Надія, хоч здається слабкою й пасивною, є внутрішньою рушійною силою віри та любові.
Вона відкриває майбутнє, спонукає до дії й веде крізь невизначеність.
Це не наївний оптимізм, а дисципліна довіри та витривалості.
Надія формує сенс історії, долає песимізм, спрямовує до обітниці та оновлення, стаючи містком між теперішнім і Божим покликанням.
Роздумами про надію ділиться о. Ілля Броновський, ЧСВВ, у сьогоднішньому
У пошуках сенсу (81) Надія: міст між теперішнім і покликанням – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2026/03/u-poshukah-sensu-bogoslovski-rozdumy-81.html
У ПОШУКАХ СЕНСУ НАДІЯ – МІСТ МІЖ ТЕПЕРІШНІМ І ПОКЛИКАННЯМ – О. ІЛЛЯ БРОНОВСЬКИЙ, ЧСВВ – (81). – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=vfEhCIU4mbw
о. Петро Фостик
