СОБОР СВЯТИХ СІМДЕСЯТИ АПОСТОЛІВ
Крім дванадцяти апостолів, Спаситель вибрав на третій рік свого публічного життя ще й сімдесятьох учнів, щоби вони голосили всюди Його науку. Прекрасно описує це в десятій главі свого Євангелія св. євангелист Лука:
“Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти. Він до них промовив: «Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива. Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки»” (Лк. 10, 1-3). І дав їм Господь велику владу і силу й сказав: “Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене” (Лк. 10, 16). “Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: «Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени»” (Лк. 10, 17). А Спаситель між іншими сказав їм: “…не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі” (Лк. 10, 20).
Пам’ять цих сімдесятьох учнів Христових, яких також називають апостолами, свята Церква вшановує окремо, про що згодом прочитаємо в цій книзі. Слід зауважити, що в часі свого проповідництва Спаситель мав ще більше учнів, бо, за словами апостола Павла, Ісус Христос по воскресінні: “…з’явився Кифі, потім дванадцятьом; опісля ж з’явився Він більш, як п’ятистам братів разом” (1 Кор. 15, 5-6).
Тропар:
Апостоли святі, моліть милостивого Бога, * щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.
Кондак:
Лик Христових сімдесяти учеників, вірні, в піснях восхвалімо. Вони бо навчили нас почитати Тройцю нероздільну і надалі залишаються світильниками божественної віри.
У той самий день
ПРЕПОДОБНОГО ОТЦЯ ТЕОКТИСТА
Святий Теоктист жив близько 403 р. за часів імператора Теодосія Молодшого (царствував 408-450 рр.). Родом святий був з Єраполя у Вірменії. Він посвятився монашому життю в монастирі в Кукумі Сикелійській, де був ігуменом. Помер у глибокій святості на 84 році життя. Ім’я Теоктист означає “Богом сотворений.”
Тропар:
В Тобі, отче, дбайливо зберігся образ, * бо, прийнявши хрест, Ти пішов слідом за Христом * і ділом навчав Ти погорджувати тілом, бо воно проминає, * а дбати про душу – єство безсмертне. * Тим-то з ангелами разом радується, * преподобний Теоктисте, дух твій.
Кондак:
Випас ти боговгодно стадо Христове сопілкою слова, богоносний Теоктисте, на паші безстрастя, приводячи її спасенною до життя Богові, до Якого і відійшов ти, прийнявши достойну плату за труди. Слава Тому, Хто дав тобі силу, слава Тому, Хто вінчав тебе, слава Тому, Хто вчиняє через тебе всім зцілення.
Я. Луцик, „ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає„. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011
о. Петро Фостик
