажімо: “Дякую, Ісусе: Ти завжди любиш мене і прощаєш мені, також і тоді, коли мені важко любити себе і пробачити собі самому”», – сказав Папа.
Найважча заповідь
«Саме там, – вів далі Наступник святого Петра, – в той час, як Його розпинають, у найважчі хвилини, Ісус переживає Свою найважчу заповідь: любов до ворогів». Він зазначив, що ми присвячуємо багато часу роздумам про того, хто нас скривдив, скоїв нам зло, немовби роз’ятрюючи рани, завдані іншими, життям чи історією. Ісус же навчає «не залишатися там, але реагувати», реагувати на цвяхи життя любов’ю, на удари ненависті ніжністю прощення.
«Якщо ми хочемо перевірити свою приналежність до Христа, то погляньмо на те, як ми поводимося з тими, хто нас поранив. Господь закликає нас відповісти не так, як нам хотілося б чи як чинять всі, але так, як Він чинить із нами. Він просить розбити ланцюг “люблю тебе, якщо ти мене любиш, я твій друг, якщо ти є моїм другом, допоможу тобі, якщо ти допоможеш мені ”. Ні, співчуття й милосердя до всіх, бо Бог у кожному бачить дитину. Він не розділяє нас на добрих і лихих, на друзів і на ворогів. Це ми так робимо, завдаючи Йому страждань. Для Нього всі ми є улюбленими дітьми, яких Він прагне обійняти та простити», – сказав проповідник, наголошуючи, що Божа любов не знає привілеїв.
Бог не втомлюється прощати
Далі Папа звернув увагу на те, як Євангелія підкреслює, що Ісус «говорив» ці слова: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять». Не один раз сказав. Це нагадує нам про те, що «Бог не втомлюється прощати, не терпить лише до якого моменту, щоби потім змінити думку». Тому й ми не повинні «втомлюватися Божим прощенням»: священики – уділяти Його, а кожен християнин – отримувати та свідчити.
Наш адвокат
Ісус, як зазначив проповідник, не тільки молиться про прощення, але говорить про причину цього: «не знають, що роблять». Але ж розпинателі добре знали, що роблять: вони спланували Його вбивство, арешт, суд і страту. А Ісус виправдовує їх, мовляв, не знають. «Ось як Ісус поводиться з нами: Він стає нашим адвокатом. Він виступає не проти нас, а за нас проти нашого гріха», – сказав Папа, підкресливши, що той, хто застосовує насильство, той «вже нічого більше не знає про Бога, Який є Отцем, і про інших, які є братами».
«Це бачимо в божевіллі війни, – сказав він, – де знову розпинають Христа. Так, Христос знову прибитий до хреста в матерях, які оплакують несправедливу смерть чоловіків і дітей. Він розіп’ятий у біженцях, які втікають від бомб з дітьми на руках. Він розіп’ятий у літніх людях, залишених самотніми помирати, в молоді, позбавленій майбутнього, в солдатах, посланих убивати своїх братів. Там Христос розіп’ятий сьогодні».
Чудо прощення
Врешті, в той час, як багато людей слухають нечувані слова про прощення, лише один їх приймає: розбійник, розіп’ятий поруч. За словами Святішого Отця, можемо уявити собі, що Христове милосердя пробудило в ньому «останню надію», спонукавши сказати: «Ісусе, згадай мене». Це немовби сказати: всі забули про мене, а Ти думаєш про тих, хто Тебе розпинає, тож біля Тебе є місце також і для мене. «Добрий розбійник приймає Бога в той час, як життя завершується, і таким чином воно розпочинається заново; серед пекла світу він бачить, як відчиняється рай: “Сьогодні будеш зі мною в раю”. Ось чудо Божого прощення, яке перетворює останню прохання засудженого на смерть у першу в історії канонізацію», – сказав Наступник святого Петра.
Підсумовуючи, Папа заохотив протягом цього тижня прийняти «впевненість у тому, що Бог може простити кожен гріх», впевненість у тому, «що в Ісуса Христа завжди є місце для кожного», що з Богом «завжди можна повернутися до життя». «Бо Христос неустанно заступається перед Отцем за нас і дивлячись на наш сповнений насильства та поранений світ, Ісус не втомлюється повторювати, й ми тепер, у своєму серці, в тиші повторюймо з Ісусом: Отче, прости їм, бо не знають, що роблять».
https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2022-04/propovid-papa-palmova-nedila-2022.html
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1400719630373229
о. Петро Фостик
