„Возвеселімся всі разом нині: Христос родився в бідній яскині!
Посліднім віком став чоловіком, Всі утішайтесь на землі.”
(з коляди: Возвеселімся всі разом нині)
Всесвітлішим, Всечеснішим та Високопреподобним Отцям,
Преподобним Монахам і Монахиням,
Дорогим у Христі Братам і Сестрам!
Христос Раждається!
Дорогі у Христі Сестри та Брати!
У нашій церковній традиції колядки розповідають про велику радісну подію: „Нова радість стала, яка не бувала, Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.”
Цими словами колядки голосять світу велику радість. Також і ми хочемо розвеселити кожного, завітати до кожної родини, всім розповісти про радість приходу на світ нашого Спасителя. Бажаємо принести світло світу, який щораз менше хоче чути голос Ісуса Христа. Як нам однак віднайтися у цьому світі, який ставить перед нами різноманітні виклики? Сьогодні людина стоїть на роздоріжжі. Втомлена від пандемії, переповнена тривоги за завтрашній день та зосереджена на собі. Пробує захистити себе, але духовно терпить, тому що є віддалена від ближніх і таким способом залишається позбавлена ширшої спільноти. В таких умовах вона, на жаль, опиняється без почуття радості. Як тоді, в таких обставинах, святкувати нам народження Ісуса Христа?
Відчуваємо, що потребуємо на ново відбудувати наші зв’язки, тішитися кожним днем. Шукаємо для себе чогось, що дозволить нам набрати впевненості, що існують незмінні вартості, на яких можемо будувати життя у цей непевний час. Це дуже важливі завдання. Як тоді маємо покерувати собою, щоби бачити принципи, за якими можемо жити і не хитатися, коли прийде скрутний час? Куди нам йти? Усі імперії, які існували в минулому, розпалися. Усі, які вважали себе за майже безсмертних, відійшли, а їхня слава разом з ними. Ставили себе на Його місці, але не перемогли. Питання, куди нам йти, залишається постійно актуальним. Людина шукає основних вартостей, тому що цей простір духовності мусить чимось заповнити. Але чи у цьому буде глибокий зміст?
Пандемія показала, що по-новому ставимо питання про місце Бога в нашому житті, та про взаємні відносини між людьми. Відчуваємо потребу відбудувати нашу церковну спільноту. Цю саму, в якій знаходиться місце для кожного з нас. Не вистачає нам лише користування з засобів масової інформації. Ми вміємо це добре робити, також і в релігійному просторі. Але нам потрібно живого контакту, спільної бесіди, зустрічі, співу, звичайної близькості, тому що дистанція нас віддалює, а ми цього не хочемо.
Дорогі у Христі Сестри та Брати
Як колись, так і сьогодні приходить до нас Христос із небес. Він приносить нам Добру Новину. Він хоче бути з нами, Він хоче будувати спільноту разом з нами. Він має бажання народжуватися в наших серцях. Він чекає на кожного, хто хоче послухати про Бога. Чекає на тих, які називають себе християнами, щоби на ново відчитали у чому полягає суть християнського життя, бо воно може бути у нас дещо запорошене і може потребувати свіжого погляду. Чекає також на тих, що відцуралися від Бога, від Церкви, на тих, яким не по-дорозі з молитвою. Він це розуміє і хоче лікувати усі наші життєві невдачі. Хоче навчити нас полюбити Бога. Не з приказу, не тому, бо так наказує традиція, але тому, що тільки Бог повертає людині правдиву гідність. Кожному з нас дає ще раз, по-новому, відчитати Боже Об’явлення – прихід на світ Спасителя, який приносить людині відкуплення. Запрошує нас, щоби ми відкрили для себе Добру Новину, яка має вести нас до життя вічного. Це пропозиція самого Бога, щось тривалого і незмінного. Вона показує людині іншу перспективу. Це відповідь Бога на мінливість цього світу.
Як же просто сьогодні перекрутити вартості; як часто, на жаль, наклеп, прокльони, неповага до слова, перемагають. В наших родинах потрібна Добра Новина, потрібне Боже Слово, любов, добро, вірність та милосердя. Потрібні слова, якими Бог хоче повернути гідність людині. Слова, які будуть повні співчуття для людської нужди, слова, які принесуть надію усім тим, що опинилися в темряві свого життя, непевності, страсі, чи з почуттям безпритульності, чи теж втрати сенсу життя. Вкінці буде це слово відваги, щоби свідчити про Бога.
Син Божий народився в найжалюгідніших умовах. «Дивная новина: нині Діва Сина породила в Вифлеємі, Марія єдина. Не в царській палаті, а межи бидляти, у пустині, у яскині, це треба всім знати». Бог став людиною подібною до нас, бідною, виключеною, переслідуваною, змушеною до втечі з рідного краю у Єгипет. Такого Ісуса зустрічаймо. Син Божий хоче бути з нами, хоче, щоб ми прийшли до Нього, а Він розповість нам про Добру Новину. Його шукаймо в нашому житті. Можливо, інколи нам здається, що Він ховається перед нами, а так справді, якраз ми втікаємо від Нього. Що скажемо, коли Він прийде? Він приходить з милосердям у Таїнстві Покаяння і мовить: прощаються Тобі усі гріхи. Він любить нас, Тебе, мене, кожного такими, якими ми є.
Дорогі у Христі Сестри та Брати
Звертаючись до Вас з різдвяними вітаннями, хочемо бажати, щоби ніщо не змогло затьмарити Вам справжнього змісту свят Христового Різдва. Якщо не зрозуміємо, що Бог послав на світ свого Єдинородного Сина задля нашого спасіння, то святковий час не буде для нас нічим іншим, як тільки часом відпочинку, родинних зустрічей та нагодою, щоби обдаровувати себе взаємно подарунками. Подумаймо над скерованим до нас Божим Словом, пошукаймо Божого Дитяти у нашому світі, спостерігаймо за знаками, які залишає у нашому світі Господь, та не будьмо байдужими до них.
Всім Вам, дорогі Сестри і Брати, бажаємо на час Свят Христового Різдва та протягом цілого Нового, 2022 Року, досвідчувати радості зустрічі Новонародженого Христа Спасителя в особі іншої людини, головно тієї, яка стукає до дверей наших домів та до наших сердець. Нехай наші серця будуть відкритими для всіх, для наших ближніх і для тих, хто в нашому відчутті чужий. Не забуваймо разом творити одну людську родину. Нехай ці зустрічі проходять також у внутрішньому та зовнішньому спокої та злагоді. Нехай в цьому часі не забракне нікому насущного хліба на столі, символом якого є просфора, що нею будемо ділитися зі своїми близькими. Нехай вона нас єднає за святочним столом та пригадує нам про потребу єдності, примирення, взаємного прощення. Бажаємо всім Вам кріпкого здоров’я та опіки Пресвятої Богородиці.
На Різдвяні Свята і Новий Рік із серця Вас благословимо!
† Архиєпископ Євген (Попович)
Митрополит Перемисько-Варшавський
† Єпископ Володимир (Ющак)
Владика Вроцлавсько-Кошалінський
† Єпископ Аркадій (Трохановський)
Владика Ольштинсько-Ґданський
Перемишль – Вроцлав – Ольштин, Різдво Христове – 24.12.2021 р. Б.
о. Петро Фостик
