«Не можу обіцяти, що я вас зроблю щасливою на цьому світі, але на другому – так»
ІСТОРІЯ ПОЯВИ І КУЛЬТУ МАТЕРІ БОЖОЇ З ЛЮРДУ
1858 року Мати Божа об’явилася убогій пастушці, св. Бернадетті Субіру, в Гроті Массабільській у Люрді, містечку на півдні Франції. Ця подія згодом набрала світового розголосу і Люрд перетворився на одне з найбільших паломницьких місць християн.
У періоді з 11 лютого до 16 липня 1858 року Марія об’явилася 18 разів, закликаючи до молитви і покути. Цікаво що, саме об’явлення відбулося на четвертий рік, після проголошення Папою Пієм IX догми про Непорочне Зачаття Пречистої Діви Марії. Під час 16 об’явлення 25.03.1858 р. Діва, нарешті, сказала своє ім’я – «Я – Непорочне Зачаття», що власне підтвердив вище згаданий догмат.
З історії появи відомо що, 11 лютого 1858 року Бернадетта Субіру з сестрами і приятелькою пішла до Старої Скали – Массабіллє – у пошуках хмизу. Коли дівчина була одна, враз почула дивний звук подібний до шуму вітру і побачила світлість, з якої показалася постать «Гарної Пані» з вервицею в руках. Відтоді об’явлення повторювалися.
Бернадетта розказала про це об’явлення приятелькам, а ті розповіли про це сусідам. Родичі не повірили Бернадетті, вважаючи що вона говорить неправду; заборонили їй ходити до гроти, в якій мала показатися їй Мати Божа. Однак, невдовзі змінили своє рішення, бачачи що Бернадетта дуже змарніла.
14 лютого дівчина найперше пішла до храму і взяла із собою свячену воду. Коли прибула до гроти, був вже післяобідній час. Коли під час відмовляння вервиці знову об’явилася Мати Божа, Бернадетта за порадою друзів, покропила таємничу появу і вимовила слова: «Якщо приходиш від Бога, приближся; якщо від сатани, іди геть!». Пані, посміхнулася, приблизилася аж до краю гроти і відмовила вервицю.
18 лютого Бернадетта подалася до гроти з двома знайомими з родини Субіру. Цього разу Мати Божа попросила дівчинку, щоб приходила на це місце протягом 15 днів. Відомість про це розійшлася з блискавичною швидкістю по усьому містечку. 21 лютого, у неділю, до гроти массабельських скель прийшло кілька тисяч людей. Повна смутку Мати Божа заохотила Бернадетту, щоб молилася за грішників. Цього дня, коли Бернадетта виходила після обіду з костелу, була затримана комендантом місцевої поліції і піддана слідству. Наступного дня, коли дівчинка йшла до школи, їй почали докоряти, що впровадила стільки замішання своїми об’явленнями.
23 лютого Мати Божа поновно з’явилася і поручила Бернадетті, щоб пішла до місцевого пароха і попросила його, щоб тут побудували на Її честь каплицю. Второпний парох, після пильної екзаменації 14-літньої дівчинки, сказав до Бернадетти: «Ти сказала, що у стіп тої Пані, у місці, де об’являється, є кущ дикої троянди. Попроси Її, щоб сказала тій галузці розквітнути». При найближчому з’явленні Матері Божої Бернадетта повторила слова пароха. Пані відповідала усмішкою, а потім зі смутком вимовила слова: «Покути, покути, покути».
25 лютого Богородиця сказала до Бернадетти наступну просьбу: «А тепер йди до джерела, напийся з нього і обмийся у нім». Це джерело чудесним способом виникло, коли дівчинка почала розгрібати землю у місці, на котре вказала гарна Пані. Згодом виявилось що вода у джерелі має цілющі властивості; наявні численні свідчення оздоровлень на душі і на тілі.
27 лютого Мати Божа ще раз сказала до Бернадетти про те, що на даному місці має повстати каплиця. 1 березня 1858 року поручила Бернадетті, щоб молилася і надалі на вервиці. 2 березня Мати Божа виразила бажання, щоб до гроти була організована процесія. Опісля наступила довга перерва в об’явленнях. Тільки 25 березня, на свято Благовіщення у Римо-Католицькій Церкві, Бернадетта знову побачила Матір Божу. Коли ж запитала Її про ім’я, отримала відповідь: «Я є Непорочне Зачаття». Наступне об’явлення мало місце 7 квітня. Останнє ж з’явлення Богородиці у Люрді було 16 липня, на свято Матері Божої з гори Кармель.
18 січня 1862 року комісія єпископа з Таргес після багатьох досліджень видала декрет, що можна вірити об’явленням, які відбувалися у Люрді. У 1864 році отець Пейремал розпочав будівництво святині у Люрді. У 1875 році урочисто посвятив її архиєпископ Парижа Жіберт. У цій урочистості взяло участь: 35 архиєпископів і єпископів, 3 тис. священиків і 100 тис. вірних. У 1891 р. Лев XII встановив свято Об’явлення Матері Божої у Люрді, яке св. Пій X у 1907 р. поширив на усю Церкву. Культ почитання Люрдської Богородиці дуже швидко розвинувся по всьому християнському світі, зокрема у Західній Європі. Поширеним явищем стало будівництво так званих «люрдських грот».
На сьогодні Люрд є відомим паломницьким місцем, до якого прибувають тисячі людей, щоб звеличити Матір Божу як Зцілення Хворих. Значення Люрдських подій у далекому 1858 році на сьогодні як ніколи актуальне, адже вони вказують і приводять нас до постаті Богородиці. Мати Божа у Люрді через св. Бернадетту Субіру просила про молитву за грішників, молитву яка була б поєднана з жертвою. У Марії, Матері Ісуса Христа повинні ми шукати ліку на наші нужди і болі. Через це об’явлення Господь вкотре промив що Він з людиною, яку хоче спасти через Марію, як Співвідкупительку людського роду. Приклад і слова Богородиці в Люрді повинні також нас заохотити до молитви, молитви довірливої і витривалої.
Доля ж Бернадетти склалася наступним чином. Вона вступила у 1866 році до монастиря Нотр Дам де Неверс і там померла на турбекульоз у 1879 р. у віці 35 років. Пій XI у 1925 році її беатифікував, а в 1933 – канонізував. День пам’яті Бернадетти Субіру – 16 квітня. Мощі святої зберігаються нетлінними.
Свято Матері Божої Люрдської у Католицькій Церкві згадується 11 лютого, у день першого об’явлення Богородиці у Люрді.
Мати Божа з Люрду, молися за нас!
оо. Редемтористи – http://www.cssr.org.ua/word/articles/?article=1864
ЛУРД (ЛЮРД) – МІСЦЕ ЖИВОГО ЧУДА.
Щороку мільйони людей приїздять до цього французького містечка в передгір’ї Піренеїв. Щодня нескінченні потоки паломників, багато з яких пересуваються на візках і навіть на ліжках, нерухомі і немічні, тягнуться вулицями Лурду до невеличкого гроту в горі Массаб’єль, щоб зануритися у води чудодійного джерела, яке б’є тут з-під землі, або бодай напитися його живлющої води. Такої кількості обмежених недугою людей не побачиш більше ніде у світі, і тому Лурд – це також місце особливого християнського служіння – служіння хворим і немічним. Щороку сюди прибувають сотні лікарів-добровольців та тисячі волонтерів для того, щоб супроводжувати і опікуватися хворими під час їхнього паломництва, яке було б неможливим без цієї безкорисливої допомоги.
Як сталося, що невеличке провінційне селище є одним із найбільших світових паломницьких центрів, що поступається відвідуваністю хіба лише самому Ватикану? Чого чи кого шукає тут сучасна людина – старі і діти, молодь і подружні пари, інваліди та їхні родичі. Чому сюди їдуть католики і православні, мусульмани та індуїсти і навіть… атеїсти? Кожен, хто побував у Лурді, свідчить про щасливий досвід особистої зустрічі з Пресвятою Богородицею, чия невидима присутність відчувається тут, як ніде більше. А ще кожен прагне побачити і пережити чудо милосердного втручання Божої Матері в людські страждання і покинутість.
Історія Лурду почалася всередині ХІХ ст., коли 11 лютого 1858 року неосвічена дівчина Бернадетта Субіру, що походила з убогої сім’ї мірошника та пралі, збираючи з двома дівчатками хмиз на околиці селища, випадково опинилася перед гротом у скелі Массаб’єль. Саме тут, у невеликій печері, дівчинці зненацька явилася світла Панна, вбрана у білі одежі та блакитний пояс, яка відтак протягом кількох місяців із невеликими перервами з’являлася їй на цьому місці 18 разів.
Боячись постаті, яку не бачив ніхто, крім неї, Бернадетта просила Панну назвати їй своє ім’я. Безліч разів на це прохання дівчина отримувала лише теплий усміх на вустах Незнайомки, проте одного разу виразно почула слова: «Я є Непорочне Зачаття». На цей час Бернадетта вже була під пильним наглядом священиків, односельців і навіть поліції, які з недовірою й підозрою ставилися до її дивних свідчень. Хтось вважав дівчинку божевільною, хтось звинувачував її у шахрайстві. Однак цей єдиний вислів, який вона передала людям, змінив усе. Адже дівчина, що була ледь знайома з азами катихизму і вміла лише молитися на розарії, не могла знати таких слів. «Непорочне Зачаття» – ці богословські терміни були короткою формулою складного догмату Церкви, що його проголосив Папа Римський Пій ІХ кількома роками раніше за ці події. Дівчинці повірили. Вмить переслідування і глузування змінилися увагою і шаною. Кожне слово з вуст світлої Панни, в якій упізнали Пресвяту Богородицю, Бернадетта передала людям: Божа Мати закликала до постійного і ревного покаяння, просила молитися за нерозкаяних грішників, заповіла на місці свого об’явлення збудувати храм на Її честь і здійснювати тут молитовні процесії.
Небачена популярність серед сучасників не спокусили Бернадетту: незабаром вона покинула світ, щоб служити Богові в монастирі у м. Невера. Через 12 років монашества, у важких муках, спричинених туберкульозом кісток, св. Бернадетта відійшла до Господа, щоб після смерті явило себе ще одне чудо: тіло 35-літньої монахині залишилося нетлінним і через довгі роки після її поховання. У 1933 році Папа Римський Пій Х проголосив Бернадетту Субіру святою.
Невдовзі після Об’явлень на прохання Пресвятої Богородиці над гротом в скелі Массаб’єль був збудований санктуарій Нотр Дам де Лурд (Божої матері Лурдської), відомий також під назвою Домене.
Справжнім живим серцем цієї святині стало чудодійне джерело, яке за словом Пресвятої Богородиці раптово виникло на місці багнистого болітця в гроті, де вона являлася дівчинці Бернадетті, як справжній дар і чудо. «Пийте з нього та занурюйтесь у нього!» – заповіла Діва Марія. Вода з гроту, який тепер називають Гротом Чудес, зцілювала сліпих, калік, паралізованих, онкохворих, неплідних; за її допомогою люди виліковувалися від важких і невиліковних хвороб, і медицина була безсила пояснити причину цих зцілень. Кожен випадок зцілення після вживання святої води з Лурду чи занурення в неї почала фіксувати спеціально створене тут медичне б’юро, і за майже 150 років існування джерела число таких зцілень сягнуло вже близько 7000. А понад 60 випадків позбавлення від невиліковних недугів Католицька Церква визнала чудами!
Сьогодні у Гроті Чудес у спеціальні купелі (11 – чоловічих та 6 – жіночих) із вірою в порятунок занурюються тисячі людей із вервечками в руках. Із лурдського джерела люди черпають воду, щоб забрати її з собою додому і розділити там з рідними та друзями, а найбільше тими, хто має проблеми зі здоров’ям.
Тут же, біля іншого гроту – Гроту Об’явлень, в якому ще за життя св. Бернадетти була виставлена фігурка Діви Марії, майже з самого моменту появи Божої Матері безперервно горять свічки. Перші з них на прохання світлої Панни сюди приносила сама Бернадетта, і з того часу вогні свічок – символ людської віри й покаяння – не згасають ні на мить. Тут можна побачити сотні гігантських свічок, розміром у людський зріст, вагою 40 і навіть 70 кг! «Це полум’я продовжить мою молитву», – такий напис на стінах пояснює все: люди прагнуть і після від’їзду з Лурду залишити тут частинку свого серця. Свічі горять також і за тих, хто з певних причин не зміг і ніколи не зможе відвідати Лурд.
Сучасний санктуарій Нотр Дам де Лурд – це цілий церковний комплекс, найважливішими спорудами якого є три базиліки: верхня базиліка Непорочного Зачаття, нижня – базиліка Святого Розарію та підземна базиліка св. Папи Римського Пія Х.
Базиліка Непорочного Зачаття (або Верхня базиліка) була збудована ще в ХІХ ст., незадовго після визнання Церквою Об’явлення Діви Марії просто над гротом Массаб’єль. Це готичний храм із високим, 70-метровим шпилем, один із найкращих у Європі. Над входом до базиліки в золотому ареолі портрет Папи Римського Пія ІХ, який проголосив догмат про Непорочне Зачаття і за понтифікату якого відбувалися знаменні події в Лурді. Годинник на вхідними дверима до храму щогодини грає величну мелодію Богородичного гімну «Аве Марія».
Базиліка Розарію, збудована наче біля підніжжя базиліки Непорочного Зачаття в пам’ять про те, що Пресвята Богородиця, являючись св. Бернадетті, тримала в руках розарій, вервицю. Всередині стіни храму прикрашають розкішні фрески з зображенням 15 таємниць Святого Розарію, 15 євангельських сюжетів – радісних, світлих і скорботних. Купол увінчує позолочений хрест і корона Владичиці Неба Діви Марії – такий самий, яким коронована фігура Божої Матері Лурдської, що стоїть на площі перед базилікою.
У базиліці Розарію в 1968 році був облаштована українська капличка спеціально для паломників із України.
Однак ці дві базиліки з часом уже не могли вмістити те море людей, які прагнули відвідати святиню. Тому тут довелося будувати гігантський храм – підземну базиліку св. Пія Х Папи Римського, що завдяки своїм грандіозним розмірам вміщає одночасно 25 тис. паломників! Сьогодні щодня в санктуарії Нотр Дам де Лурд відправляють 52 Меси шістьма мовами світу!
На одному з пагорбів біля гроту встановлена також Хресна Дорога, всі 14 стацій якої паломники долають на колінах.
Щодня о 8-ій годині вечора із Нотр Дам де Лурд вирушає урочиста молитовна процесія на честь Божої Матері. Тисячі прочан із запаленими свічками в руках по спеціальній еспланаді прямують на площу перед базилікою Розарію. Вони по черзі виголошують молитви до Богородиці різними мовами світу, молячись за грішників, недужих, за молодь і духовенство. Після процесії прочани розміщаються на плоші. Тут лунає проповідь, звучать релігійні пісні. «Полум’яна процесія» в Лурді – видовищна і незабутня подія.
Ще однією особливістю Лурду є вулиці, позначені блакитною лінією. Саме цими вулицями св. Бернадетта щодня прямувала зі свого дому до гроту у скелі Массаб’єль, де на неї чекала світла Панна. Цими вуличками можна дійти до будинку родини Субіру, де облаштований музей, який знайомить із життям св. Бернадетти і з якого виносиш дивне відчуття незбагненності Божого Промислу, вибір якого завжди падає на найбільш упосліджене, найбільш непомітне за людськими мірками Його створіння.
У Лурді можна знайти також ще одну часточку України. Це греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці, яку збудували українські емігранти у Франції з благословення Патріарха Йосифа Сліпого та Папи Римського Івана Павла ІІ в 1980-х роках. Храм із унікальним іконостасом, автором якого став відомий художник-іконописець Петро Холодний, розташований на вулиці, яка так і називається вулиця України. Тут можна стати учасником Божественної Літургії в рідному обряді і відбути таїнство Сповіді, яке вважають особливо благодатним, якщо воно здійснене тут, у Лурді.
Лурд – особливе і дуже людське святе місце. Тут людська неміч голосно свідчить про Божу могутність, тут концентрація надії на Боже милосердя і заступництво Пресвятої Богородиці така велика, що вже сама здається чудом. Тут кожен з нас, ставши свідком людських обмежень, хвороб, старості, а також жертовної допомоги ближньому, може відчути: немає відчаю, немає безнадії і всяке терпіння – лише крок до Божої Любові. Share Share Share Pin Mail
Патріарший паломницький центр УГКЦ – http://pilgrimage.in.ua/lurd-lyurd-mistse-zhyvoho-chuda/
ЛЮРД. Документальний Фільм – Мова озвучення: українською. – https://gloria.tv/video/22vrpCkSfu7eB1Lkbq2AZYe6j
ЛУРД / LOURDES (2009) Фільм – Мова озвучення: українською. – https://gloria.tv/post/ydzEDjJe7Xh43DtUAYZgRLfg7
Сюжет: Чудо існує, і якщо в нього щиро вірити, то воно обов’язково станеться саме з вами. Христина, яка страждає розсіяним склерозом, без можливості самостійно пересуватися, вирішує відправитися з групою паломників, в більшості таких же, як вона, в Лурд, місце відоме своєю чудотворною силою. І прокинувшись вранці, після ночі проведеної в цьому місці, вона розуміє, що недуга відступила, що дає їй шанс на нормальне повноцінне життя. Те, що сталося з Христиною, викликає змішані почуття у решти учасників походу: хто щиро радіє за неї, а хто вважає, що вона цього не заслуговує. Але, на цьому історія молодої дівчини не закінчується, вона розуміє, що подобається привабливому чоловікові, який супроводжує їх групу
ПІСНЯ БЕРНАДЕТИ -THE SONG OF BERNADETTA, Фільм – Переклад: Професійний (многоголосий, закадровий), мова рос.
– http://live-christ.com/ua/filmy/pisnia-bernadety
– https://www.youtube.com/watch?v=cFkqA4CUkPQ
11 лютого 1858 року. Юна мешканка Люрду — Бернадета Субіру, яка страждала від астми і туберкульозу, разом з сестрою і подругою пішли в ліс по хмиз. Приблизившись до Масабельского гроту, вона почула шум, подібний на порив вітру. Потім помітила світло між скалами. По словам Бернадетти, перед нею з`явилась «красива благородна пані».
Від неї випромінювалось світло. «Пані» була одягнута в біле і в руках тримала вервичку. Спочатку вона прийняла бачене за образ покійної місцевої дівчини. Через три дні Бернадетта повернулась в грот і окропила ущелину святою водою. Стала приходити туди все частіше. З 18 лютого по 4 березня образ незнайомої «пані» з`являвся кожен день. 25 березня 1858 року на прохання Бернадетти повідомити своє ім`я, «Пані» промовила слова:
«Я є Непорочне зачаття»…
о. Петро Фостик
