Христос Воскрес!
Дорогі у Христі Сестри і Брати,
В день Господньої Пасхи хочу дуже сердечно привітати всіх Вас, які прибули сьогодні до нашого Вроцлавського собору. З Празником Христового Воскресіння вітаю присутніх наших священників на чолі з отцем Андрієм, місцевим парохом та Вроцлавським деканом. Вітаю преподобних Сестер, вітаю місцевих наших парафіян та скоріше прибулих з України наших актуальних парафіян, які вже задомовились у Вроцлаві.
Особливо сердечно хочу привітати присутніх з нами громадян України, які у Польщі знайшлись недавно, як втікачі перед війною в Україні, війною викликаною «шаленим іродом» зі Сходу. Напевно ваші плани щодо цьогорічних святкувань Господньої Пасхи – Празника Христового Воскресіння, ще недавно, у лютому цього року, були зовсім інакшими. Сьогодні ви на чужині, далеко від рідного дому та часто далеко теж від своїх рідних. Тішимось вашою присутністю та ділимось з вами нашою радістю про Христове воскресіння з мертвих.
Врешті вітаю також всіх, які прибудуть до нашого собору віртуально, тобто всіх, які єднаються з нами за посередництвом камери, яка на живо, передає постійно образ та звук з нашого собору. Образ з камери можна знайти на єпархіяльному сайті www.cerkiew.net.pl . Розумію, що багато з вас присутніх сьогодні в нашому Вроцлавському соборі прибуло з далека, специяльно на цю Божественну Літургію. Запрошуємо до нас кожної неділі. Коли б однак трапилось, що хтось з дійсно серйозної причини не міг би прибути до церкви на Службу Божу, то в рамках інформації пригадую, що кожної неділі, о годині восьмій ранку, в Польському Телебаченні, на антені TVP KULTURA, ведеться пряма трансляція нашої Божественної Літургії. Це не є альтернатива для відвідин храму але допомога для людей старших, хворих чи справді серйозно перешкоджених, щоб не втратити контакту зі своєю Церквою. До кінця березня трансялція в телебаченні ведеться з Ольштина і Ґданська а від липня поверне знова до нас, до Вроцлава.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Мабуть ми всі сподівались, що після двох років обмежень зв’язаних зі світовою пандемією КОВІД-19, цьогорічні Свята Христового Воскресіння зможемо врешті відсвяткувати нормально і вільно, без страху, без конечності зберігання відстані між собою та без захисних масок на лиці. Дійсність показалась однак зовсім інакшою від наших сподівань. Щоправда не мусимо вже закривати лиця зі страху перед зараженням, але від 24-го лютого, тим, що завдає всім нам страх, є війна в Україні, викликана нічим неоправданою російською військовою агресією.
Реальністю пов’язаною зі святкуваннями цьогорічних Свят Христового Воскресіння, яка фізично і психічно доторкає мабуть всіх нас, є мільйони українців примушених залишати свою Батьківщину та шукати притулку поза її межами, в цьому, в першій черзі, у Польщі. Воєнною реальністю є зруйновані українські міста і села, зруйновані лікарні, школи, житлові будинки та церкви, незважаючи на їхню конфесійну приналежність. Реальністю цьогорічних Свят Христового Воскресіння є, нажаль, також тисячі невинно убитих, розстріляних, помордованих, окалічених, згвалтованих, переляканих осіб з-поміж мирного населення України, в тому числі також і дітей. Жертву зі свого життя та здоров’я за волю України та за її право до життя у свободі приносять також кожного дня численні захисники Української Держави.
Але є ще друга реальність цього важкого для всіх початку 2022 року. Цю реальність творить велика людська солідарність, жертовність, відкритість та готовість тисячів родин у Польщі та в інших країнах цивілізованого світу, прийняти у свій дім воєнних втікачів з України. Це також безмежна хвиля всякого роду допомоги, яка для України та для її громадян іде з різних закутин світу. Особливу форму допомоги для України становить також молитва, в яку влючаються мільйони вірних з різних Церков у цілому світі. Люди, які не є засліплені ненавистю та які не є позбавлені доступу до об’єктивної інформації та які не уникають її, солідаризуються з Україною та українцями в їхній боротьбі з навалою зі Сходу. Це все дає можливість перетривати найважчі хвилни, назначені бомбардуваннями, переслідуваннями та терпінням і окупацією. Свідомість цього, що підтримку Україні дають інші люди та різні держави у цілому світі, додає надії на витримку та на перемогу навіть у найважчих хвилинах.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Пасху Господню попереджає Страсний Тиждень. Це час в якому ми є свідками Христового ув’язнення, фальшивого оскарження, людського суду над Ним, агресії і знущання, розп’яття на хресті і Його смерті. По людському могло видаватися, що разом з Христовою смертю все провалилось, що пропала надія на краще майбутнє. Чітко висловили це два Христові учні, які втікали з Єрусалиму до Емаусу, несвідомі, що їхнім супутником є сам Воскреслий Христос. Зневіра казала їм говорити: А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля (Лк 24, 21).
Токож тоді, коли Христос багатократно попереджав апостолів про свою смерть і терпіння, які Його чекають, вони не вірили і включно зі св. Петром, не хотіли прийняти цього до відома. Так про це розповідає Євангелист Матей: З того часу Ісус почав виявляти своїм учням, що йому треба йти в Єрусалим і там багато страждати від старших, первосвящеників та книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути. Тоді Петро, взявши його набік, став йому докоряти: “Пожалій себе, Господи! Це хай не станеться з тобою!” Він обернувся і сказав Петрові: “Геть, сатано, від мене! Ти мені спокуса, бо думаєш не про Боже, а про людське” (Мт. 16, 21-23).
Все стало ясним і зрозумілим для апостолів щойно після Христового воскресіння. Тоді повністю відкриваються у них очі. Також учні, які втікали до Емаусу, прозріли щойно тоді, коли в особі свого товариша подорожі розпізнали воскреслого з мертвих Вчителя. Тоді все у них помінялось. В цю ж мить, все те, що видавалося втрачени і програним стається переможним. Подолана стає смерть. Нестрашним стає ворог та смерть, яку він спроможний завдати. Людське життя набирає вічної перспективи. Жодне дочасне зло, жодна людська сила, навіть, якщо походила б від наймогутніших дочасних людських структур, неспроможні відібрати людині надії та радості, якої вершком є свідомість її вічної злуки з Воскреслим Христом.
Всім Вам, особливо тим, хто був примушений залишити в Україні свого чоловіка, своїх дітей, своїх близьких, свою хату, своє село чи місто, свою малу батьківщину та шукати захисту у чужому краю, бажаю сильної надії на перемогу добра над злом, правди над брехнею, життя над смертю. Бажаю перемоги радості над смутком, любові над ненавистю, віри над зневірою та надії над розпукою. Ця перемога можлива тільки у Христі, який Своїм Воскресінням подолав смерть, гріх та всяке зло.
Бажаю також всім, щоб ми вміли достерегти і зрозуміти у цьому Страсному Тижні, який проходить Україна, надію на повну і радісну перемогу недільного поранка. Це дуже важко, так, як було це у випалку апостолів. Але при підтримці Божої благодаті воно є можливе.
Всім, хто святкує цьогорічні свята Христового Воскресіння за юліянським календарем бажаю радісно пережити цьогорічну Христову Пасху, незважаючи на це, що часи дуже важкі. Бажаю, щоб всюди замовкли гарматні вистріли та щоб настала можливість повернути до своїх домів та до своїх близьких. Бажаю також, щоб при Великодньому столі, бодай віртуально, за посередництвом різного роду медіа, не забракло в цьому році нікого з-поміж ваших рідних та близьких. Україні бажаю перемоги у веденій боротьбі а всім вам, та цілому світові миру, який у цілій повноті може дати тільки Воскреслий Христос.
Всім бажаю радісних, спокійних, мирних та благословенних Свят Христового Воскресіння!
Христос Воскрес!
+ Володимир Р. Ющак
Єпископ Вроцлавсько-Кошалінський УГКЦ
Вроцлав, Пасха Гсподня 24 квітня 2022 р.
