Святий пророк Софонія, жив і пророкував за правління царя Йосії, за 600 літ До Ісуса Христа. Родом був він з гори Саравата, батько його називався Куша, з покоління Симеона. Пророцтво святого Софонії складається з трьох глав. Він провіщає страшні Божі кари, які впадуть на Єрусалим, місто нечисте і осквернене, яке не слухає слів, не зважає на упімнення, не уповає на Господа, не наближається до Бога. Князі цього міста – то леви ревучі, судді його – вовки вечірні, які навіть кісточки не залишать, пророки його – люди легкодушні і віроломні, священики його оскверняють святиню, нищать закон.
Але після кар прийде прощення, і тоді Господь дасть народам чисті уста, щоб усі призивали Ім’я Господнє і служили Йому єдинодушно. Закінчується пророцтво заповітом приходу Христа Спасителя.
Святий пророк Софонія помер природною смертю.
Тропар:
Пророка Твого Софонії пам’ять, Господи, празнуємо.* Тому молимо Тебе: Спаси душі наші.
Кондак:
Явився єси світлосяйний Божественним Духом, пророче Софоніє, Боже явління провістив: радуйся вельми, дочко Сіонова Єрусалимська, проповідуй: ось Цар Твій гряде, який спасає.
Я. Луцик, „ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає„. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011
о. Петро Фостик
