Христос Воскрес!
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Вітаю черговий раз усіх, які беруть участь у цій Божественній Літугрії, залишаючись перед телевізорами у своїх помешканнях. Вітаю також отців та наших вірних, присутніх на молитві в Каплиці Гохберґа, при нашому Вроцлавському соборі.
Сьогодні чергова неділя після Господньої Пасхи – Неділя Розслабленого. В нашій Церкві сьогодні День хворого. Перед хвилиною ми чули розповідь Євангелиста Йоана про подію, яка сталась в Єрусалимі при Овечих воротах. Там, при купелевому місці, постійно перебувало багато хворих, різного роду калік, які очікували на зрушення ангелом води. Хто перший вступив у воду після її збурення зрушення, той одужував. Там власне, біля одного з безлічі хворих, затримався Христос, та привернув йому здоров’я. Цілу подію, в подробицях, описує Євангелист Йоан на початку п’ятого розділу. Оздоровлення принесло радість хворому та невдоволення юдеям, яким не сподобалось, що чудо сталось в день суботній. Сьогодні радіємо Христовим чудом та приверненням здоров’я недужому. Цілу свою увагу зосереджує сьогодні Церква на ділі милосердя, яке Христос вчинив розслабленому.
Однак, представлена Євангелистом Йоаном подія, не розв’язує актуального і до сьогоднішнього дня питання про хвороби, людське терпіння, оздоровлення, а також про смерть, яка є їхнім наслідком. Христос оздоровив розслабленого, але відкритим залишається питання, чому це сталось щойно після тридцяти восьми років безперестанного терпіння цього чоловіка? Чому це не сталось скоріше? Цього не зрозуміємо та не збагнемо. Не зрозуміємо також, чому Христос вибрав власне цього, і тільки цього, чоловіка, щоб привернути йому здоров’я? Та ж за словами Євангелиста Йоана при купелі лежала сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли зрушиться вода. Нікого з них Христос не оздоровив. Правдоподібно, більшості з них не вдалось теж ніколи першими увійти у воду та одужати. Без сумніву, також багато з тих, які лежали при Овечій купелі, там і повмирали. Христос не оздоровив всіх, які цього потребували, а лише одного. Ми не в силі зрозуміти Божого провидіння щодо людини. Певним є лиш те, що тільки Бог є спроможним повністю увільнити людину від страждання, всякого нещастя та смерті. Правдою є також і те, що, коли Бог доторкає людину своїм милосердям, так, як доторкнувся до розслабленого, то людина забуває про ціле своє дотеперішнє терпіння, про свій біль, страждання. Після свого оздоровлення, розслаблений, в одну мить забув про тридцять вісім років свого терпіння. Те, що йому залишилось, то виключно радість з отриманого Божого милосердя та з приверненого здоров’я. Також інші люди, які були безпосередніми свідками цієї євангельської події, говорили тільки про оздоровлення розслабленого, а не про терпіння тих, яких цього дня Христос не оздоровив. Христос не позбавляє терпіння, страждання та болю в житті кожної людини. Терпіння, страждання та, остаточно, смерть, які є наслідком первородного гріха, товаришували та будуть товаришувати кожній людині довічно. Бог щоденно огортає своїм милосердям кожну людину, але людина не завжди навіть це собі усвідомлює. Декого з людей, за тільки Йому відомою логікою, Господь огортає своїм особливим милосердям. Мабуть робить це навіть не для самої хворої людини, а для нас, здорових, щоб ми побачили та повірили. Однак, перед кожним з нас Бог ставить перспективу вічного життя, яке вислужив нам своїм терпінням, хресною смертю та воскресінням. Можливість скористати з цього милосердного дару залежить виключно від нашого наставлення та нашого бажання. Дар цей може стати нашим досвідом. Щоб його осягнути потрібно за Христом перейти через ворота смерті і нового життя.
Сьогодні світ стикнувся з особливим досвідом – пандемією коронавіруса. Ще недавно я говорив, що офіційних жертв патогена було біля 150 тисяч. Сьогодні число це подвоїлось. Молимось за увільнення світу від цієї зарази. Папа Франциск закликає нас, щоб у найближчий четвер, 14 травня, всі ми, молитвою, постом та ділами милосердя, випрошувли для світу ласку увільненням від пандемії. Науковці працюють над ліками та щепленнями, які могли б забезпечити людство перед наслідками віруса. На сьогоднішній день світ ще не звільнився, ані не отримав захисту перед можливим зараженням та його наслідками. Однак, відчуваємо поодинокі милосердні дотики нашого Спасителя, подібно як розслаблений над Овечою купіллю. Щоправда вони не звільняють нас повністю від болючого досвіду пандемії, як і Христос не оздоровив усіх хворих, але дозволяють знайти спосіб на, бодай в міру, нормальне життя у цьому ненормальному часі і нових обставинах, в яких всі ми опинилися. Одночасно, також стараємося пристосувати до цих умовин і наше церковне життя.
Хочу звернути вашу увагу на досвід нашої щотижневої молитовної зустрічі за посередництвом телебачення. Не маємо ще можливості повністю повернути з моліннями до наших церков, як це було перед вибухом пандемії. Можемо, однак, щонеділі зустрічатись, за посередництвом телебачення, що, безперечно, для нашого особистого і церковного життя є особливим даром. Цю можливість використовуємо, в першу чергу, на душпастирському рівні. Я свідомий, що, для, чи не більшості, наших вірних у Польщі, протягом останніх двох місяців, це одинока можливість брати участь у недільній Службі Божій. Від половини березня творимо наче одну велику віртуальну парафію для наших вірних у Польщі, але знаю, що також для численних вірних нашої Церкви поза Польщею. Завдяки телебаченню молимось та продовжуємо наше церковне та духовне життя. Напочатку, за посередництвом телебачення, ми переживали Великий Піст, а тепер спільно проходимо через Пасхальний час.
На недільну Службу Божу маємо призначених лише 55 хвилин ефірного часу. Напевно зауважуєте, що часами приспішуємо наш спів та моління, але це тому, щоб наша трансляція не закінчилася в половині Служби Божої. В призначеному нам телевізійному часі, стараємось вміститися з цілою Службою Божою з проповіддю, зміст якої прив’язуємо також до нашої актуальної церковної ситуації. Не робимо з наших недільних богослужінь фестивалю церковних хорів, ані екскурсії по храмах нашої Митрополії у Польщі. Божественна Літургія, о годині дев’ятій, час, який є нам призначений телебаченням, виходить поза графік недільних Служб Божих у Вроцлавському соборі. Тому вона служиться не в самому соборі, а в Каплиці Гохберґа, яку треба найперше підготовити до трансляції та опісля, позабирати камери, освітлення та кілометри різних проводів, щоб дати можливість відслужити наступну Святу Літургію вже в соборі. Однак, тішимось, що в часі епідемічних обмежень маємо можливість дальше творити церковну, дуже поширену, спільноту вірних нашої Церкви.
Користаючи з нагоди, хочу сьогодні дуже подякувати всім, які причиняються до цього, щоб ми могли тут зустрічатись кожної неділі. Разом зі мною, при престолі, щонеділі служать Святу Літургію о. декан Андрій та о. Євген, а в трансмісійній машині о. Матей. При престолі служить сьогодні Тома. Щонеділі незмінно з нами є також наш дяк, пан Іван, якого часами підтримують у співі інші члени нашого катедрального хору. Сьогодні є з нами також пан Сергій.
Dziękuję również ekipie telewizyjnej TVP3 Wrocław, która na zamówienie Redakcji Katolickiej TVP co niedzielę realizuje transmisję „na żywo” z naszej katedry na kanale TVP Kultura. Wszystkim szczere „Bóg zapłać”. Дякую також телевізійній групі Вроцлавського Телебачення TVP3 Wrocław, яка на замовлення Redakcji Katolickiej TVP щонеділі реалізує трансляцію з нашого собору в прямому ефірі на каналі TVP Kultura. Всім щире спаси Боже.
Перша половина цього року є для всіх нас часом особливих випробувань. З одного боку досвідчуємо численних обмежень, але, одночасно, стаємо також багатшими у здобуті досвіди. Сьогодні ще не можемо сказати точно, що у нашому житті залишить більший слід – чи обмеження, і з цим пов’язані певні незручності, чи отримані і збагачені у тому часі життєві досвіди. Всім бажаю, щоб з пережиття світової пандемії ми вийшли не пригніченими і покаліченими, але сильнішими, мудрішими і духовно збагаченими. Щоб це сталось, не можемо піддаватись та занепадати духом. Мусимо бути відкритими, активними, готовими до служіння і діяння, а також готовими відповісти Христові: Так, бажаю одужати. Тоді, без сумніву, досвідчимо Його милосердного та оздоровляючого дотику, чого всім бажаю.
Христос Воскрес!
