ПРОПОВІДЬ ВЛАДИКИ ВОЛОДИМИРА ЮЩАКА У ХРАМОВИЙ ПРАЗНИК БЛ. ОМЕЛЯНА КОВЧА ТА НЕДІЛЮ ВСІХ СВЯТИХ, ПАР. ЄЛЬЧ-ЛАСКОВІЦЕ, 27.06.2021 р.
Слава Ісусу Христу!
Всечесніший Отче Парох!
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Дуже сердечно вітаю всіх з днем храмового Празника та складаю Богові подяку за вашу парафію під покровом блаженного священномученика Омеляна Ковча. Всі радіємо сьогодні, що тут, в Єльчу-Лясковіцах, в наймолодшій парафії Вроцлавсько-Кошалінської єпархії, можемо відзначати перший храмовий празник.
Історія наших богослужінь тут, в Єльчу Лясковіцах, розпочалась ще у 2017 р. На моє письмове прохання з дня 25 травня 2017 р., дати нам можливість служити гостинно в одному з костелів Єльча-Лясковіц, отримав я від латинського митрополита підтвердження і згоду з вказанням цієї святині, в якій тепер молимось, як місця можливих наших відправ. В березні 2018 р., в латинських коселах був прочитаний наш офіційний комунікат, що греко-католицькі богослужіння будуть служитись від неділі 1 квітня 2018 р. Так і сталось. Отцю Павлові Добрянському, котрий від початку робив старання, щоб тут могли служитись наші богослужіння, ішлось передовсім про те, щоб послужити вірним, які в останніх роках приїхали до Польщі з України та знайшли для себе місце проживання в Єльчу-Лясковіцах та в околицях цього міста.
Початки церковного життя не були тут легкі, ані надто оптимістичні. В певному моменті, з огляду на те, що не було надто багато охочих користати з недільної Божественної Літургії, стануло серйозне питання, чи не залишити відправ у Єльчу. В перший день Празника Христового Різдва, 7 січня 2019 р., у Божественній Літургії брало участь всього дев’ять осіб. Але на Великдень у 2019 р. прийшло вже біля 80-ти осіб. З огляду на санітарні обмеження важко було також протягом цілого минулого 2020 р. і на початку цього року. Остаточно ваша готовість і відчуття потреби власної парафіяльної спільноти а також душпастирське заангажування о. Павла та часте пригадування вам не запропастити нагоди для утворення своєї парафії, перемогли на стільки, що дозріло рішення про офіційне утворення в Єльчу-Лясковіцах греко-католицької парафії.
Офіційне прохання встановити тут парафію я отримав від о. Павла 13 вересня 2020 р. Вже 28 вересня минулого року були підписані Декрети про утворення в Єльчу-Лясковіцах нашої парафії та про призначення о. Павла Добрянського її першим парохом. Нова парафія отримала також державне визнання як юридична особа. Парафія в Єльчу-Лясковіцах є одною з понад тридцяти громад, які на протязі кількох останніх років були утворені на території тодішньої Вроцлавсько-Ґданської єпархії для духовної підтримки новоприбулих до Польщі громадян України.
Тутешня парафія була утворена під духовним покровом блаженного священномученика Омеляна Ковча, священника, в’язня концетраційного табору Майданек, біля Любліна. В декреті вказано, щоб храмовий празник святкувати кожного року 27 червня, в день літургійного спомину блаженного Омеляна, або у найближчі цієї дати вихідні дні: в неділю або суботу. Отець парох Павло Добрянський, який залишився одночасно парохом в Олаві та Олесниці, отримав свої завдання. Це обов’язок молитви за народ, це служіння кожної неділі та у святочні дні, Божествененної Літургії, це уділювання Святих Таїнств та навчання вірних Божого Закону. В декреті подано також завдання для парафіян. Це передовсім співвідповідальність за храм з якого користаєте та за парафіяльну спільноту. Це також відповідальність та підтримка призначеного вам пароха, це обов’язок молитовної участі у щонедільних та святочних богослужіннях та передовсім обов’язок кожного члена парафії стреміти до святості, разом з цілою парафіяльною спільнотою.
Підсумовуючи, можна сказати, що в Єльчу-Лясковіцах греко-католицькі богослужіння служаться вже понад три роки. Вісім місяців місцева спільнота є вже офіційно парафією. Сьогодні, вперше в історії цієї парафії, відзначається храмовий празник, дякуючи Богові за славного священномученика Омеляна, духовного покровителя цієї парафіяльної громади.
Всечесніший отче Парох, дорогі у Христі Сестри і Брати!
На початку я б хотів коротко пригадати постать Вашого Небесного Покровителя, священномученика Омеляна. Був це греко-католицький священник, народжений у 1884 р. Був він парохом в Перемишлянах біля Львова. Сьогодні можна відвідати це містечко а також храм в якому він служив. В роках 1919-1921 виконував він обов’язки військового капелана Української Галицької Армії, яка боролася за незалежність України. Після першої світової війни о. Омелян був гарячим прихильником мирного співіснування українців, поляків та жидів. В часі ІІ світової війни рятував жидів, хрестив їх, видавав метрики хрещення, захищав їх перед переслідуванням. За це, арештований німцями у 1942 р., знайшовся в концтаборі на Майданку, біля Любліна. Тут, в нелюдяній дійсності концертаційного табору, підтримував всіх, незалежно від національної і релігійної приналежності, як душпастир та неофіційний «парох Майданка». Його девізом були слова: «Тут я бачу Бога – Бога, який однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей». Рідні мали можливість викупити о. Омеляна, свого чоловіка і батька, з неволі. Він однак відмовився. Знані є його слова, які написав до своїх близьких з ув’язнення: «Якщо я не буду тут, хто допоможе цим людям перейти усі страждання? Вони б пішли у вічність з усіма своїми гріхами й у глибокій зневірі, що допроваджує до пекла. Тепер вони йдуть на смерть із піднятими головами, залишаючи свої гріхи позаду себе, і так вони переходять міст вічності». Залишившись добровільно в концтаборі блаженний Омелян щодня підготовлював і проводжав в останню путь в’язнів концтабору, людей різних національностей та різного віровизнання. Остаточно він сам поділив долю свої товаришів, співв’язнів. Помер в концтаборі. 25 березня 1944 року його тлінні останки спалили в таборі смерті.
Точно двадцять років тому, 27 червня 2001 р., у Львові, святий Папа Іван Павло ІІ проголосив о. Омеляна Ковча, «пароха Майданка» блаженним, як одного з 27. блаженних українських новомучеників.
Всечесніший отче Парох, дорогі у Христі Сестри і Брати!
Парафія отримує свого Небесного Покровителя не тільки на те, щоб можна було відрізнити її від інших парафій та щоб було відомо коли має вона відзначати свій храмовий празник. Покровитель потрібний, щоб ціла парафіяльна спільнота мали намічену духовну специфіку. Покровитель парафії повинен бути для всіх дороговказом та взором до наслідування. Ви вибрали собі, як взір до постійного зглиблування та приклад до наслідування, власне його – блаженного о. Омеляна.
Це чудова постать, але одночасно вимагаюча і дуже важка до наслідування. Без великих студій над його біографією всі розуміємо, що він вчить нас любити другу людину, незважаючи на її походження та релігійну приналежність. Він, бувши військовим капеланом, вчить нас любити свою батьківщину. Сьогодні це особливо актуальне в Україні, загроженій війною на Сході, яка майже щоденно приносить нові жертви. Він вчить нас ставити духовне добро другої людини понад власну родину, понад власне особисте добро і власну свободу та навіть понад власне життя. І немає тут жодного удавання, тільки виключно справжній реалізм, який довів до цього, що о. Омелян «вийшов з табору», але крізь комин, бо його тлінні останки були спалені. Він є недослідимим взором для мирян, але також, а може навіть передовсім, для нас, священників. Прикладом свого життя вчить нас, як ми повинні любити один одного, аж до смерті. У вроцлавському соборі маємо символічні мощі блаженного Омеляна Ковча. Це офіційно передана нам з Майданка посудина зі споленими у концтаборі Майданек людськими останками. Не знаємо, але може поміж ними є також якась, бодай маленька, частка праху блаженного Омеляна.
Сьогодні перше ваше, як парафії, святкування храмового празника. Перед вами відкритий шлях до щораз глибшого пізнавання цієї постаті, цього велетня духа, яким був блаженний Омелян. Бажаю успіхів та доховної користі у цій мадрівці.
В цьому році святкування храмового празника зійшлись з першою неділею після Зіслання Святого Духа, тобто з Неділею Всіх Святих. Це логічно. Христос приходить на світ, навчає та задля нашого спасіння віддає своє життя на хресті. Третього дня встає з гробу. Протягом сорока днів з’являється апостолам та своїм учням, пояснюючи все, що з ним сталось. Опісля возноситься на небо до Свого Отця та посилає первісній Церкві Святого Духа. Через Його смерть і воскресіння всі ми є призначені до вічного життя та до святості. Тому не дивує нас, що перша неділя після Зіслання Святого Духа є святом Всіх Святих. Це колись повинен бути і день нашого свята, бо ми також є покликані Христом бути святими.
Євангелія сьогоднішньої неділі може допомогти нам краще пережити і використати для духовного добра сьогоднішній святочний день. Євангелист Матей наводить наступні Христові слова:. Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той мене недостойний. І хто любить сина або дочку більше, ніж мене, той мене недостойний. Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той мене недостойний (Мт. 10, 36-38). Видається, що особливо ці слова взяв собі до серця покровитель вашої парафії, священномученик Омелян. Виповнення їх у житті, напевно і для нього не було легким. Він мав свою родину, яку любив. Залишити її, будучи свідомим, що це для нього означає смертний засуд, вимагало героїзму. З цієї причини він сьогодні винесений на престоли.
Нам мабуть також не було б легко дослівно наслідувати його. Ми також маємо свої близьких. Мабуть багатьох ваших близьких очікує на вашу підтримку, на зароблений вами гріш. Хочеться заробити його більше, щоб допомогти всім. Деколи треба вибирати, чи святкувати святочний день, чи піти до праці, бо у вихідні можна заробити двічі більше. Повстає дилема. Потрібно вибирати. І в храмі бути би хотілось і заробити більше також би варто було. Це наша дилема, але також це була дилема сьогоднішнього вашого Покровителя, блаженного Омеляна Ковча. Він вибрав, хоча напевно з болючим серцем, знаючи, що мабуть не побачить вже більше своїх близьких.
Було б добре, коли б ми, повертаючи з сьогоднішнього празника, бодай задумались над нашими виборами. Робимо їх кожного дня. Дякувати Богові, що вони не мусять бути так радикальними, як у випадку вашого Покровителя. Але чи наші вибори є бадай в частині подібні до вибору вчиненого блаженним Омеляном? Тим, які вибирають дивлячись на Бога та на добро другої людини, Христос обіцяє нагороду. Про це читаємо в дальшій частині сьогоднішнього Євангелія: Істинно кажу вам: ви, що пішли за мною, як новий світ настане, коли Син чоловічий сяде на престолі своєї слави, сидітимете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять колін Ізраїля. І кожний, хто задля імени мого покине дім, братів, сестер, батька, матір, жінку, дітей, поля, в сто раз більше одержить і життя вічне матиме в спадщину (Мт. 10, 28-29).
Бажаю всім вам, о. Павлові а також і самому собі, щоб ми вміли, особливо у рішаючих хвилинах, робити правильні вибори, так, як робив їх блаженний Омелян. Бажаю також, щоб, коли станемо перед Христом, ми почули від Нього, що отримаємо у спадщину життя вічне.
Отцю Павлові дуже дякую за його вибір послужити Вам тут в Єльчу-Лясковіцах своєю душпастирською послугою. Дякую за його щонедільні доїзди до вас та за його недільний час, який, замість своїй родині, вирішив віддати вам.
Всім вам дякую за присутність не тільки на сьогоднішньому храмовому празнику, але також за вашу щонедільну присутність на Божественній Літургії. Бажаю, щоб ви вміли бути також апостолами для інших. Не чекайте аж священник знайде тих, які не віднайшли ще дороги до храму. Коли ви їх стрінете запросіть їх та подбайте, щоб також і вони стали членами цієї громади. Ваша парафіяльна спільнота є дуже молодою. Перед вами багато викликів. Вчіться їх достерігати та робити правильні вибори, так, як покровитель вашої парафії, блаженний священномучений Омелян Ковч.
Слава Ісусу Христу!
