У десятому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, йдеться про те, як шлях християнського спасіння пов’язаний із слуханням Божого слова, яке є поживою та ліком для віруючого.
На стінах римських катакомб святого Калліста містяться фрески із зображенням Церкви у вигляді човна, який долає земне життя, щоб досягти життя вічне у Бозі, та у якому праведники знаходять прихисток. Церква, яка пливе у бурхливому морі світу, має бути неодмінно керована Святим Духом і Словом Божим, які оберігають човен від аварії. Тому пригляньмося ближче до Божого слова у Святому Письмі, щоб воно стало для нас надійним провідником, який провадить до пристані спасіння.
Слово задля нашого спасіння і здоров’я
Часто можемо спостерегти, що з одного боку Біблія для деяких осіб асоціюється з підручником готових відповідей на всі запитання. З іншого боку, чимало науковців критикують Біблію за її ненауковий підхід, неточне відображення природних явищ чи «застаріле» ставлення до світу. Одним словом, у Біблії існує багато питань, які вона залишає без відповіді. Для того, щоб зрозуміти особливість Святого Письма, погляньмо на навчання ІІ Ватиканського Собору. Догматична конституція про Боже Об’явлення зазначає, що «книги Писання впевнено, вірно і непомильно навчають правди, яку Бог для нашого спасіння захотів помістити у Святому Письмі». Ключовим критерієм стає спасіння, до якого провадить зміст священних книг. Іншими словами, Біблія містить все, що сприяє спасінню.
Коли на вулиці почати говорити з людьми про спасіння, то чимало осіб можуть просто не зрозуміти, про що саме йдеться. Крім того, чималий негативний вплив на уявлення про спасіння справили різноманітні секти, релігійні самозванці або часте вживання цього слова без належного пояснення у проповідях. Вдаватися в деталі причин дискредитації теми спасіння не є предметом наших роздумів. Однак фактом є те, що значно охочіше співрозмовники хотітимуть дізнатись, як краще берегти своє здоров’я чи стати красивішими. У сучасному світі піклування про здоров’я стало однією з модних тенденцій: множаться оздоровчі центри, збільшується кількість відвідувачів спортзалів тощо. Тому, щоб краще зрозуміти мету Святого Письма, необхідно зазначити, що спасіння включає аспект здоров’я.
Здоров’я стосується не тільки душі, як вважалося раніше, і не тільки тіла, як часто вважається в наш час, але всієї людини. Інтегральний підхід до здоров’я вказує нам на те, що на нього впливають особливості світогляду, взаємини з іншими особами й навколишнім середовищем. Всі ці елементи формують особистість та стосуються її фізичного, психічного й ментального здоров’я. Якщо християни продовжують читати Біблію, то це тому, що вони усвідомили, що їхнє здоров’я/спасіння пов’язане із засвоєнням Божого слова, яке впливає і на самопочуття, яке є комплексним станом благополуччя людини.
Насіння Слова досягає кожного, про що свідчить притча про сіяча (Мр. 4, 1-20), який всюди розсипає Слово. Нашим завданням є прийняти його якнайкраще в своє серце, бо від цього залежить родючість, тобто здоров’я. Добре розуміючи, що слухання є умовою спасіння, сатана всіляко намагається притлумити Боже слово, посіяне в людському серці: відвертає нас від слухання, пропонує альтернативи чи штучні замінники, апелює до недостатності часу або можливостей. Однак істина віри проста: наше здоров’я та / або спасіння залежить від того, чи ми слухатимемо і прийматимемо Боже слово. Якщо Святе Письмо не засвоєне, воно ніколи не стане Божим словом, не стане сповідуванням віри, не принесе спасіння, а також здоров’я для душі й тіла.
Серце, яке слухає Боже слово
Привілейованим місцем, де бажає вкоренитися Боже Слово, є людське серце. У медицині серце є одним з ключових органів, який прокачує кров, щоб живити весь організм. Коли серце працює, його працею зрошується все тіло: від голови до п’ят. Цінність серця полягає в тому, що його сприймають не як окремий самостійний орган, а як інтимний об’єднуючий центр. Ця особливість притаманна біблійному значенню серця, яке розуміється як осердя всієї особи: її сумління, емоцій, пізнання й життєвої сили.
Для зустрічі між Богом та людиною необхідне слухання. Якщо людське серце готове слухати, то вся людина отримує від цього користь. І навпаки, серце, яке не здатне слухати, є джерелом фізичної та внутрішньої хвороби. Одна з найбільших труднощів, з якими сьогодні стикається людина, стосується щирого слухання слова. Варто лише відвідати різні зібрання, щоб побачити, що там подекуди більше говорять, ніж слухають. Християнська віра навчає, що серце, яке слухає, є передумовою віри й спасіння. А оскільки віра залежить від слухання (Рим. 10,17), то серце, яке не слухає Боже слово, позбавлене віри.
«Коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся, бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння» (Рим. 10, 9-10). Ці слова стали результатом роздумів апостола Павла над темою праведності. Згідно зі старозавітним розумінням (Втор. 30, 12-14), Боже слово не є десь далеко на небі, а на вустах і в серці кожної людини, яка бажає спастися. Апостол коментує цей уривок, нагадуючи, що серцем людина вірить, щоб отримати праведність, а устами сповідує віру, щоб отримати спасіння. Читання, слухання Божого слова народжує діяльну віру в Христа, бо для християн спасіння завжди приходить через Слово Боже, яке об’явилося в Ісусі Христі.
Засвоєння Божого слова
Боже слово містить різні значення, які відкриваються для читача: буквальний, моральний, алегоричний і анагогічний (духовний). Буквальний смисл вказує на безпосередню подію, яку описує Святе Письмо, тобто на те, що автор має на увазі безпосередньо, через пряме значення використаних термінів. У Святому Письмі буквальний смисл є основою, на якій ґрунтуються інші значення.
Алегоричне значення проявляється тоді, коли у тексті використовуються риторичні фігури, такі як притча, алегорія чи порівняння. Найчастіше це значення зустрічається в поезії та в літературних жанрах, що належать до мудрісних і пророчих книг, але воно також може бути присутнім у спорадичній формі в інших книгах. Схожим до алегоричного значення є й духовне, яке виявляє закладені в богонатхненному тексті глибші, духовні істини, де певні події чи описи стають знаками, які навчають духовних реалій. Наприклад, світло часто використовується як знак мудрості чи присутності Бога, а вода є знаком очищення, відродження й духовного життя. Своєю чергою поява дорогоцінної речі позначає ту духовну істину, яка має велику цінність. Бачення духовного смислу вимагає також розуміння історичного, культурного та літературного контексту, що допомагає осягнути його глибше значення. Зрештою, моральне значення спонукає до певної поведінки та способу життя, який відповідає Божому слову та стає наслідком життя у вірі. «Середньовічний двовірш коротко підсумовує ці чотири смисли: “Буквальне – викладає події, алегорія – вчить, у що треба вірити, моральне – що робити, анагогія – до чого прямувати”», – читаємо у Катехизмі Католицької Церкви. Описані значення допомагають читачеві або слухачеві добре засвоїти істини, які містяться у Святому Письмі.
Існують принаймні три ознаки того, що Боже слово принесло плід для людського серця. Перша ознака стосується любові: між людьми і людей до Бога. Друга пов’язана із особою Христа, Який є центральним змістом нашої віри: через читання Святого Письма віруюча людина повинна пізнавати Ісуса Христа, а через пізнання – наслідувати Його у щоденному житті. Іншими словами, йдеться про поглиблення нашої віри у Христа. Третій наслідок засвоєння Божого слова проявляється у зрості надії (Рим. 5,5). За словами Папи Франциска, які він промовив 25 жовтня 2024 р. під час Асамблеї Римської дієцезії, християнська надія завжди працьовита, бо її оживляє впевненість у тому, що саме Господь керує історією і що в Ньому ми можемо будувати те, що по-людськи здається неможливим. Отож, три богословські чесноти: віра, надія та любов, які живляться Божим словом, стають супутницями життя Божого люду, оберігаючи його здоров’я та провадячи до спасіння.
Бібліографія:
Катехизм Католицької Церкви, Місіонер, Жовква 2002, 118.
ІІ Ватиканський Собор, Догматична конституція про Боже Об’явлення «Dei Verbum» // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституції, декрети, декларації. Коментарі, Свічадо, Львів 2014, 11.
A. PITTA, L’ispirazione (Quaderni del Concilio, vol. 4), Shalom editrice, 2022, 55-60.
PAPA FRANCESCO, Ricucire lo strappo: oltre le disuguaglianze, in URL: < https://www.vatican.va/content/francesco/it/speeches/2024/october/documents/20241025-assemblea-diocesana.html > (in 06/03/2025).
о. Яків Шумило, ЧСВВ
Віра Церкви (10): Боже слово задля нашого спасіння – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-10-bozhe-slovo-i-spasinnya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (10). БОЖЕ СЛОВО ТА СПАСІННЯ. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=6S4CvPsC98M
Віра Церкви (1). Унікальність християнської віри. – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-1-unikalnist-viry.html
ВІРА ЦЕРКВИ (1). УНІКАЛЬНІСТЬ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ВІРИ. – О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=VLCZwqOIGLQ
Віра Церкви (2). Бог об’являє Себе в історії через Слово – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-2-bog-obyavlyayetsya-cherez-slovo.html
ВІРА ЦЕРКВИ (2). БОГ ОБ’ЯВЛЯЄ СЕБЕ В ІСТОРІЇ ЧЕРЕЗ СЛОВО. – О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=PRCS5ij5UCU
Віра Церкви (3). Слово Боже у зустрічі з культурою – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-3-bozhe-slovo-i-kultura.html
ВІРА ЦЕРКВИ (3). СЛОВО БОЖЕ У ЗУСТРІЧІ З КУЛЬТУРОЮ. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=aIq4rx9rAtQ
Віра Церкви (4). Слухання Божого Слова та відповідь Божого люду – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-4-slukhannya-bozhogo-slova.html
ВІРА ЦЕРКВИ (4). СЛУХАННЯ БОЖОГО СЛОВА ТА ВІДПОВІДЬ БОЖОГО ЛЮДУ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=BxfJG66SdOc
Віра Церкви (5): Традиція – жива пам’ять для сьогодення – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-5-tradytsija-zhyva-pamyat.html
ВІРА ЦЕРКВИ (5). ТРАДИЦІЯ – ЖИВА ПАМ’ЯТЬ ДЛЯ СЬОГОДЕННЯ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=5aVVU2cli1c
Віра Церкви (6): Священне Передання – скарб для Божого люду – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-6-skarb-peredannya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (6). СВЯЩЕННЕ ПЕРЕДАННЯ – СКАРБ ДЛЯ БОЖОГО ЛЮДУ. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=eGhaFmo6I3w
Віра Церкви (7): Живе Передання, у якому міститься Боже слово – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-7-peredannya-scho-mistyt-slovo.html
ВІРА ЦЕРКВИ (7). ЖИВЕ ПЕРЕДАННЯ, У ЯКОМУ МІСТИТЬСЯ БОЖЕ СЛОВО. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=8CKrR9MLgEM
Віра Церкви (8): богонатхненність Святого Письма – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-8-bohonatkhnennist-pysannya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (8). БОГОНАТХНЕННІСТЬ СВЯТОГО ПИСЬМА. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=DGCvouaR1Jk
Віра Церкви (9): Святе Письмо у житті Божого люду – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-9-svyate-pysmo-v-zhytti-bozhogo-lyudu.html
ВІРА ЦЕРКВИ (9). СВЯТЕ ПИСЬМО У ЖИТТІ БОЖОГО ЛЮДУ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=oqR_jeSALpY
о. Петро Фостик
