У середу першого липня у швейцарському місті Еконі відбулася подія, що назнаменувала черговий розкол.
Послідовники архієпископа Лефевра висвятили чотирьох єпископів без згоди і мандату Папи Римського, через що потрапили під кару відлучення від церкви.
Це відлучення також торкнулося священників, приналежних до братства, та мирян, які свідомо до нього приєдналися.
Оголосивши проєкт з комуніку, яка наступила силою самого факту, декастерія віровчання також приготувала інструкції для тих, хто хотів би відновити повне сопричастя з католицькою церквою.
Про них розповімо у нашій сьогоднішній передачі.
Дикастерія віровчення направила єпископам усього світу повідомлення про те, що слід зробити для того, щоб прийняти тих, хто вирішить покинути Братство святого Пія X після розкольницького акту, що призвів до нового відлучення від Церкви.
Для того, щоб повернутися до католицького сопричастя після розкольницького акту 1 липня 2026 року, не буде потреби повторювати досвід спеціальних комісій, як це було в минулому у випадку «Ecclesia Dei», оскільки Дикастерія віровчення вже розробила процедуру як для священників, так і для мирян, безпосередньо залучивши дієцезіальних ординаріїв та керівників братств, які дотримуються давнього обряду та перебувають у єдності з Римом. Інструкції в ці дні передаються через нунціатури, як уже було оголошено в Пояснювальній заувазі, яку дикастерія опублікувала 2 липня.
Процедура примирення для священників
Практика, якої дотримуватиметься Дикастерія віровчення, починаючи з 1 липня 2026 року, передбачає, що священник, який вирішив покинути Священниче братство святого Пія X і готовий визнати Другий Ватиканський Собор та легітимність novus ordo Missae, хоча й залишається прихильником давнього обряду, повинен «знайти ординарія (дієцезіального єпископа, вищого настоятеля клирицького чернечого інституту папського права або товариства апостольського життя папського права тощо), готового прийняти його ad experimentum (на випробувальний період)». Таким чином, священник повинен «власноруч написати Святішому Отцю листа, у якому представить себе та попросить про зняття санкцій, накладених через те, що він отримав свячення від відлученого від Церкви або нелегітимного єпископа, або, будучи висвяченим дійсно та законно, згодом приєднався до Священничого братства святого Пія X».
Визнання віри та Формула приєднання
Священник також повинен додати свідоцтво про священиче рукоположення і «Profesio fidei та Formula adhaesionis, датовані та підписані». Йдеться про Визнання віри, яке узагальнює зміст католицької віри, та Формулу приєднання, в якій священник обіцяє вірність Папі, зобов’язуючись не виступати публічно проти нього та його вчення. Це відповідає вченню пункту 25 догматичної Конституції Другово Ватиканського Собору «Lumen gentium» щодо прийняття вчення Церкви. Крім того, священник повинен заявити, що визнає дійсним служіння Святої Меси згідно з обрядами, проголошеними Павлом VI та Іваном Павлом II, та прийняти норми Кодексу канонічного права, який проголосив Іван Павло II.
Священник попросить ординарія вислати ці документи (лист, свідоцтво, Визнання віри та Формулу приєднання), а він «у супровідному листі висловить готовність прийняти його ad experimentum у свою дієцезію або до свого інституту». Коли Дикастерія віровчення отримає документи від ординарія, вона видає рескрипт про зняття санкцій, яким уповноважує ординарія прийняти священника-заявника «на випробувальний термін не менше одного року і не більше трьох років, після закінчення якого можна буде приступити до його інкардинації (приписання до дієцезії чи чернечого інституту)».
Процедура примирення для мирян
Ця практика, як пояснює Дикастерія, «стосується питання про осудність або ступінь суб’єктивної відповідальності мирян, які офіційно приєдналися до Священничого братства святого Пія X або відвідують його і які просять про прийняття до повного сопричастя з Католицькою Церквою». Накладення покарання на мирян, що належать до Священничого братства святого Пія X, не може, насправді, «вважатися автоматичним, а повинно оцінюватися в кожному конкретному випадку».
«Оскільки винність вимагає повної обізнаності та свідомої згоди», – йдеться в документі Дикастерії віровчення, приклади доведеної винності можуть стосуватися: мирян, які є членами Третього ордену Священничого братства святого Пія X; мирян, які регулярно беруть участь у богослужіннях Священничого братства святого Пія X, формально поділяючи його доктринальні позиції» .
Процедура, якої слід дотримуватися
Процедура, якої слід дотримуватися щодо мирян, які належать до Священничого братства святого Пія X, на яких було накладено покарання і які просять про прийняття до повного сопричастя з Католицькою Церквою, «передбачає формальний акт повного прийняття вчення та послуху католицькій ієрархії під юрисдикцією місцевого ординарія, який є гарантом єдності місцевої Церкви». Отже, мирянин, який вирішив покинути Священниче братство святого Пія X, повинен подати своєму єпископу Professio fidei та Formula adhaesionis, датовані та підписані. «Після отримання цих документів місцевий ординарій забезпечить прийняття мирянина у терміни та у спосіб, які вважатиме найбільш доцільними».
Миряни, які не несуть відповідальності
У документі зазначається, що «не вважаються такими, що несуть відповідальність: миряни, які відвідували Священниче братство святого Пія X виключно з літургійних або духовних міркувань; миряни, які, хоча й усвідомлюють напруженість у стосунках із Святим Престолом, не відкидають вчення чи авторитет Римського Папи». Що стосується останніх, то достатньо, щоб вони звернулися «до священника, який перебуває у повній єдності, з рішенням більше не відвідувати у майбутньому Священниче братство святого Пія X».
Vatican News
Як повернутись у католицьке сопричастя мирянам і священникам лефевристам – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/vatican-city/news/2026-07/pro-vidnovlennya-soprychastya-svyaschennyky-i-myrany-lefevrysty.html
ЧЕРЕЗ 38 РОКІВ ПОВТОРЕННЯ СХИЗМИ ЛЕФЕВРА.
Незважаючи на щирі спроби святих Павла VI та Івана Павла II, рішення Бенедикта XVI про скасування відлучення від Церкви та повноваження, надані Франциском, через незаконні хіротонії, здійснені всупереч волі Папи, Братство знову відділилося від Риму.
Це бурхлива історія, що складається з великодушних спроб, відкритих дверей та наданих можливостей. Це болісна історія, позначена двома серйозними розколами, які призвели до того, що Священниче братство святого Пія X, яке заснував архиєпископ Марсель Лефевр, відділилося від Папи та вийшло із сопричастя з Церквою Риму, висвячуючи єпископів без папського мандата. Розкол, що відбувся 1 липня цього року, має тяжкі наслідки не лише для лефевристських єпископів і священників, а й для всіх вірних, оскільки – як зазначено в Пояснювальній заувазі Дикастерії віровчення, – священники Священничого братства «незаконно уділяють таїнства, а таїнство сповіді, яке вони уділяють, та шлюб, який вони проводять, є недійсними».
У документі, який підписав кардинал-префект Дикастерії віровчення, обряд, що відбувся 1 липня, визначено як «акт розкольницького характеру». У роз’яснювальній заувазі викладено …
Рішення Лефевра
Під час Другого Ватиканського собору французький архиєпископ Марсель Лефевр, хоча й належав до меншості, яка виступала проти деяких реформ, підписав як Конституцію про літургію, так і Декларацію про релігійну свободу. Заснувавши в 1970 році Братство святого Пія X в Еконі, Лефевр відмовився здійснювати богослужіння за новим Месалом, а в 1974 році назвав соборні реформи «руйнівними для Церкви нововведеннями», письмово заявивши про відмову від «неомодерністського» Риму. Дієцезія відкликала визнання Братства, але Павло VI прагнув діалогу, вимагаючи закриття семінарії. Після неодноразових відмов Лефевра було позбавлено права здійснювати священні обряди (суспенса a divinis), але він все одно продовжував публічно відправляти богослужіння. У 1976 році, під час зустрічі в Кастель-Ґандольфо, бесіда з Папою не принесла жодних результатів. Павло VI поділився з філософом Жаном Гіттоном своїм болем за те, що він назвав «першим справжнім хрестом» свого понтифікату, хоча й не бажав перетворювати розрив у сопричасті на офіційну екскомуніку.
Доктринальна угода, яку підписав Лефевр
З обранням Івана Павла II Лефевр проявив більшу відкритість, заявивши в 1980 році, що не має сумнівів щодо легітимності нового Папи. У квітні 1988 року кардинал Йозеф Ратцінґер провів триденні переговори з архиєпископом, в результаті яких було укладено спільний доктринальний протокол, підписаний 5 травня: Братство святого Пія X обіцяло вірність Церкві та Папі, приймало вчення Собору та визнавало дійсність Меси за обрядами Павла VI та Івана Павла II. Крім того, передбачалося висвячення єпископа з числа членів Священничого братства. Здавалося, що все вирішено.
Перший чин розколу
6 травня 1988 року Лефевр відмовився від угоди, оголосивши про намір висвятити нових єпископів без папського мандата, побоюючись, що Рим не обере кандидатів із числа членів Священничого братства. Незважаючи на ще одну зустріч та телеграму Ратцінґера, в якій він просив «заради любові до Христа та Його Церкви» відмовитися від рукоположень, 30 червня 1988 року Лефевр разом із бразильським єпископом Антоніо де Кастро Майєром висвятив чотирьох нових єпископів: Фелле, де Ґаларрету, Вільямсона та Тіссьє де Маллере. 1 липня на них було накладено екскомуніку latae sententiae за розкольницький чин. У наступні роки Святий Престол виявляв готовність надати канонічні вирішення, а лефевристи й далі посилалися на відсутність «доктринальної ясності», фактично вимагаючи, щоб Церква відмовилася від деяких положень Собору.
Паломництво 2000 року та поступки Бенедикта
У серпні 2000 року лефевристи здійснили ювілейне паломництво до Риму, а архиєпископа Фелле прийняв Іван Павло II. Контакти посилилися за Бенедикта XVI, який у 2007 році лібералізував використання дособорного Месалу своїм Motu proprio «Summorum Pontificum», а 24 січня 2009 року скасував відлучення від Церкви чотирьох єпископів, які були висвячені Лефевром. Однак це рішення було затьмарене оприлюдненням інтерв’ю, в якому один із реабілітованих єпископів, Річард Вільямсон, висловив погляди, що заперечують факт Голокосту, що викликало гостру полеміку проти Папи, який сподівався, що лефевристи візьмуть на себе зобов’язання щодо повного сопричастя з Церквою.
Преамбула 2011 року та повноваження, надані Франциском
У вересні 2011 року, за підсумками доктринальних переговорів, Святий Престол звернувся до Священничого братства з проханням підписати короткий текст, який вимагав дотримання папського вчення, не виключаючи при цьому богословської дискусії щодо Собору. Фелле визнав цей документ неприйнятним. Наступні канонічні спроби не привели до жодних результатів, оскільки лефевристи заявили, що не шукають в першу чергу юридичного визнання. За часів Папи Франциска, під час Ювілею Милосердя 2016 року, священникам Братства були надані особливі повноваження щодо сповіді, які згодом були подовжені на постійній основі як жест пастирської відкритості щодо вірних.
Новий розкол, недійсні сповіді та шлюби
2 лютого 2026 року Братство святого Пія X анонсувало на 1 липня висвячення нових єпископів. 12 лютого настоятеля Священичого братства отця Давіде Пальярані прийняв у Римі кардинал Віктор Мануель Фернандес, Префект Дикастерії віровчення. Префект запропонував лефевристам «шлях суто богословського діалогу, з чітко визначеною методологією, щодо тем, які ще не отримали достатнього уточнення», щоб виокремити «мінімальні вимоги, необхідні для повного сопричастя з Католицькою Церквою» та канонічне рішення: «Можливість проведення цього діалогу передбачає, що Братство призупинить рішення про оголошені єпископські хіротонії». Незважаючи на заклики та запрошення до діалогу, лефевристи чинять по-своєму, провокуючи новий розкол. Відповідаючи на запитання журналістів у Кастель-Ґандольфо 16 червня, Лев XIV зауважив: розкол між християнами завжди болючий, але оскільки вони відкидають фундаментальні елементи Церкви, починаючи з Другого Ватиканського Собору, «якщо вони роблять такий вибір, мені шкода, але ми мусимо рухатися далі».
Andrea Tornielli
Через 38 років повторення схизми Лефевра – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2026-07/istorychnyj-ohlyad-skhyzmy-lefevrystiv.html
ЄПИСКОПСЬКІ СВЯЧЕННЯ ЛЕФЕВРИСТІВ: ПРОГОЛОШЕНО ВІДЛУЧЕННЯ ВІД ЦЕРКВИ.
У документі, який підписав кардинал-префект Дикастерії віровчення, обряд, що відбувся 1 липня, визначено як «акт розкольницького характеру». У роз’яснювальній заувазі викладено деталі серйозного канонічного покарання.
Єпископи Священничого братства святого Пія X Альфонсо де Ґаларета та Бернар Фелле (відповідно головний святитель та співсвятитель) та нововисвячені єпископи Паскаль Шрайбер, Майкл Ґолдейд, Мішель Пуансіне де Сіврі та Марк Ананп’єр «ipso facto» підпали під екскомуніку «latae sententiae», що належить до компетенції Апостольської Столиці, за вчинення «акту розкольницького характеру» – «єпископської хіротонії чотирьох священиків без папського мандата та всупереч волі Верховного Архиєрея». Про це йдеться у декреті, який підписав кардинал Віктор Мануель Фернандес, Префект Дикастерії віровчення, та завізували двоє Секретарів цієї ж Дикастерії. Це, на жаль, очікуваний наслідок, що пролунав через двадцять чотири години після урочистої церемонії, яка відбулася в Еконі, Швейцарія, вранці 1 липня 2026 року.
Декрет колишньої Священної Канцелярії встановлює, що під час здійснення рукоположення як ті, хто здійснював рукоположення, так і ті, кого висвячували, підпали під передбачену екскомуніку. Це болісний фінал, наслідок рішення, прийнятого лефевристами всупереч волі, яку неодноразово висловлював Лев XIV. Відлучення від Церкви відкидає у відокремлення від Римської Церкви як єпископів, так і священників, що належать до Братства святого Пія X. Щодо мирян, то відлученими від Церкви вважаються ті, хто формально приєднався до Братства. Більш детальна інформація міститься у «Пояснювальній заувазі», яку Дикастерія опублікувала одночасно з декретом про відлучення від Церкви, і яку ми наводимо нижче у повному обсязі.
Заувага Дикастерії
З часів святого Павла VI аж до останніх переговорів, які нещодавно відбулися в цій Дикастерії, численні спроби повернути прихильників руху, започаткованого архиєпископом Марселем Лефевром, до повної єдності з Католицькою Церквою виявилися марними. Ця ситуація ще більше загострилася через нещодавні єпископські хіротонії, здійснені без папського мандата, всупереч волі Святішого Отця і в явному порушенні канонічного права. Тому ця Дикастерія, вірно виконуючи покладені на неї обов’язки, вважає за необхідне зазначити, що цей акт становив злочин розколу, з відповідними канонічними наслідками для залучених у нього священнослужителів та мирян. Адже, як уже було заявлено у 1988 році, «така непокора – яка несе в собі практичне заперечення Римської першості – становить чин схизми» (пор. Іван Павло II, Апостольський лист Ecclesia Dei, 3).
Щодо цього, відтепер і надалі:
- Священнослужителі, що належать до Священничого братства святого Пія X, перебувають у розколі і тому мають вважатися схизматиками (див. Ecclesia Dei, 5 c; Папська Рада з питань законодавчих текстів, Пояснювальна заувага щодо відлучення від Церкви за розкол, під яке підпадають прихильники руху єпископа Марселя Лефевра, 24.08.1996, 5-6), і, отже, підпадають під відлучення від Церкви, передбачене церковним правом (кан. 1364 § 1 CJC).
- Що стосується мирян, то за схизматиків та відлучених від Церкви слід вважати тих, хто формально приєднався до Священничого братства святого Пія X на умовах, визначених у Пояснювальній заувазі Папської ради з питань законодавчих текстіввід 1996 року (див. там само, 7), яка досі залишається чинною і яку ця Дикастерія підтримує.
- Врешті, святий Божий люд повинен знати, що священнослужителі Священничого братства святого Пія X незаконно уділяють таїнства, а таїнство сповіді, яке вони уділяють, та шлюб, який вони проводять, є недійсними.
Церква, як турботлива мати, прийме з щирою любов’ю та живою дбайливістю всіх, хто бажає повернутися до повного сопричастя. Апостольські нунції нададуть процедури, якими ординарії зможуть скористатися в різних випадках.
Врешті, закликаємо всіх вірних залишатися непохитними у сопричасті з Римським Архиєреєм, з єпископами, які перебувають у сопричасті з ним, та з усією Церквою (див. Lumen Gentium, 22; канон 751 Кодексу Канонічного Права), а також утримуватися від участі у богослужіннях та заходах, організованих згаданим священничим братством святого Пія X.
Vatican News
Єпископські свячення лефевристів: проголошено відлучення від Церкви – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/vatican-city/news/2026-07/ekskomunika-svyachennya-bratstvo-pija-x.html
ПАПА НЕ ПРИПИНЯЄ СПРОБИ ЗАПОБІГТИ СХИЗМІ: ЛИСТ ДО ПРОВІДНИКА ЛЕФЕВРИСТІВ.
Лев XIV надіслав лист настоятелю Братства святого Пія І, ще раз просячи запобігти схизматичному актові, яким стануть оголошені на 1 липня хіротонії єпископів без папського мандату.
Папа не припиняє спроби запобігти схизмі: лист до провідника лефевристів
Лев XIV надіслав лист настоятелю Братства святого Пія X, ще раз просячи запобігти схизматичному актові, яким стануть оголошені на 1 липня хіротонії єпископів без папського мандату.
Урочистістю святих апостолів Петра і Павла, 29 червня 2026 р., датований лист, який Папа Лев XIV надіслав на ім’я о. Давіде Пальярані, Генерального настоятеля Священничого братства святого Пія Х, спільноти, яку заснував архиєпископ Марсель Лефевр і яка згуртовує тих, хто відкидає деякі рішення Другого Ватиканського Собору. Приводом для цього звернення є анонсоване на 1 липня висвячення чотирьох нових єпископів без папського мандата, заплановане в Еконі (Швейцарія). Лист є останньою спробою запобігти схизматичному актові. Папа закликає лефевристів відмовитися від акту схизми, а найвагомішим аргументом, наведеним у листі, є благо душ вірних. Адже розкол зробить уділення таїнств незаконним, а в деяких випадках (як сповідь та подружжя) – навіть недійсним.
«З батьківським серцем прагну звернутися до Вас, – пише Лев XIV, – а через Вас – до єпископів, священників, семінаристів та вірних, пов’язаних із Священничим братством святого Пія X, усвідомлюючи відповідальність, яку Господь поклав на мене як на Наступника апостола Петра. Церква визнає відданість літургійному життю, зусилля у сфері формування священників, апостольську ревність та прагнення зберігати вірність Традиції, притаманні багатьом людям і спільнотам, пов’язаним із цим Братством. Саме це зумовило увагу та доброзичливе ставлення, які мої попередники постійно виявляли до вас».
«У цьому дусі та сповнений християнської любові, – веде далі Святіший Отець, – благаю і прошу вас від усього серця: змініть своє рішення! Закликаю вас ретельно зважити на духовне благо вірних, адже акт розколу, який ви вчините, позбавить їх законного, а в деяких випадках навіть дійсного прийняття Таїнств, які вони люблять і яких шукають для власного освячення».
«Церква, – читаємо в листі Папи, – готова до діалогу та взаєморозуміння, які Святий Дух може зробити можливими та плідними. Я молюся за вас, бо розірвати Незшитий Христовий Хітон – це гріх крайньої тяжкості. Нехай Господь просвітить ваші сумління і пробудить ваші серця. З огляду на повноваження, отримані від Христа, зі скорботою в серці, але все ще сповнений надії, відчуваю обов’язок попросити вас відмовитися від вашого наміру і ввіряю ці наміри Непорочному Серцю Марії, Матері Доброї Поради».
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Папа не припиняє спроби запобігти схизмі: лист до провідника лефевристів – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-06/papa-lyst-do-providnyka-lefevrystiv.html
Українська передача 03.07.2026 – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2026/07/ukrainian-programme-03-07-2026.html
ЯК ПОВЕРНУТИСЬ У КАТОЛИЦЬКЕ СОПРИЧАСТЯ МИРЯНАМ І СВЯЩЕННИКАМ ЛЕФЕВРИСТАМ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=nK4aihXoheA
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/olga.fostyk/posts/pfbid024PHEv8o4tJnv1miNDGGVpZ74iMs3asWtdYM5mMQSMY9ciHMc76xMWpwPemUjGzX1l
о. Петро Фостик
