Христос Раждається!
Всечесніші Отці, Преподобні Сестри,
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Хочу дуже сердечно привітати з цьогорічним празником Різдва Христового всіх Вас, присутніх в нашому Святовоздвиженському єпархіальному соборі у Вроцлаві. За посередництвом телебачення передаю привітання також Вашим близьким, які залишились в хатах, або перебувають в інших містах Польщі, України, чи теж в різних інших закутинах світу.
W tym miejscu pragną bardzo serdecznie przywitać pośród nas Pana Jarosława Obremskiego, Wojewodę Dolnośląskiego. Cieszymy się Panie Wojewodo, że pośród swoich rozlicznych obowiązków znalazł Pan czas, aby dzisiaj, w czasie Wielkiego Poweczirja, być z nami, grekokatolikami z Polski i Ukrainy. Dziękujemy z życzymy siły i Bożego błogosławieństwa w wykonywaniu odpowiedzialnej służby dla wszystkich mieszkańców Dolnego Śląska.
Korzystając z okazji pragnę również przywitać obecnych tutaj naszych przyjaciół Polaków, tak obrządku łacińskiego, jak i obrządku greckokatolickiego, którzy razem z nami przezywają tegoroczne Święta Bożego Narodzenia, nad którymi kładzie się cieniem wojna na ziemi ukraińskiej, wywołana sąsiadem ze Wschodu. Wszystkich bardzo serdecznie witam.
Празник Різдва Христового є зі своєї природи дуже радісним. Це пам’ятка приходу на світ, у людському тілі, нашого Спасителя, Божого Сина. Це початок здійснення Божого задуму спасіння людства. Історично, прихід на світ Ісуса Христа, стався приблизно дві тисячі років тому, але за кожним разом, при нагоді Христового Різдва, переживаємо цю подію, як актуальну, сьогоднішню. Безнастанно користаємо теж з її духовних овочів. Кожного року, 25 грудня, чи то за григоріанським, чи за юліанським календарями, переживаємо її, як нашу особисту зустріч з Новонародженим Божим Дитям та як подію, яка збулась не тільки в минулому, але також як подію, яка збувається сьогодні, тут і тепер, для нашого особистого спасіння.
В часі свят Різдва Христового нашу радість розподіляємо з близькими і знайомими, але також з принагідними особами. Зустрічаємо їх в наших церквах і в наших домах. Для них залишаємо вільне місце при святковому столі у Святвечір. Радістю ділимось в наших церквах, де приходимо, щоб молитись текстами Великого Повечір’я і святочної Утрені, щоб брати участь у Божественній Євхаристії та почути і розважати в серці Боже Слово. Особливим виявом нашої радості є різдвяні колядки, які лунають в наших хатах і церквах а в Україні також у громадських місцях. В цьому році вони додатково лунають ще у військових казармах та в окопах, на першій лінії фронту.
Рік тому наші святкування Різдва Христового виглядали зовсім по-іншому. З причини всесвітньої пандемії КОВІД-19 ми переживали їх в самотності, або тільки з членами найближчої родини. З причини обов’язуючих тоді санітарних обмежень годі було нормально святкувати в наших церквах. В цьому році санітарні обмеження перестали існувати. Ще рік тому ми однак не сподівались, що цьогорічні Різдвяні Свята будуть проходити в інших, ще більш трудних і складних обставинах, бо в реаліях кривавої війни в Україні. Сьогодні, з причини війни, яка вже майже рік ведеться на українській землі, молоді мужчини а навіть й жінки мусіли стати захисниками своєї батьківщини. Сьогодні вони також примушені святкувати Різдво Христове у військових казармах, або безпосередньо на лінії фронту, зі зброєю в руках. На жаль, багато з захисників України не дочекали до цьогорічних Різдвяних Свят, віддавши своє життя, як герої, у боротьбі з навалою зі Сходу, за волю і незалежність своєї батьківщини та цілого українського народу.
Також мільйони українців, які ще рік тому відзначали Різдвяні Свята у своїх власних хатах, не сподівались, що за рік прийдеться їм бути втікачами з рідного краю, що будуть примушені ворогом залишати свої міста і села. На думку їм не приходило, що їхні рідні доми будуть бомбардовані або знищені внаслідок артилерійських обстрілів. Мільйони українців не сподівались також, що в часі цьогорічного святвечора будуть примушені шукати для себе вільного місця при столах інших родин, в Польщі, в різних інших країнах Європи і світу, або в самій Україні, як внутрішньо переміщені особи.
Споглядаючи на Україну та сьогоднішній світ лише в такому світлі, приходить спокуса сказати, що цьогорічні Свята Христового Різдва є для багатьох наших братів і сестер важкими, болючими, сумними а для родин, які втратили своїх найближчих, трагічними. Ми готові сказати, що сьогодні, для нашого народу настав час темряви.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Варто однак усвідомити, що тоді, коли у вертепі справді народжувався Ісус Христос, Спаситель світу, світ не був таким радісним, як буває це в часі щорічних святкувань Христового Різдва. З причини наказаного перепису населення люди масово мандрували до місць свого походження. В’язалось це з трудами, сльозами, небезпеками, коштами, непевністю щодо забезпечення нічлігу, харчування. Чужа, Римська влада, тримала твердою рукою Палестину, вимушуючи послух насильством та терором. До цього ще людина не мала можливості увільнитись від гріха, який відчужував її від Бога та був перешкодою для оглядання Його віч-на-віч, після смерті.
Стихира на Литії, яку ми могли почути в часі сьогоднішнього Великого Повечір’я, так описує цей момент приходу на світ нашого Спасителя: Небо і земля сьогодні хай з пророками радіють, ангели і люди хай духовно торжествують, Бог бо в тілі появився тим, що сиділи в темряві і тіні. Час приходу на світ Спасителя був часом темряви і тіні. Щойно народження Ісуса Христа принесло в цей важкий і сумний, сповитий темрявою час, радість для людей та навіть для ангельських сил. Христос став Світлом для світу, яке поволі почало розсвітлювати увесь світ. Спостерегли його найперше вбогі, погорджені світом, пастирі, опісля почали спостерігати його прибулі з далекого Сходу мудреці, пізніше праведні Симеон і Анна, Христовий Предтеча Йоан Хреститель, вибрані Христом апостоли та вкінці великий натовп народу, який поспішав за Христом, щоб слухати його повчань. Пізніше, хоча потрібно було ще крові мучеників, пішли за ним, як за Світлом для світу, мільйони учнів та послідовників. Всім приніс надію, радість, відкрив очі на добро і правду, увільнив від гріха та дав надію на сповнення справедливості, виявлення правди та засудження кожного гріха.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Цьогорічні свята Христового Народження, які проходять в час темряви наступаючої зі Сходу та в час несправедливості, гріха і злочину, не можна пережити інакше як тільки в надії. Повинна це бути надія на остаточну перемогу Світла над темрявою. Незалежно від цього, якою великою буде наступаюча з-за східного кордону України, темрява, навіть якщо була б більшою, як ця, про яку говорять Литійні стихири, все ж таки вона буде переможена, бо З нами Бог, як ми нещодавно співали в цьому соборі одним, могутнім голосом.
Тому цьогорічні святкування Різдва Христового повинні в наших серцях скріпляти надію на швидку і остаточну перемогу правди над брехнею, добра над злом, Світла над темрявою, радості над смутком, болем і духовним заломанням. Не втрачаймо надії, не піддаваймось психічному розпадові.
Хочу бажати всім Вам, щоб цьогорічний празник Різдва Христового приніс в першу чергу мир в наші серця, в наші родини і тривалий та справедливий мир на українській землі. Хочу бажати, щоб темрява брехні, злоби, ненависті, браку пошани для нашого народу і його гідності, браку пошани для людського життя, була остаточно розвіяна Христом – Світлом, яке сьогодні приходить на світ. Хочу бажати, щоб ніхто не втрачав надії на краще завтра та на повернення до традиційного, радісного і спокійного святкування свят Христового Різдва, незалежно від цього, який досвід принесе нам теперішня війна. Хочу бажати, щоб кожний і кожна з нас знайшли для себе місце при святочному різдвяному столі у товаристві зичливих і люблячих людей. Хочу бажати, щоб у наступний, мирний Святвечір, вже в рідній хаті, не забракло нікого з тих, які захищають сьогодні Україну.
Пам’ятаймо про слова ангела спрямовані до пастирів, записані Євангелистом Лукою: Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь (Лк. 2 10 – 11).
Нехай Новонароджене Боже Дитя, котре вітаємо сьогодні в наших серцях, в наших церквах і в наших домах, скріпляє нас у вірі, надії та любові Бога і ближнього. Всім Вам, ще раз, бажаю радісно пережити цьогорічну зустріч з Новонародженим Божим Дитям та надії на перемогу справжнього Світла над темрявою, пам’ятаючи про Христові слова: Я – світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя„ (Йо. 8, 12).
Радісних, спокійних, мирних, благословенних свят Христового Різдва!
Христос Раждається!
