Христос Раждається!
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Сердечно вітаю всіх присутніх в нашому Вроцлавському соборі та всіх, хто єднається з нами у молитві за посередництвом TVP HISTORIA. Востаннє ми так молились в кінці червня минулого року. Від цього часу дещо помінялось в нашій дійсності. Від 1-го вересня наша Церква в Україні, у Польщі та в інших країнах Європи і світу, відзначає нерухомі свята за григоріанським календарем. Хоча сьогодні сьоме січня, ми вже після Різдва Христового а вчора посвятили воду в часі Великого Йорданського Водосвяття, даючи світові сиґнал, що Україні, нашій Церкві, Православній Церкві України, ближче до Заходу і його культури та традиції, як до «русського міра».
Нажаль, за пів року маємо теж негативні явища. Вже другий рік триває кривава війна росії проти України. Молимось за перемогу та за закінчення війни, яка кожного дня збирає криваві жертви. Чекаємо, коли врешті московський сусід, який її викликав, залишить українську землю та повернеться у свій край. Війна в Україні, війна у Святій Землі, це криваві рани, які болюче калічать душу кожного і кожної з нас та цілий сьогоднішній світ.
Ще одна прикра вістка. Першого грудня минулого року ми отримали повідомлення, що від січня пряма трансляція Божественної Літургії буде можливою лише в першу неділю місяця. Знаю, що для багатьох, головно старших та хворих осіб, це свого роду трагедія. Недільна трансляція Божественної Літургії в громадському телебаченні, яка триває вже майже чотири роки, дозволяла жити життям Церкви особам, яким здоров’я, або обмежені сили, не дозволяли бути фізично присутніми в храмі. Нажаль, не можемо ґарантувати повернення до попереднього стану.
Одночасно хочу пригадати, що в усі неділі і свята наші Божественні Літургії транслюються через інтернет, з єпархіальних соборів в Перемишлі, Вроцлаві та Ольштині. Потрібні адреси можна знайти на єпархіальних сторінках. Прошу, щоб молодь допомогла старшим та хворим знайти трансляцію та уможливити їм спільну молитву через екран комп’ютера, смартфона, чи телебачення, на який можна також вислати сигнал з мобільного телефону. Постараймось, щоб з причини обмеження трансляції нашої недільної Літургії, не постраждали духовно ті з наших вірних, хто сам неспроможний прийти до церкви.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Сьогодні Неділя після Богоявлення – Йордану. Одночасно сьогодні також Собор св. славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана, головного героя сьогоднішнього дня. Ми читали перед хвилиною два фраґменти Святого Євангелія: від Йоана та від Матея. В кожному з них говориться про св. Йоана Хрестителя. Євангелист Йоан наводить свідоцтво Йоана Хрестителя про Ісуса Христа, як про Сина Божого, якого він тільки попереджає і звіщає. Євангелист Матей говорить про ув’язнення св. Йоана Хрестителя та про початок прилюдної діяльності Ісуса Христа.
Хочу затриматись на тексті св. Євангелиста Йоана. Коли Христос підійшов до Йоана Хрестителя, щоб прийняти від нього хрещення в ріці Йордані, Йоан заявив: «Ось Агнець Божий, що бере гріх світу. Це той, що про нього повідав я: За мною йде муж, що був передо мною, був бо раніш за мене. І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об’явлений був він.» Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним. І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, – той і христить Святим Духом. І я бачив і засвідчив: Він – Син Божий» (Йо. 1, 29-34).
Безпосередньо перед цією подією Євангелист Йоан згадує, що юдеї послали до Йоана Хрестителя посланців, щоб запитали його ким він є: чи він Христос, тобто обіцяний Месія, чи може він пророк, а може він пророк Ілля, який зійшов з неба? На всі питання Йоан Хреститель відповів негативно. На дальші допитування відповідає: «Я – голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, – як ото пророк Ісая сказав» (Йо. 1, 23). Коли євреї дальше допитували його чому отже він христить, не бувши ні Месією, ані Іллею, ані пророком, він відповідає: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте; він наступить після мене, а я йому не гідний розв’язати й ремінця сандалі» (Йо. 1, 26-27).
Іван Хреститель мав шанс і нагоду, щоб стати великим в людських очах. Вистарчило підтвердити, що він Богом посланий Месія, що він пророк а народ пішов би за ним. Мав би своїх п’ять хвилин людської слави за яку люди так часто побиваються і готові віддати за неї все. Він однак стає в правді та в покорі визнає, що він не Христос, не Ілля, ані не пророк. Знає своє місце в історії спасіння, як Предтечі Господнього. Розуміє, що його завданням є вказати народові справжнього Спасителя, того, на якого зійшов Дух Божий. Він заявляє, вказуючи Ісуса Христа: «Він – Син Божий» (Йо. 1, 34). Цей титул, у відношенні до Ісуса Христа, Євангелист Йоан буде вживати часто, щоб довести людей до віри в Ісуса Христа, як Сина Божого. Слова Йоана Хрестителя мають на меті не лише підтвердити ідентичність Ісуса Христа, як Сина Божого, але теж проголосити надходження часу спасіння. Своїм словом та своєю поставою Йоан Хреститель проголошує світу прихід Спасителя, який має увільнити світ від гріха. Голуб, який сходить на Христа є підтвердженням, що Йоанове свідоцтво походить від Бога.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
За нами свята Різдва Христового та Йордан. Це свята, які мають мабуть найбільш розбудовані літургійні та народні традиції і звичаї. Переживаючи їх дуже уважаємо, щоб нічого не забути: сіна під обрусом, просфори, дванадцяти страв, дідуха в куті, колядування, віншування, старого календаря, різдвяного вертепу, йорданської води, найкраще з клаптиком воску з трійці. Все воно справді важне, бо наше, давнє, миле душі. Буває, що ми навіть готові воювати за це все. А Йоан Хреститель заявляє сьогодні, що наважливіше є станути в правді та покорі перед Богом і людьми. Найважливіше є, щоб своїм життям, своїм прикладом, своїм словом давати свідоцтво про Ісуса Христа, як Божого Сина. Найважливішим є, щоб вести світ до віри в Сина Божого, щоб проголошувати прихід на світ Спасителя, який увільняє нас від гріха. Найважливішим є, щоб звіщати прихід часу спасіння, прихід Божого Царства. Найважливішим є, щоб вирівнювати путь Господню, тобто щоб сходити зі стежки гріха.
Чи воно потрібне? Чи потрібне нам, охрещеним, віруючим, народові який пишається понад 1000-літньою історію християнства? Вистарчить глянути на статистики, щоб переконатись що воно потрібно: лише кілька відсотків присутніх на Божественній Літургії навіть у найбільші свята, понад мільйон абортів протягом останніх десяти років, розбиті подружжя, сурогатне материнство, яке стало експортним товаром, корупція також і в часі війни, навіть коштом військових на фронті та осіб скривджених війною.
Всім нам потрібно наново відчитати слова Йоана Хрестителя: «Я – голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, – як ото пророк Ісая сказав» (Йо. 1, 23). За Йоаном Хрестителем та за Йоаном Євангелистом ідімо у світ, щоб звіщати всім прихід на світ Спасителя та Його Царства, яке приносить увільнення від гріха і смерті.
Запрошую всіх на чергову нашу спільну молитву в першу неділю місяця лютого. Всім бажаю гарно пережити сьогоднішній день.
Христос Раждається!
