Рівень довіри українців до Церкви, викладання «Релігійної журналістики» в університеті, толерантність та пошана до інших релігій і конфесій та християнська основа ідентичності українців – про ці теми ми спілкувалися з професоркою Аллою Бойко, викладачкою Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
За даними різних соціологічних досліджень, що визначають рівень довіри окремим інституціям в Україні, Церкві довіряє приблизно 50% українців. Про цей результат ми поговорили з доктором філологічних наук, професоркою Аллою Бойко, яка викладає на кафедрі соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Один із спецкурсів, які вона викладає, має назву «Релігійна журналістика в Україні і світі».
Довіра людей до духовенства
«Я не думаю, що довіра до Церкви десь 50%. Я думаю, що це значно більше, тому що на війні атеїстів не буває. Це однозначно, – підкреслила професорка. – Це може сказати вам хто завгодно. Люди тягнуться до Церкви, і про це говорять не тільки духовні, церковні особи. Певний час я займалась і досі займаюся волонтерством, і тому спілкуюся з багатьма нашими захисниками, які є на фронтах, в територіальній обороні. Вони говорять: “Перед боєм ми завжди молимося, навіть якщо не знаємо молитов, але ми звертаємося до Бога”. І подивіться, як добре тепер працюють наші капелани. Це люди, які допомагають війську. Знаєте, я говорила з не одним капеланом, і вони помітили таку тенденцію, що серед військових значно зменшилися такі явища, як алкоголізм, наркоманія, самогубство, в нас нема дідівщини. І, по суті, капелани, крім своїх прямих обов’язків – бути представниками духовенства – виконують обов’язки парамедиків і психологів. Тому я думаю, що ця цифра більше ніж 50%».
Наша співрозмовниця додала, що в час повномасштабної війни авторитет Церкви зріс також завдяки гуманітарній підтримці, яку надають потребуючим представники різних релігій та конфесій. «Почнемо з Католицької Церкви: наприклад, Карітас зробив просто неможливе для наших біженців і для поранених, – підкреслила викладачка. – Подивіться, як активно працює сьогодні з біженцями римо-католицьке та греко-католицьке духовенство, а також протестанти і православні. І я бачу, як росте авторитет, як люди тягнуться до Церкви, до представників духовенства. І мені дуже приємно, що у нас у війську є капелани римо-католики, греко-католики, православні, протестанти, чи навіть мусульмани. І це дуже добре. Тобто і в цій сфері ми йдемо до якоїсь спільної праці на благо України».
Лекції, під час яких студенти змінюють свою думку про релігійні медіа
Зацікавлення професорки Алли Бойко темою релігії, а зокрема, присутністю цієї теми в медіа, розпочалося випадково: на горищі свого будинку в Дніпрі, де мешкала раніше, вона знайшла релігійні журнали. В цих журналах були реклами інших релігійних журналів, які вона пізніше знайшла в бібліотеці. Результатом цього зацікавлення і стало написання монографії «Преса православної Церкви в Україні», а також біографій публіцистів, які писали для церковних журналів і газет. «Дуже багато релігійних журналів і газет були і є дотепер в Київській науковій бібліотеці ім. Володимира Вернадського, у Львівській бібліотеці ім. Василя Стефаника. Там є прекрасні періодичні видання, причому і римо-католицькі, і греко-католицькі, і православні», – розповідає професорка. Дослідниця написала монографію і пізніше захистила докторську дисертацію на цю тему, а в 2004 році почала викладати в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: спочатку вона розглядала релігійну тематику в рамках курсу «Проблематика медіа», а пізніше започаткувала окремий спецкурс «Релігійна журналістика». У 2016 році вийшов до друку авторський підручник Алли Бойко «Релігійна журналістика», а в 2020 році він був перевиданий. «Тепер, коли, на жаль, йде ця страшна війна, – зауважила викладачка, – я розумію, що той підручник, який був виданий у 2020 році, застарілий. Бо Церква йде не просто попереду, Церква, як і повинна робити, тягне за собою людей, і церковні медіа – журнали, газети, телебачення, радіо – не просто відображають життя, а дають настанови, і це дуже добре».
Професорка Алла Бойко зауважує також, що студенти, які щойно починають відвідувати її курси, думають, що «релігія – це, може, і не так цікаво», але пізніше, слухаючи лекції, вони змінюють свою думку. «Я розповідаю, до речі, також і про ті медіа, які виходять за кордоном, про медіа Ватикану, про медіа Римо-Католицької і Греко-Католицької Церкви, про їхню динаміку, вміння орієнтуватися і орієнтувати людей, – зазначає вона. – І я бачу, як для студентів відкривається новий світ: не такий одноплановий, про який їм розповідали в школі, а більш яскравий, багатоплановий. І просто я бачу, як їм цікаво».
Світлана Духович – Ватикан
Професорка Алла Бойко про християнське ядро в ідентичності українців – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/world/news/2024-01/alla-bojko-pro-hrystiyanske-yadro-v-identychnosti-ukrayinciv.html
Джерелo: Фото – Алла Бойко – https://www.vaticannews.va/uk/world/news/2024-01/alla-bojko-pro-hrystiyanske-yadro-v-identychnosti-ukrayinciv.html
Джерелo: Українська передача 09.01.2024. – https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2024/01/ukrainian-programme-09-01-2024.html
ПРОФЕСОРКА АЛЛА БОЙКО ПРО ХРИСТИЯНСЬКЕ ЯДРО В ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНЦІВ І. – https://www.youtube.com/watch?v=o7zELh9Ow3Y
Джерелo: Інформаційний випуск Радіо Ватикану 09.01.2024. – https://www.vaticannews.va/uk/podcast/informatsiynyy-vypusk-radio-vatykanu/2024/01/ukrainian-news-09-01-2024.html
о. Петро Фостик
