1 червня Церква вшановує пам’ять святого мученика Юстина Філософа і тих, що з ним.
Житіє святого мученика Юстина Філософа і тих, що з ним
Cвятий Юстин, після апостолів та учнів Христових, є одним з найперших письменників Церкви й одним з найславніших у свій час учених, а водночас найревніший і найсміливіший оборонець Христової віри від поган та жидів. Він безстрашно захищав християн від усяких закидів з боку поган.
Святий Юстин написав дві апології, котрі передав імператорам, де розвінчував блуди поганських філософів і жидівських учених, навернув багатьох до Христової віри – й усе це запечатав своєю мученицькою смертю.
Святий Юстин народився близько 103 р. в Наблусі, в сирійській Палестині. Раніше це місто називалося Сихем, воно було столицею Самарії. Він походив з поганської родини грецького походження, батько називався Приск, а дідо Вакх. Закінчивши різні школи, він став шукати найславніших грецьких та інших філософів, щоб конче прийти до пізнання правди, бо бачив, що кожна школа навчає інакше. Та вже невдовзі пересвідчився, що вся поганська філософія не може заспокоїти спраги його серця. Одного разу, занурений у свої думки, зайшов понад берегом моря дуже далеко і зустрів миловидного старця. Мимоволі між ними зав’язалася розмова, і юнак зрозумів, що перед ним стоїть справжній учений філософ. Старець доводив йому, що філософи, яких тоді всі вважали за найславніших, не можуть допровадити до правди, бо самі собі суперечать. А хто прагне пізнати правду, нехай читає писання пророків – мужів, яких послав сам Бог, і які на сотні літ наперед провістили те, що мало сповнитися і що справді сповнилося. Та насамперед треба просити в правдивого Бога про світло, бо цього Бога і Його правду лиш ті зможуть пізнати, яких Він просвітить своєю благодаттю. А той Бог – це Бог християнський. Незнайомець, закінчивши свою бесіду, пішов собі далі, і святий Юстин ніколи більше з ним не бачився. Однак слова старця запалили святого Юстина такою спрагою пізнати науку Ісуса Христа, що вже невдовзі його серце запалало великою любов’ю до Спасителя, він прийняв святе хрещення і став найревнішим християнином. Святому тоді виповнилося 30 років. Сам він пише, що до швидшого пізнання правди спричинилася відвага багатьох мучеників і їх готовність постраждати за Христа Спасителя. Навернувшись, святий Юстин став провадити якнайдосконаліше християнське життя, він, де тільки міг, проповідував науку Христа Спасителя, бо, як сам пише: “Коли я отримав від Бога дар розуміти Святе Письмо, то роблю все, аби й інших допровадити до пізнання правди. Якщо б я цього не робив, то мусив би боятися Божого гніву”. А навчав він сміливо, без боязні. “Я вже так звик, – писав святий мученик, – що в бесідах своїх кажу правду без страху, хоч би мене в тій хвилі на кусні мали порубати”.
Святий Юстин перебрався до Риму. Погани звинувачували християн у страшних злочинах, зокрема, що вони мордують малих дітей, їдять їх тіло і п’ють теплу кров, також і жиди поширювали різні наклепи. Святий Юстин публічно спростовував усі ті закиди, а близько 150 р. він написав “апологію”, тобто оборону, в якій розвінчує всі наклепи проти християн, пояснює головні правди Христової науки і змальовує, яке чисте, невинне та гідне наслідування є життя християн. Свою апологію він передав імператору Антоніну Пію, його синам, сенатові і римському народові. Ознайомившись з цією апологією, імператор заборонив судити християн лиш через те, що вони є християнами. У листах до намісників, особливо азійських, знаходимо сліди тієї заборони, однак царські урядники попри все, хоч і не з такою завзятістю, продовжували переслідувати Христове стадо.
У самому Римі переслідування християн припинилося. Однак святий Юстин не припиняв писати. Тепер він почав виступати проти деяких єресей, що вже тоді стали появлятися. Крім того, святий записав свою публічну суперечку, яку мав в Ефесі з ученим жидом Трифоном. Це писання є найстарішим і найліпшим підручником з викриття брехливої і закаменілої в блуді науки жидів. Наступником Антоніна став імператор Марк Аврелій. Підбурений підшептами поганських філософів, для яких святе й чисте життя християн і їх чесноти були мов сіль в оці, він почав переслідувати християн. Серед тих філософів особливою ненавистю до християн відзначався Крескентій. Святий Юстин кілька разів ставав з ним до публічної суперечки – і поганин, осоромлений, завжди був змушений відступити.
А хоч святий Юстин знав, що Крескентій вже заповзявся зжити його зі світу, тим більше, що був він наближеним імператора, святий в обороні правди написав другу апологію, де розвінчав брехливі наклепи поганських філософів, і передав своє писання імператору та поширив його в усьому Римі. Через кілька днів, як це провістив у своїй апології святий Юстин, його ув’язнили разом з іншими християнами: Юстином, Харитоном і Харитою, його дружиною, Евелпистом, Єраксом, Пеоном та Валеріяном, і поставили перед судом Рустика, намісника Риму, в минулому учителя самого імператора. Коли їх запитали, якої вони віри, всі голосно сказали, що є християнами.
Злобний намісник став насміхатися зі святого Юстина: “Чи думаєш, що якщо я накажу побити тебе бичами і стяти твою голову, то ти підеш до неба?”.
“Я не тільки так думаю, – відповів мученик, – у цьому я цілком переконаний, бо маю на це обітницю самого Христа Спасителя”.
“Я наказую вам принести жертву богам”, – повелів Рустик.
“Розумний чоловік не відійде від правди, аби поклонитися блуду, – сказав святий Юстин. – Ми готові до смерти, роби чимскоріше те, що маєш робити, ніщо нас не змусить зректися Христа Спасителя нашого!”
Тоді намісник наказав усіх бичувати, а під кінець стяти мечем. Сталося це 167 р. Тіла святих мучеників християни чесно поховали. Мощі святого Юстина спочивають у Римі.
Тропар (г. 4):
Мученики Твої, Господи* у стражданнях своїх прийняли вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали,* сокрушили і демонів зухвальства безсильні.* Їх молитвами спаси душі наші.
Кондак (г. 2):
Премудрістю словес твоїх, Юстине, вся церква Божа прикрасилася,* життя твого світлістю світ просвіщає,* ти ж, через проливання крові вінець прийнявши,* з ангелами предстоячи Христові, молись неустанно за всіх нас.
І. Я. Луцик, „Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013 – Джерелo: https://prayer-service.online/m/#20240601&vita
Ікона мовить. Св. мч. Юстина, філософа – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/publish/38359-ikona-movyt-sv-mch-yustyna-filosofa/
1 червня – Життя святого мученика Юстина Філософа і тих, що з ним – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=ZD59On_UOQ8&t=1s
о. Петро Фостик
