Слава Ісусу Христу!
Дорогі діти і молоде,
Дорогі батьки,
Всесвітліші та Всечесніші отці,
Дорогі у Христі сестри і брати!
За нами вже перша половина місяця вересня. Це означає, що всі, почавши від наших наймолодших парафіян, через нашу молодь середніх шкіл, їхніх батьків, а також вчителів і вихователів, пережили вже перший шок пов’язаний з початком нового навчального року та з поверненням, після літнього відпочинку, до школи. Мабуть теж наші діти мають вже придбане все, що необхідне до навчання у вищому, як рік скоріше, класі. Ймовірно теж всі школи працюють за прийнятим порядком. Сподіюсь також, що наші учні звикли до скорішого вставання та до обов’язків, які виникають з повернення до навчання.
Новий навчальний рік 2024/2025 є для нашого середовища у Польщі особливим, тому, що в польських школах, крім учнів, які походять з наших традиційних родин, навчання розпочало також понад тридцять тисяч дітей, громадян України, яких більшість опинилась тут з причини російської військової агресії на Україну. На жаль, польське шкільництво не передбачає для дітей і молоді, які є громадянами України, навчання української мови у ширшому вимірі. Таке право мають тільки українські діти, громадяни Польщі, які приналежать до української національної меншини. З цього права можуть вони користати в наших школах у Лігниці, в Ґурові Ілавецькому, у Білому Борі, Бартошицях та в Перемишлі. Користаючи з нагоди звертаюсь з гарячим проханням до наших батьків, так громадян Польщі, як і України, щоб посилали своїх дітей на навчання у вище згаданих наших школах. В більших містах Польщі діють також міжшкільні пункти навчання української мови, в яких можуть навчатися на жаль лише ті діти, які мають польську громадянство. Навчанням рідної мови для дітей, які є громадянами України займається натомість багато різних організацій та фундацій, фінансованих з локальних бюджетів та проектів. Заохочую всіх батьків пошукати в місцях вашого проживання можливості навчання рідної мови для ваших дітей.
Польське законодавство передбачає однак навчання катехизму для всіх бажаючих і то відповідно з їхньою церковною приналежністю. Практично навчання катехизму для дітей і молоді латинського обряду ведеться в кожній початковій та середній школі у Польщі. Наша Церква має також право навчати своїх дітей катехизму згідно з нашою церковною традицією та згідно з нашою Катехитичною програмою. Очевидно, наших дітей і молоді є у Польщі значно менше, як дітей і молоді латинського обряду. Тому навчання греко-католицького катехизму ведеться тільки у деяких школах, або у так званих міжшкільних пунктах навчання греко-католицького катехизму. Щоб таке навчання могло відбуватись, потрібно двох речей:
- утворення пункту навчання греко-католицького катехизму, що пов’язане з душпастирською готовністю і активністю пароха та з готовністю місцевої влади вийти напроти потребам нашої церковної спільноти,
- складення батьками наших дітей у директора школи письмової заяви, що вони хочуть, щоб їхні діти навчались греко-католицького катехизму.
Попри те, що чуємо в медіа про становище офіційних чинників щодо навчання катехизму в школах, все ж таки на даний час у навчанні греко-католицького катехизму немає надто великих змін в порівнянні з минулими роками. Членом утвореної Єпископською Конференцією Польщі комісії до розмов з Урядом Польщі, щодо катехитичних питань, є владика Аркадій Трохановський, який в офіційних розмовах чуває, щоб наші діти і молодь мали можливість продовжувати навчання катехизму згідно з нашою церковною традицією.
На жаль, все ж таки маємо сьогодні різні проблеми з практичним навчанням наших дітей і молоді Божого Закону. Ось деякі з них:
- Не у всіх наших парафіях, так традиційних, як і недавно утворених, є зорганізоване навчання греко-католицького катехизму. Пригадую ще раз, що за утворення і ведення навчання катехизму в парафії моральну відповідальність перед Богом та дисциплінарну відповідальність перед єпископом, несе місцевий душпастир: парох, або адміністратор, якого послав туди єпископ. Навчання Божого Закону є одним з основних обов’язків священника, який випливає з прийнятих ним священничих свячень.
- Не всі батьки хочуть скласти у директора школи, в якій навчаються їхні діти, письмову заяву, щоб їхні діти навчались греко-католицького катехизму, тобто згідно з їхньою церковною приналежністю. Буває, що деякі батьки зовсім не цікавляться тим, чи їхні діти ходять, чи ні, на навчання Божого Закону, або, щоб не брати на себе додаткових обов’язків зв’язаних з доставленням своїх дітей на навчання катехизму, погоджуються, щоб вони ходили на навчання катехизму призначеного для дітей латинського обряду. Таким чином спроневіряються вони супроти власної Церкви та беруть на себе тяжку відповідальність за втрату їхніми дітьми зв’язку зі своєю Церквою.
- Деякі батьки, в головній мірі ті, які недавно приїхали до Польщі з України, практикують звичай, що приводять своїх дітей до пароха, щоб протягом кількох місяців, а деколи навіть й кількох тижнів, підготовив їх до Першої Сповіді та до Урочистого Святого Причастя. Коли ці торжества відбудуться їхні діти зникають з простору церковного життя. Таким способом батьки беруть на себе частинну відповідальність за те, що в нашому народі виростають чергові покоління членів Церкви, які є охрещені і миропомазані, які приступили до Святої Сповіді і Пресвятої Євхаристії, але які насправді є або атеїстами, або пригадують собі про Церкву і свої християнські обов’язки тільки раз у рік, при нагоді Великого Посту і Великодніх свят. На жаль, статистика це підтверджує: на приблизно два мільйони українців у Польщі, лише кілька відсотків бере живу участь у житті Церкви.
- Нерідко буває і таке, що навчання катехизму, якщо навіть воно ведеться в парафії, іде в різкому розриві зі щоденною практикою християнського життя в родині. Навчання Божого Закону, подібно як Хрещення і Миропомазання, як Свята Сповідь, Святе Таїнство Подружжя і похорон, залишають в порядку нашого життя, але насправді стають вони порожніми, без внутрішнього змісту. Стають більше ритуалом, як справжнім духовним засобом зустрічі з Богом. Таке починається діяти, коли батьки не навчають від малого своїх дітей молитви, коли не навчають їх робити на своїх грудях знаку святого хреста, коли самі не моляться, коли в неділі і свята не ідуть разом з ними до церкви на Божественну Літургію, коли в родинній хаті самі не є живим прикладом віри і християнського життя для своїх дітей. В такій ситуації, ми самі можемо бути причиною того, що до наших родин, до наших парафій та до цілого простору нашого церковного і національного життя потрапляє релігійне збайдужіння, легковаження моральних норм життя, відчуження від Святих Таїнств та від Божого Слова. Все це стараємось пояснити сучасними світовими суспільними тенденціями. Насправді однак багато наших родин втрачає у практиці свою християнську ідентичність, стаючись практично невіруючими.
Дорогі у Христі сестри і брати!
На початку Нового навчального року хочу зі щирого серця поблагословити всім нашим дітям і молоді, але також їхнім батькам, їхнім вчителям і вихователям та нашим священникам, які, разом з єпископом, несуть відповідальність не тільки за їхнє виховання і вишкіл, але передовсім за їхнє вічне спасіння.
Тому звертаюсь з гарячим проханням до священників та катехитів, подбати, щоб ніхто з наших наймолодших парафіян не залишився поза межами катехитичного навчання. Там, де цього ще не зроблено належить чимскоріш утворити офіційні пункти навчання греко-католицького катехизму для дітей і молоді.
З гарячим закликом звертаюсь також до батьків наших дітей і нашої молоді, так з Польщі, як і з України: подбайте, щоб ваші діти не були позбавлені можливості навчання свого катехизму протягом цілого періоду навчання в початковій і середній школах. Не обмежуйте навчання Божого Закону своїх дітей тільки до двох, чи трьох класів початкової школи, щоб вони не залишились недовченими у ділянці релігійного знання. Не бійтесь взяти на себе обов’язок доставлення дитини на навчання Божого Закону та при нагоді також рідної мови. Колись воно повернеться вам, але також нашій Церкві і нашому народові, сторицею. Прошу також пам’ятати, щоб інвестуючи у своїх дітей, в ділянці якнайбільшого знання чужих мов, розвитку їхніх музичних чи спортивних здібностей, не забувати інвестувати також в їхню релігійну формацію.
Прошу батьків не забувати, що виховання дитини не може бути обмежене лише до забезпечення її харчування і одягу та до осягнення вищої освіти і доброї професії. Це все потрібне і за це батьки несуть особисту відповідальність. Пам’ятайте однак також, що життя людини не закінчується з хвилиною смерті тіла. Воно має продовження у вічності. Якою буде ця вічність буде у великій мірі залежати від батьків та від вихователів, які зобов’язані формувати людину згідно з Євангельським навчанням.
Дуже сердечно вітаю сьогодні наших дітей і нашу молодь, які розпочали навчання у Новому навчальному році. Бажаю Вам успіхів та радості з навчання і присвоювання нового знання. Бажаю численних дарів Святого Духа, який є Духом мудрості та знання. На початок Нового навчального року нехай всіх Вас благословить Господь.
Благословення Господнє на Вас!
+ Володимир Р. Ющак
Єпископ Вроцлавсько-Кошалінський
Дано у Вроцлаві, дня 12 вересня 2024 р., при єпархіальному Соборі Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.
