В тридцять сьомому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, йдеться про потребу літургійного виховання щодо літургійного співу, а також на пріоритетний на Заході григоріянський спів, який розкриває багатство вираження віри.
ІІ Ватиканський Собор приділяє належну увагу значенню літургійного співу та сакральній музиці, які є пріоритетною частиною у літургії Церкви. У цьому епізоді ми поглянемо на кілька особливостей цього навчання, які дозволяють покращити якість богослужінь, а також розглянемо ключові аспекти, які проливають світло на багату історію григоріянського співу.
Необхідність належного музичного формування
Задля діяльної участі в співі Божого люду під час богослужінь, Конституція Sacrosanctum Concilium наголошує на всебічній музичній освіті. «Музичній освіті й практиці треба надавати великої ваги в семінаріях, у новіціятах і монаших студійних осідках, а також в інших католицьких інституціях та школах. Для того щоб здійснювати цю освіту, треба старанно готувати вчителів, які будуть навчати сакральної музики. Рекомендується також, де це буде доречним, засновувати вищі навчальні заклади сакральної музики. Композиторам і співцям, передусім дітям, також треба давати повноцінне літургійне виховання», – навчає ІІ Ватиканський Собор. Ці вказівки спрямовані на те, щоб посилити усвідомлення християнами своєї ролі у християнських громадах.
Йдеться не лише про музичний вишкіл, а й про те, щоб вірні мали відповідні знання про літургію та її духовність. Не менш важливу роль відіграють богопосвячені особи та священнослужителі, які повинні отримати належне формування, щоб знати як у своїх спільнотах та громадах вибрати найбільш відповідну сакральну музику й піснеспіви для богослужінь. Відсутність належної музичної підготовки впливатиме на вибір відповідного напрямку для тих, хто залучений у громаді до виконання різних музичних служінь. Натомість хороше знання про значення і цінність літургійного співу допоможе підвищити якість літургійної музики під час богослужінь. У цьому контексті кожна громада, особливо катедральний храм, повинні вправлятися в покращенні якості сакральної музики. В давнину при соборах і монастирях існували справжні «кузні» мистецтва та віри, де створювались музичні твори, з ними експериментували та впроваджували їх безпосередньо у богослужіння. Ці школи виражали живу віру, розкриваючи культурне й духовне багатство церковної громади. Сьогодні ж парафіяльна активність у літургійному співі покликана сприяти, щоб всі вірні активно залучались до богослужінь, творячи єдину «симфонію» музики й молитви.
Витоки та відновлення григоріянського співу
Церква на Заході та Сході славиться різноманітним вираженням літургійного співу, який бере початок від живої віри, вираженої у культурі конкретного народу, щоб підносити людину до Бога та сприяти її освяченню. Наприклад, у традиції літургії латинського обряду чільне місце займає григоріянський спів, який бере початок від давньоримського співу (т. зв. cantus romanus).
У І столітті після Різдва Христового апостол Павло приніс християнам Риму мелодику юдейського походження, яка поступово адаптувалася до місцевих громад. У цій спадщині чільне місце посів звичай співу псалмами. Протягом кількох наступних століть Римська Церква використовувала у своєму богослужінні грецьку мову та обрядові елементи з інших регіонів, таких як Сирія, Мала Азія та Візантія. Іншими словами, церковний спів у перші три століття об’єднував музичні мотиви різних культур. Після припинення переслідувань християн у 313 році, Церква розпочала процес власного літургійно-музичного формування, використовуючи елементи головно трьох культур: священних книг юдеїв, модальної системи та теоретичних й технічних досягнень греків, а також поезію й віршовану ритміку римлян. З цього процесу народився так званий давньоримський спів.
Традиційно григоріянський спів пов’язують зі святим Папою Григорієм Великим (+604), який об’єднав наспіви у творі «Antiphonarius сento» (Антифонарій), створивши таким чином оригінальний корпус, з якого впродовж наступних століть черпали цілі плеяди канторів. Особливістю григоріянського співу є те, що він є результатом редакції давньоримського співу (cantus romanus), здійсненим представниками франкського духовенства у VIII-IX столітті за часів правління короля Піппіна III та його сина Карла І Великого, імператора Священної Римської імперії. У цей період давньоримський спів вже зазнав значного впливу візантійського співу, як завдяки авторитету імператора Східної Римської імперії, так і через присутність в Римі та Південній Італії грецьких монахів й Папів грецького або сирійського походження. Як наслідок, проста мелодика давньоримського співу розквітла мелізмами та іншими оздобами, характерними для східного колориту.
Імператор Карл Великий, який вбачав у літургійній єдності запоруку стабільності, поширив григоріянський спів на всю територію імперії. В результаті давньоримський спів, прикрашений візантійським стилем і перероблений за франко-каролінгськими канонами поширився майже по всій західній та центральній середньовічній Європі, за винятком території сьогоднішньої Міланської архидієцезії. У такий спосіб вдалося уніфікувати обряд, зберігши єдність Церкви на Заході.
Як визначити григоріянський твір? На відміну від багатоголосся, тут всі голоси співають єдину мелодію. У григоріянському співі використовується виключно діатонічна гама, що складається з натуральної послідовності звуків, з однією лише альтерацією – сі-бемоль. Загальновідомо, що сучасна музика використовує всі звуки нотного стану, але саме завершальна нота, відома як тоніка, визначає тональність. Григоріянський лад не тональний, а модальний, де послідовність тонів й півтонів всередині гами визначає лад. Ноти григоріянського нотного стану не мають абсолютного виміряного значення, як у сучасній музиці. Їх фундаментальна цінність полягає в тому, що ми називаємо простим тактом, який є неподільним. Таким чином, основними характеристиками григоріянського співу є: монодичність, діатонічність, модальність та вільноритмічність.
Варто зазначити, що сьогодні спосіб сучасного григоріянського співу не є ідентичним григоріянському ладу, який існував понад 1000 років тому, адже відрізняється в темпі, висоті нот та частково у звуковидобуванні. Все ж, протягом останніх століть можемо простежити певні зусилля задля наближення до першоджерел григоріянського співу. Велику заслугу в цьому варто надати насамперед т. зв. цециліянському руху в Європі, а також праці «Про чистоту музики» («Über die Reinheit der Tonkunst») 1825 року. Згодом Рух знайшов велику підтримку в Папи Пія Х, який видав Motu Proprio «Inter Sollicitudines» про оновлення сакральної музики, підтвердивши принципи цециліянському руху. В майбутньому дискурс щодо григоріянського співу продовжився завдяки монахам-бенедиктинцям, еволюціонувавши в одну з течій літургійного руху XX століття. Кульмінацією дискусій стало навчання ІІ Ватиканського Собору, який підтвердив пріоритетний статус григоріянського співу для римської літургії. Соборні документи містять вказівки щодо можливості застосування також інших родів сакральної музики в літургії Церкви, вказують на потребу нормативних книг з григоріянського співу, а також ініціюють появу видань з простішими мелодіями для використання у менших церквах.
Особливості григоріянського співу
Церква завжди з пошаною ставилася до григоріянського співу, адже він виник із поєднання досвіду монашої духовності й перших християнських спільнот, які осмислювали свою віру, трансформуючи її у спів. Коріння григоріянського співу – це коріння молитви, яка розуміється не як звертання чи прохання, а як першочергова потреба людини в діалозі з Богом, відчути переживання Його присутності. Вислів святого Августина: «Співати – це молитися двічі» є досконалим синтезом тієї інтенсивності, якої молитва досягає через пісню. У цьому сенсі григоріянський спів стає моделлю в окресленні фундаментальних елементів, якими повинна відзначатися сакральна музика.
В основі майже всіх текстів григоріянського співу міститься Боже слово: псалми та інші біблійні уривки перетворюються на молитву хвали, благання та подяки. Музика підсилює Боже слово, додає йому величі та художньої краси, скеровуючи серця вірних до переживання емоцій та почуттів Його змісту. Крім того, григоріянський спів використовує ті музичні форми, які є характерними для літургії. Тут ми знаходимо гімни, антифони, псалми, стихири, музичні структури літургійного співу, які створені саме для використання під час богослужіння. Ці особливості стають спільною молитвою і катехизацією, співаним прославленням і роздумами про таїнства віри. Завдяки провідній мелодії григоріянського співу створюється своєрідний дискурс, який має власну зв’язність і мову. Тут ми бачимо множинність виразів й мелодійних акцентів, які здатні проникнути в різні відтінки молитви, щоб віруюча людина вчилася розуміти текст, який співає серцем. Таким чином, завдяки своїм особливостям, григоріянський спів вчить застосувати музику як інструмент, який підсилює літургійну дію, чинячи вірних справжніми учасниками діла спасіння.
ІІ Ватиканський Собор передбачає інші роди сакральної музики, де григоріянський спів може стати орієнтиром, щоб музичні композиції були пронизані тим самим духом, який спричинився до формування григоріянського співу. Іншими словами, григоріянський спів є певною точкою відліку для розуміння того, як замислюється музика для літургії. З одного боку, сакральна музика повинна зберігати свою універсальність і водночас бути прихильною до культури, в якій звучить, щоб промовляти зрозумілою і близькою історичному моменту мовою. З іншого боку, попри зміну епох, сакральна музика повинна зберігати духовний і богословський зв’язок зі своєю великою традицією.
Бібліографія:
ІІ Ватиканський Собор, Конституція про святу літургію «Sacrosanctum Concilium» // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституції, декрети, декларації. Коментарі, Свічадо, Львів 2014, 115-117.
M. FRISINA, La musica nella liturgia, (Quaderni del Concilio, vol. 14), Shalom editrice, 2022, 37-39, 41.
о. Яків Шумило, ЧСВВ
Віра Церкви (37): григоріянський спів і літургійне виховання – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-09/vira-tserkvy-37-grygorianskyj-spiv.html
Українська передача 27.09.2025 – Джерелo:
Віра Церкви (37) Літургійне формування і григоріянський спів – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/09/vira-tserkvy-38-grygorianskyj-spiv-podcast.html
ІІ Ватиканський Собор приділяє належну увагу значенню літургійного співу та сакральній музиці, які є пріоритетною частиною у літургії Церкви.
У цьому епізоді рубрики, присвяченої спадщині собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, поглянемо на кілька особливостей цього навчання, які дозволяють покращити якість богослужінь, а також розглянемо ключові аспекти, які проливають світло на багату історію григоріянського співу.
ВІРА ЦЕРКВИ (37) – ЛІТУРГІЙНЕ ФОРМУВАННЯ І ГРИГОРІЯНСЬКИЙ СПІВ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=jcKVowp-xds
Віра Церкви (1). Унікальність християнської віри. – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-1-unikalnist-viry.html
ВІРА ЦЕРКВИ (1). УНІКАЛЬНІСТЬ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ВІРИ. – О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=VLCZwqOIGLQ
Віра Церкви (2). Бог об’являє Себе в історії через Слово – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-2-bog-obyavlyayetsya-cherez-slovo.html
ВІРА ЦЕРКВИ (2). БОГ ОБ’ЯВЛЯЄ СЕБЕ В ІСТОРІЇ ЧЕРЕЗ СЛОВО. – О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=PRCS5ij5UCU
Віра Церкви (3). Слово Боже у зустрічі з культурою – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-3-bozhe-slovo-i-kultura.html
ВІРА ЦЕРКВИ (3). СЛОВО БОЖЕ У ЗУСТРІЧІ З КУЛЬТУРОЮ. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=aIq4rx9rAtQ
Віра Церкви (4). Слухання Божого Слова та відповідь Божого люду – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-4-slukhannya-bozhogo-slova.html
ВІРА ЦЕРКВИ (4). СЛУХАННЯ БОЖОГО СЛОВА ТА ВІДПОВІДЬ БОЖОГО ЛЮДУ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=BxfJG66SdOc
Віра Церкви (5): Традиція – жива пам’ять для сьогодення – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-5-tradytsija-zhyva-pamyat.html
ВІРА ЦЕРКВИ (5). ТРАДИЦІЯ – ЖИВА ПАМ’ЯТЬ ДЛЯ СЬОГОДЕННЯ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=5aVVU2cli1c
Віра Церкви (6): Священне Передання – скарб для Божого люду – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-6-skarb-peredannya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (6). СВЯЩЕННЕ ПЕРЕДАННЯ – СКАРБ ДЛЯ БОЖОГО ЛЮДУ. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=eGhaFmo6I3w
Віра Церкви (7): Живе Передання, у якому міститься Боже слово – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-7-peredannya-scho-mistyt-slovo.html
ВІРА ЦЕРКВИ (7). ЖИВЕ ПЕРЕДАННЯ, У ЯКОМУ МІСТИТЬСЯ БОЖЕ СЛОВО. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=8CKrR9MLgEM
Віра Церкви (8): богонатхненність Святого Письма – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-8-bohonatkhnennist-pysannya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (8). БОГОНАТХНЕННІСТЬ СВЯТОГО ПИСЬМА. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=DGCvouaR1Jk
Віра Церкви (9): Святе Письмо у житті Божого люду – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-9-svyate-pysmo-v-zhytti-bozhogo-lyudu.html
ВІРА ЦЕРКВИ (9). СВЯТЕ ПИСЬМО У ЖИТТІ БОЖОГО ЛЮДУ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=oqR_jeSALpY
Віра Церкви (10): Боже слово задля нашого спасіння – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-10-bozhe-slovo-i-spasinnya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (10). БОЖЕ СЛОВО ТА СПАСІННЯ. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=6S4CvPsC98M
Віра Церкви (11): Святе Письмо, яке запалює серця любов’ю до Бога – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-11-svyate-pysmo-lyubob-do-boga.html
ВІРА ЦЕРКВИ (11). СВЯТЕ ПИСЬМО, ЯКЕ ЗАПАЛЮЄ СЕРЦЯ ЛЮБОВ’Ю ДО БОГА. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=oZFoCRgMS2w
Віра Церкви (12): Літургія – участь у таїнстві Христа – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-12-liturgia-uchast-u-tajinstvi.html
ВІРА ЦЕРКВИ (12). ЛІТУРГІЯ – УЧАСТЬ У ТАЇНСТВІ ХРИСТА. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=8AoF0pVO0gs
Віра Церкви (13): оновлення літургії задля діяльної участі вірних – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-13-uchast-virnykh-v-liturgiji.html
ВІРА ЦЕРКВИ (13). ОНОВЛЕННЯ ЛІТУРГІЇ ЗАДЛЯ ДІЯЛЬНОЇ УЧАСТІ ВІРНИХ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=oRSy2fnQsDE
Віра Церкви (14): акти набожності, обряд та літургія – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/04/vira-tserkvy-14-pobozhni-prakkyky-i-liturgija-podcast.html
ВІРА ЦЕРКВИ (14). АКТИ НАБОЖНОСТІ, ОБРЯД ТА ЛІТУРГІЯ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=KpMyLyggfYc
Віра Церкви (15): старозавітні витоки Христової Пасхи – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-04/vira-tserkvy-15-starozavitni-vytoky.html
ВІРА ЦЕРКВИ (15). СТАРОЗАВІТНІ ВИТОКИ ХРИСТОВОЇ ПАСХИ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=1L-YzDpze8U a
Віра Церкви (16) Боже слово в літургії – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/05/vira-tserkvy-16-liturgia-i-bozhe-slovo.html
ВІРА ЦЕРКВИ (16). БОЖЕ СЛОВО В ЛІТУРГІЇ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=5zgkw5AVQ4g
Віра Церкви (17) Літургія і освячення часу – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/05/vira-tserkvy-17-liturgijne-zhyttya-i-chas-podcast.html
ВІРА ЦЕРКВИ (17). ЛІТУРГІЯ І ОСВЯЧЕННЯ ЧАСУ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=DTAKQJ0zsGk
Віра Церкви (18): святкування Христового таїнства у літургії народів – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-05/vira-tserkvy-18-liturgia-i-kultura-narodiv.html
ВІРА ЦЕРКВИ (18). СВЯТКУВАННЯ ХРИСТОВОГО ТАЇНСТВА У ЛІТУРГІЇ НАРОДІВ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=ByaBwc1uf3M
Віра Церкви (19) Літургія і музика – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/05/vira-tserkvy-19-liturgia-i-muzyka-podcast.html
ВІРА ЦЕРКВИ (19). МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ТА ЛІТУРГІЯ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=kuNPMWxfpiM
Віра Церкви (20): способи пізнання Божого таїнства в літургії Церкви – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-05/vira-tserkvy-20-liturgia-i-piznannya-bozhogo-tajinstva.html
ВІРА ЦЕРКВИ (20). СПОСОБИ ПІЗНАННЯ БОЖОГО ТАЇНСТВА В ЛІТУРГІЇ ЦЕРКВИ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=jhEtRlnpy0I
Віра Церкви (21) Літургія: знаки та символи – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/06/vira-tserkvy-21-symvoly-i-znaky-liturgiji-podcast.html
ВІРА ЦЕРКВИ (21). ЛІТУРГІЯ – ЗНАКИ ТА СИМВОЛИ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=t-8Z857ST74
Віра Церкви (22): Євхаристія – дар Божої любові – Джерелo: – https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-06/vira-tserkvy-22-yevkharystija-dar-bozhoji-ljubovi.html
ВІРА ЦЕРКВИ (22). ЄВХАРИСТІЯ – ДАР БОЖОЇ ЛЮБОВІ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=V2umSSfsnf8
Віра Церкви (23): Євхаристія – відповідь на внутрішній голод людини – Джерелo: – https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-06/vira-tserkvy-23-jevkharystija-pozhyva-dlya-dushi.html
Віра Церкви (23) відповідь на внутрішній голод – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/06/vira-tserkvy-23-jevkharystija-pozhyva-dlya-dushi-podcast.html
ВІРА ЦЕРКВИ (23). ЄВХАРИСТІЯ – ВІДПОВІДЬ НА ВНУТРІШНІЙ ГОЛОД ЛЮДИНИ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=2afDlv8xROk
Віра Церкви (24): зародження богослужінь добового кола – Джерелo: – https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-06/vira-tserkvy-24-bogosluzhinnya-dobovogo-kola.html
ВІРА ЦЕРКВИ (24). ЗАРОДЖЕННЯ БОГОСЛУЖІНЬ ДОБОВОГО КОЛА – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=U-7bSFuJwBs
Віра Церкви (25): історичний огляд звершення Церковного правила – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-07/vira-tserkvy-25-bogosluzhinnya-dobovogo-kola-istorija.html
ВІРА ЦЕРКВИ (25). ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ЗВЕРШЕННЯ ЦЕРКОВНОГО ПРАВИЛА – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=aaqFzrN8A4M
Віра Церкви (26): Складові частини богослужінь добового кола – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-07/vira-tserkvy-26-bogosluzhinnya-dobovogo-kola-struktura.html
ВІРА ЦЕРКВИ (26). СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ БОГОСЛУЖІНЬ ДОБОВОГО КОЛА – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=cGQ87QVj0Wo
Віра Церкви (27): Христос, Який діє у Святих Таїнствах – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-07/vira-tserkvy-27-tajinstva-dija-khrysta.html
ВІРА ЦЕРКВИ (27). ХРИСТОС, ЯКИЙ ДІЄ У СВЯТИХ ТАЇНСТВАХ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=qfKP0o0bXbk
Віра Церкви (28): Святі Таїнства і плоди віри – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-07/vira-tserkvy-28-plody-viry-v-tajinstvakh.html
ВІРА ЦЕРКВИ (28): СВЯТІ ТАЇНСТВА І ПЛОДИ ВІРИ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=BnEFpiQVXak
Віра Церкви (29): природа літургійних знаків, благословень і освячень – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-08/vira-tserkvy-29-blagodat-blagoslovennya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (29). ПРИРОДА ЛІТУРГІЙНИХ ЗНАКІВ, БЛАГОСЛОВЕНЬ І ОСВЯЧЕНЬ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=D1D6uqTn9Ao
Віра Церкви (30): неділя – пріоритетний день у літургійному році – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-08/vira-tserkvy-30-nedilya-v-liturgijnomu-rotsi.html
ВІРА ЦЕРКВИ (30) НЕДІЛЯ – ПРІОРИТЕТНИЙ ДЕНЬ У ЛІТУРГІЙНОМУ РОЦІ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=68HnJy2EMxE
Віра Церкви (31): неділя – День Господній – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-08/vira-tserkvy-31-nediljya-jak-den-gospodnij.html
ВІРА ЦЕРКВИ (31). НЕДІЛЯ – ДЕНЬ ГОСПОДНІЙ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=ieIxXYiwtFw фй
Віра Церкви (32): характерні риси неділі та її зв’язок з Літургією – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-08/vira-tserkvy-32-nedilya-i-liturgija.html
ВІРА ЦЕРКВИ (32). ХАРАКТЕРНІ РИСИ НЕДІЛІ ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК З ЛІТУРГІЄЮ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=2TbqPSbHXQQ
Віра Церкви (33): періоди літургійного року та Великий піст – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-08/vira-tserkvy-33-periody-liturgijnogo-roku.html
ВІРА ЦЕРКВИ (33). ЛІТУРГІЙНИЙ РІК – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=y5lA1xmAV5o
Віра Церкви (34): літургійний спомин смерті й воскресіння Христового – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-09/vira-tserkvy-34-liturgijne-svyatkuvannya-voskresinnya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (34). ПАСХАЛЬНЕ ТАЇНСТВО В ЛІТУРГІЇ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=GZ_mlMV1DgM
Віра Церкви (35): спогадування приходу на землю Ісуса Христа – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-09/vira-tserkvy-35-liturgija-svyatkuvannya-prykhodu-khrysta-na-svit.html
ВІРА ЦЕРКВИ (35) – СПОГАДУВАННЯ ПРИХОДУ НА ЗЕМЛЮ ІСУСА ХРИСТА – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=QhZaUBxVHsE
Віра Церкви (36): музичне мистецтво в літургії – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-09/vira-tserkvy-36-muzyka-v-liturgiji.html
ВІРА ЦЕРКВИ (36) – МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО В ЛІТУРГІЇ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=2PF1SR70ejU
о. Петро Фостик
