Великий Четвер – день смутку й великої радості: смутку, бо сповіщає нам про початок хресних страждань нашого Господа й Спасителя; радості, бо Господь не забуває усіх нас, грішних, й встановлює Тайну Євхаристії, котра дає нам Вічне Життя вже тут, на землі.
На Тайні Вечері Ісус Христос встановлює Таїнства Євхаристії та Священства, вказуючи: «Чиніть це на мій спомин» (Лк. 22:19).
В цей день вітають усіх священників «із цим великим Божим даром для людини» й дякуємо, «що свого часу священники відповіли на це Господнє покликання… не занедбали цей великий дар, але ним живуть, у ньому зростають і приносять плоди».
Великий Четвер – пам’ятний день для усіх нас, християн, бо саме в цей день, на Тайній Вечері, котра відбулася понад дві тисячі років назад, Ісус Христос встановив Пресвяту Тайну Євхаристії й омив ноги Своїм дванадцятьом апостолам.
Христос прийшов у наш світ, щоби послужити усім нам. Він помер за усіх нас: чоловіків й жінок, дорослих й юних, старців та дітей. Він дав приклад Своїх учням, а згодом й усім нам, Його послідовникам, як потрібно служити, як потрібно любити, як потрібно жити й якими потрібно стати добрими пастирями, завжди готовими життя своє віддати за інших.
Цього дня у храмі служать Літургію св. Василя Великого, а єпископи вмивають ноги 12 священнослужителям, як це вчинив Ісус Христос своїм учням на знак глибокого смирення і любові до них, а також як повчання всім християнам не шукати влади один над одним, а слугувати один одному.
Цього дня звершується єпископами освячення мира і антимінсів.
Згадується молитва Господа в Гетсиманському саду, коли Христос від душевних терпінь плакав кривавими сльозами.
о. Петро Фостик
