Христос Раждається!
Всечесніший Отче Парох,
дорогі у Христі Сестри і Брати,
Хочу дуже сердечно привітати всіх присутніх в цьому парафіяльному храмі в Олаві, з Празником Христового Різдва. Вітаю всіх вас. Вітання передаю також вашим близьким, які не змогли бути сьогодні з нами а також тим, які перебувають далеко звідси, чи то в іншому кінці Польщі, чи теж в Україні. Всіх сердечно поздоровляю радісним святочним привітом: Христос Раждається! Отцю Павлові дякую за можливість провести сьогоднішній, другий день Свят Христового Різдва, разом з вами, тут в Олаві.
Традиційно, другий день після більших свят церковного року, є присвячений особам, які безпосередньо задіяні в головні події самого свята. Вчора ми відзначали Празник приходу на світ Божого Сина, Спасителя людського роду, заповідженого ще у Старому Завіті. Спаситель приходить на світ в особі малого Дитяти, народженого з Пресвятої Богородиці. Вчора, в часі Божественної Літургії, ми мали нагоду почути Євангельську розповідь про цю подію. Якщо у святвечір, у наших хатах, було читане Святе Письмо, то без сумніву ця подія також станула перед нашими очима.
Сьогоднішній, другий, з трьох святочних днів Різдвяних Свят, це Собор – спільне свято – Пресвятої Богородиці та св. Йосифа, її Обручника. Це дві головні особи, які були найближче всіх подій зв’язаних з приходом на світ Месії, Божого Сина. Пресвяту Богородицю знаємо мабуть досить добре. Вона в Божих замірах була вибрана як ця, яка мала стати Матірю Спасителя. На повідомлення, принесене Їй архангелом Гавриїлом, вона відповіла: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” (Лк. 1, 38). Вона породила Божого Сина, була Його дочасною Матірю, вона виховувала Його, захищала перед загрозами. Вона стежила за Його діяльністю, ішла за Ним, коли Він ніс хрест на Голгофту. Була свідком Його смерті. Вона також прийняла на свої коліна Його мертве тіло зняте з хреста. Вона була свідком Його похорону. В наших церквах, при нагоді різних Богородичних празників, а також протягом Страсного тижня, маємо можливість почути про події з її життя. Мабуть не зможемо вказати нікого іншого, хто був би ближче Спастителя, як вона. Не дарма називається її Співвідкупителькою людського роду.
Друга особа, якій присвячений черговий день Різдвяних Свят у Східніх Церквах, це св. Йосиф, Обручник Пресвятої Богородиці. Недавно закінчився в Католицькій Церкві Рік св. Йосифа. Без сумніву всі ми чули про цього святого. Однак це постать досить таємнича, якої, на сторінках Святого Письма, не знайдемо ні одного слова. Чуємо про нього на початку Євангелія св. Матея, при нагоді заручин з Пресвятою Богородицю та різдва Ісуса Христа: Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.” (…) Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім’я Ісус (Мт. 1, 18-25).
Черговий раз чуємо про святого Йосифа, коли Боже Дитя є загрожене з боку Ірода, після відвідин трьох царів. Євангелист Матей говорить: Як же відійшли мудреці, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові й каже: “Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити.” Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет, де перебув до смерти Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка: “З Єгипту я покликав мого сина” (Мт. 2,13-15).
Коли уступає небезпека, тоді він, знов на Божий голос, без жодної зайвої дискусії, встає, забирає Матір та її Дитя і повертає в Палестину. Бачимо також св. Йосифа, коли, разом з Пресвятою Богородицею, три дні шукають в Єрусалимі дванадцятилітнього Ісуса, який, мабуть свідомо, загубився, щоб бути в домі Отця Свого. Докір чує Христос з боку своєї Матері. Святий Йосиф мовчить. Напевно однак радіє, що віднайшли Боже Дитя. Пізніше чутки про св. Йосифа уриваються. Не знаємо що з ним сталось. Передання говорить, що він помер передчасно, залишивши Пресвяту Богородицю вдовою. Тому, Христос, вмираючи на хресті, віддає її під опіку наймолодшому апостолові – Йоанові, вчиняючи його символічно сином своєї Матері.
Подивляємо цих двоє осіб. За вченням Церкви Пресвята Богородиця була наділена особливою Божою благодаттю у зв’язку з її вибранням на Матір Спасителя. Святий Йосиф був звичайною молодою людиною. Деякі колядки називають його стареньким, але тому, що людям важко було зрозуміти його ситуацію, його досвід та його завірення Богові і довіру до Пресвятої Богородиці. І в наших часах годі уявити собі реакцію нареченого, коли б, перед шлюбом, дізнався, що його наречена є вагітною і то не з ним. Тому святому Йосифові важко було прийняти пояснення своєї Нареченої, що вона вагітна за справою Святого Духа. На початку не повірив їй. І не дивуємось цьому. Він однак не хотів також щоб вона була покарана. Бо за таку зраду в Ізраїлі карали жінку смертю через укаменовання. Тому хоче її потайки відпустити, щоб відійшла і зберегла життя своє та життя своєї Дитини.
З другого боку св. Йосиф є відкритий на Божий голос. З людиною він дискутує. З Богом ні. Є беззастережно послушний Божим поясненням та наказам. Коли отримує у сні повідомлення від ангела перестає боятись. На Боже слово бере вагітну Наречену до свого дому, як свою дружину. На Боже слово бере цілу родину та вирушає серед ночі до далекого та чужого Єгипту. Також на Боже слово повертає з цього ж Єгипту в Палестину. Немає в його домі сварні, війни, насилля, викидів, нарікання, пригадування.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Родина Пресвятої Богородиці та св. Йосифа, Обручника, не без причини є називана Святою. І в наші часи злишається вона особливим прикладом для родин. Потрібно тільки глибше, найкраще на молитві, приглянутись взаємним реляціям поміж Пресвятою Богородицею та її святим Обручником. Якщо до цього було б ще повне завірення Богові то мабуть не було сьогодні проблем в родинах. Не було б розбитих подружжів, не було б дітей – пів сиріт, які з причини розписки батьків, примушені залишатись тільки при одному з батьків.
Нажаль, сьогодні в Польщі розпадається більше як одна третина подружжів. В Україні мабуть не менше. Причини є різні. Видається, що до цього, щоб розійтись потрібно щораз менше. Незгідність характерів, подружня невірність, алькоголь, фінансові проблеми, зле ставлення до членів родини. В ситуації нашого народу, виїзд на заробітки чоловіка або жінки, що мало б покращати матеріальну долю родини, парадоксально, спричинюється нерідко до розбиття родини. При цьому, коли ще немає волі вислухати себе взаємно, коли проблеми пробується розв’язується тільки криком, сварнею, прикрашеною ще прокльонами і принизливими словами, без проби мирного, також з молитвою, розяснення ситуації, розбиття подружжя стає неминучим.
Сьогодні Пресвята Богородиця і св. Йосиф вчать нас як укладати подружнє життя. З боку Пресвятої Богородиці була щирість. Була це важка щирість. Але щирість, незалежно від цього, якою б вона не була, є кращою як брехня. З боку св. Йосифа була готовість слухати. Однак, він сам, на початку, не був спосібним повірити в слова своєї Нареченої. Це було понад його сили. Все ж таки не хотів щоб вона страждала. Це вже багато. Без сумніву він боровся з думками та думав, що йому в цій ситуації робити. Повірив словам Пресвятої Богородиці, щойно тоді, коли отримав підкріплення з висоти. Це не було чудо. Це був тільки сон, але йому це вистарчив, бо нащодень був людиною молитви. Думаю, що молитви, теж спільної молитви, повинні вчитись наші подруги. Коли св. Йосиф раз завірив Богові у справах своєї родини, більше не було вже проблем.
Всім бажаю, щоб родина Пресвятої Богородиці та св. Йосифа була зразком для наших родин, як розв’язувати різні труднощі та проблеми. Нехай Новонароджене Боже Дитя всім вам у цьому благословить!
Христос Раждається!
