Роздумам про значення Пасхального тридення була присвячена загальна аудієнція, що відбулася у Велику Середу.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Від завтра до неділі переживатимемо центральні дні літургійного року, святкуючи таїнство Господніх страстей, смерті та воскресіння», – сказав Папа Франциск, впроваджуючи в роздуми про значення Пасхального тридення, яким він присвятив «віртуальну» зустріч з вірними, що в середу, 31 березня 2021 р. відбулася за посередництвом засобів суспільної комунікації. Він нагадав, що це таїнство ми переживаємо щоразу, коли беремо участь у Євхаристійному богослуженні.
Любити, ставши слугами одні одним
Входженням у Пасхальне тридення є Свята Меса Господньої вечері, що служиться у Великий Четвер ввечері. Це вечір, коли Христос, як нагадав Святіший Отець, «залишив Своїм учням заповіт Своєї любові в Євхаристії», але не як згадку, а як меморіал, «як постійну присутність». У цьому Таїнстві Він замінив пасхальне жертвоприношення Собою Самим, «Його Тіло і Кров дарують нам визволення від рабства гріха та смерті», спасіння від «будь-якої неволі».
Це також вечір, коли Ісус каже нам «любити одні одних, стаючи одні одним слугами», подібно до того, як Він це вчинив, «омивши учням ноги». «Це жест, який випереджує криваве жертвоприношення на хресті, яке було приносом служіння нам усім, бо цією службою Своєї жертви Він усіх нас відкупив. Учитель і Господь помре наступного дня для того, щоб учинити чистими не ноги, але серця та все життя Своїх учнів», – сказав Папа.
Хрести сьогодення в хресті Ісуса
Велика П’ятниця, як зауважив далі Єпископ Риму – це «день покути, посту та молитви». За допомогою текстів Святого Письма та літургійних молитов ми немовби зберемося на Голготі, щоби спогадувати Страсті та відкупительну смерть Ісуса, адоруючи святий хрест. «Адоруючи хрест, ми переживемо шлях невинного Агнця, заколеного за наше спасіння. Понесемо в своїх думках і своєму серці страждання хворих, убогих, відкинених мов непотріб цього світу; згадаємо “заколених агнців”, якими є невинні жертви війн, диктатур, щоденного насильства, абортів… Перед образ розіп’ятого Бога принесемо в молитві надто численних розіп’ятих сьогодення, які лише від Нього можуть отримати втіху та сенс свого терпіння», – мовив Папа, додаючи, що «відколи Ісус взяв на Себе рани людства й саму ж смерть, любов Бога оросила ці наші пустелі, просвітила цю нашу пітьму».
У світі, за його словами, не бракує пітьми: війни, діти, що вмирають з голоду, цілі народи, спустошені війною… На цій «Голготі смерті» Ісус страждає у Своїх учнях, Він спустився «у безодню страждання», щоби відкупити та перетворити його, і «лише Божа любов може це зробити». Тож завдяки Йому, «покинутому на хресті», вже більше ніхто «ніколи не є самотнім у пітьмі смерті».
Мати Церкви і Мати надії
Переходячи до роздумів про Велику Суботу, Папа вказав на те, що це «день тиші, прожитий першими учнями в сльозах і розгубленості». І в той час, як Слово мовчить, а Життя перебуває у гробі, «ті, які надіялися на Нього, піддаються суворому випробуванню, почуваються сиротами, можливо, навіть сиротами по Бозі».
«Ця субота – це також день Марії: також і Вона переживає його в сльозах, але її серце наповнене вірою, надією та любов’ю. Мати Ісуса йшла за Сином вздовж хресної дороги й залишалася біля підніжжя хреста із проколеним серцем. Але коли здається, що все закінчилося, вона чуває в очікуванні, зберігаючи надію на обітницю Бога, що воскрешає померлих. Так, у найтемніший період світу Вона стала Матір’ю віруючих, Матір’ю Церкви і знаком надії. Її свідчення та її заступництво підтримують нас, коли тягар хреста стає надто важким для кожного нас», – підкреслив Святіший Отець.
Добро завжди тріумфуватиме
І саме в «пітьму Великої Суботи» ввірветься радість і світло Пасхального чування. Йдеться про «зустріч у вірі з воскреслим Христом», а пасхальна радість простягається на наступні п’ятдесят днів, до сходження Святого Духа, адже «Той, Який був розіп’ятим, воскрес».
«Всі запитання та сумніви, нерішучість і страх, прогнані цим об’явленням. Воскреслий дає нам упевненість у тому, що добро завжди тріумфуватиме над злом, що життя завжди перемагає смерть, що нашою метою не є сходити дедалі нижче, від смутку до смутку, але здійматися вгору. Воскреслий є підтвердженням того, що Ісус був правий в усьому: в тому, що обіцяв нам життя після смерті та прощення понад гріхи», – сказав Святіший Отець.
Мамона, що підміняє дійсність
У цьому контексті Наступник святого Петра зауважив, що учні сумнівалися, не вірили. Першою, яка побачила та увірувала, була Марія Магдалина, згодом усі апостоли бачили Ісуса. Однак, були ті, які бачили, але вдавали, що нічого не трапилося: сторожа, поставлена біля гробу стерегти тіло, щоб його, мовляв, не викрали учні.
«Вороги бачили Його. А потім вдавали, що не бачили. Чому? Бо їм заплатили, – наголосив Святіший Отець. – В цьому – містерія, та містерія, яку Ісус одного разу описав словами: “У світі є два пани, тільки два: Бог і гроші. Хто служить грошам, той проти Бога”. І тут гроші підмінили дійсність. Вони бачили чудо воскресіння, але отримали плату, щоб мовчати. Замислімося про те, що неодноразово християни були підкуплені, щоб не визнавати на практиці Христове воскресіння, й тому не чинять те, що Христос вимагав чинити».
Знак надії, що не розчарує
Підсумовуючи, Папа звернув увагу на те, що цього року ми знову переживатимемо пасхальні богослужіння в контексті пандемії. За його словами, серед багатьох ситуацій страждання Христовий хрест «є немовби маяком, який показує порт кораблям, що перебувають у відкритому морі серед бурі», є «знаком надії, що не розчаровує», кажучи нам, що «жодна сльоза, жоден стогін не є втраченим у Божому задумі спасіння».
о. Петро Фостик
