В Італії побачила світ книжка-інтерв’ю журналіста-ватиканіста Доменіко Аґассо «Бог і прийдешній світ», в якій він спілкується з Папою Франциском. Vatican News опублікувало деякі уривки з цієї книжки.
Час випробувань – початок перетворення
«У житті бувають моменти темряви. Дуже часто ми думаємо, що вони не можуть трапитися з нами, а лише з кимось іншим, в іншій країні, можливо, на далекому континенті. Натомість, ми всі опинились у пандемічному тунелі», – такими думками про так званий «землетрус», що сколихнув увесь світ під виглядом коронавірусу, ділиться Папа Франциск з італійським журналістом-ватиканістом Доменіко Аґассо у книзі-інтерв’ю «Бог і прийдешній світ», що з’явилася на книжкових полицях у вівторок, 16 березня 2021 року. Констатуючи трагічні події, що розпочалися 2020 року, Святіший Отець зазначає: «Світ вже ніколи не буде таким, як раніше». Однак, він не зупиняється на негативному, а наголошує, що «саме в цій біді слід бачити ознаки, які можуть стати підвалиною для відбудови».
“Цей час випробувань може стати часом мудрих і далекоглядних рішень на благо людства. Всього людства.”
– підкреслює Папа.
Невідкладні виклики
Наступник святого Петра вказує на нагальну необхідність перейти на нову модель розвитку, ядром якої повинно бути мирне співіснування між народами в гармонії з творінням. Він закликає змінити «спосіб життя, який змушує мільйони людей, особливо дітей, страждати від голоду».
Обнадійливими проявами відповіді на ці проблеми Папа вважає діяльність багатьох рухів «знизу», а також деяких інституцій та асоціацій, які «намагаються реалізувати новий погляд на наш спільний дім: вже не як на склад ресурсів, що підлягає визискуванню, а як на священний сад, який потрібно любити та шанувати».
Завдання лідерів – провадити до більш братерського майбутнього
В контексті неминучості кризи, спричиненої пандемією, перед урядовцями стоїть нелегке завдання «відбудовувати із завалів». Вселенський Архиєрей зазначає, що в цей період є «надзвичайно важливим управляти чесно, прозоро та далекоглядно».
“Але не лише керівники, а й кожен з нас покликаний викорінювати байдужість, корупцію та потурання злочинності.”
– додає він.
Папа підкреслює, що лідери держав, разом з тими, хто несе соціальну відповідальність, можуть «провадити народи Землі до більш процвітаючого та братерського майбутнього». Гіршим за кризу, за його словами, було би змарнувати її, замикаючись у собі. Натомість, будуючи новий світовий порядок, що ґрунтується на солідарності, кожен може долучитися до подолання несправедливості.
Припинити торгівлю зброєю
«З чого конкретно варто починати?» – відповідаючи на це запитання журналіста, Єпископ Риму вказує на необхідність припинити виробництво і торгівлю зброєю. Між збройним насильством, бідністю та байдужим визискуванням навколишнього середовища, за його словами, існує тісний взаємозв’язок, що стає на перешкоді примиренню, дотриманню прав людини та сталому розвитку. Для того, аби припинити це лихо, що «в зародку придушує майбутнє людства», потрібні політичні дії, що є плодом міжнародної згоди. Папа висловлює переконання, що люди, згуртовані на основі братерства, «здатні протистояти загальним загрозам, без будь-яких контпродуктивних взаємних звинувачень, використання проблем, недалекоглядних націоналізмів, пропагування закриття, ізоляціонізмів та інших форм політичного егоїзму».
Надати жінкам належний простір
Повертаючись до проблем, які переживають сім’ї в період пандемії, Вселенський Архиєрей підкреслює необхідність допомагати жінкам у догляді за дітьми, не дозволяти, аби вони зазнавали дискримінації з точки зору оплати праці чи втрати роботи. Присутність жінок в процесах соціального, політичного, професійного та інституційного оновлення стає дедалі ціннішою. «Якщо ми зуміємо забезпечити їм такі позитивні умови, – зазначає Папа, – вони зможуть зробити вирішальний внесок у відбудову майбутньої економіки та суспільства, бо жінки вчиняють світ гарним, а контекст – інклюзивнішим. І оскільки тепер ми всі намагаємося піднятися, ми не можемо забути про той факт, що відродження людства розпочалося з жінки. Від Пречистої Діви Марії народилося спасіння, саме тому немає спасіння без жінки. Якщо ми дбаємо про майбутнє, якщо прагнемо родючого завтрашнього дня, то нам потрібно надати належний простір жінкам».
Граючись з дітьми, батьки рятуються від егоїзму
Папа Франциск присвятив також декілька думок вихованню дітей в сім’ї, вказуючи на важливість гратися з ними. Він розповів про добру звичку, яку запровадила одна з його знайомих сімей: на вихідних батьки і діти спільно складають план, в якому зазначається, коли і скільки часу батьки гратимуться з дітьми протягом тижня.
«Граючись з татом і мамою, – пояснює Святіший Отець, – дитина вчиться бути разом з людьми, дізнається про існування правил і необхідність їх дотримуватися, набуває тієї впевненості в собі, яка допоможе їй в момент виходу в зовнішню дійсність, у світ . А діти, одночасно, допомагають батькам, особливо у двох речах: надавати більшої цінності часу життя; і залишатися смиренними. Для них вони, насамперед, – тато і мама, а решта йде потім: робота, подорожі, успіхи та турботи. І це захищає від спокус самозакоханості та надмірного егоїзму, в які щодня можна впасти».
Слово про молодь третього тисячоліття
Почуття непевності, властиве молоді, ще більше загострилося в період пандемії. У книжці-інтерв’ю «Бог і прийдешній світ» Святіший Отець вкотре закликає молодь не відмовлятися від своїх мрій, «не боятися мріяти про велике». «Звичайно, в третьому тисячолітті, як ніколи раніше, нові покоління платять найвищу ціну кризи в сфері економіки, працевлаштування, охорони здоров’я, моралі», – підкреслює він, додаючи, одночасно, що нарікання не приносять жодної користі, а навпаки, загострюють кризу, тому варто й надалі боротися й ставати досвідченими й зрілими. «Бог створив людину із здатністю та прагненням пізнавати й працювати. А також любити, – зазначає Папа. – “Люби свого ближнього як самого себе” (Mc 12, 31), як сказав Христос своїм учням, немає іншої заповіді важливішої за цю. Молодь, власне, має свіжість і силу відновити основні завдання, покладені Богом, і таким чином стати чоловіками та жінками знання, любові та милосердя. Відкрившись на зустрічі та подив, вони зможуть радіти красі й дарам життя і природи, емоціям, любові в усіх її проявах. Завжди прямуючи вперед, щоб навчитися чомусь із кожного досвіду, поширюючи знання та збільшуючи надію, притаманну молодості, вони візьмуть поводи життя у свої руки і, одночасно, влиють життєві сили, які допоможуть людству розвиватися, вчиняючи його вільним. Тому, навіть якщо ніч, здається, не має кінця, ми не повинні падати духом. І, як сказав святий Філіппо Нері, не забувайте бути якнайбільше радісними».
Світлана Духович – Ватикан
о. Петро Фостик
