Передпразденство Різдва Христового випереджає цей великий празник не на один день, як звичайно буває при інших празниках, а на п’ять.
Свята Церква хоче цим ретельніше приготувати нас до великого дня, в який будемо вітати Того, який спочив у яслах на сіні
“Наблизився час нашого спасіння; готуйся, вертепе, бо Діва надходить родити! Вифлеєме, земле юдейська, красуйся і веселися, бо з тебе засяє Господь наш! Почуйте гори й пагорби і близькі околиці юдейські, бо надходить Христос, щоб, як чоловіколюбець, спасти створеного чоловіка.”
Так співає Христова Церква, і пісні всього передріздвяного празничного часу сповнені радости.
Хто знає, чи не цього дня з Назарету пустилися в далеку дорогу Пречиста Діва і святий Йосиф. Вони ішли дуже поволі, минаючи скелясту місцевість. Ішли й молилися до Бога, ішли до Вифлеєму, а в тому місті над убогим вертепом мала засяяти нова зоря спасіння. І ми в думках наших спішімо до Вифлеєму, спішімо прискорити день нашої радости:
“Вифлеєме, готуйся зустрічати Діву й Богоматір Марію, що ось приходить до тебе й приносить дитинку – Христа, споконвіку співбезначального Отцеві й Духові. Його вона родить у вертепі та й після народження далі залишається Дівою”.
І ми готуймо наші серця до приходу Спасителя! Очистьмо їх від гріхів! Хіба ж ми не захочемо в день святого Різдва прийняти Христа Спасителя у таїнстві Євхаристії? Авжеж, Той, хто не погордив убогою яскинею і сіном, не погордить і нашим серцем, бо ж Він Чоловіколюбець. Очистьмо ум свій, очистьмо совість і тихим, безневинним серцем готуймося вітати Христа Спасителя!
А ви, матері і батьки, навчайте діточок своїх, розкажіть їм про сотворення світу, про перший. гріх Адама і Єви, покажіть їм, яким великим нещастям є гріх. Розкажіть про те, що тисячі років треба було чекати на Боже помилування і прощення, і про велике милосердя та невимовну любов Христа Спасителя, який прийняв на себе всі нужди й приниження і спочив на сіні в яслах, щоб нас спасти. А всі ми прославляймо Христа Бога і Пренепорочну й Пречисту Діву Марію, якій нехай буде вічна слава, честь і поклоніння.
Бо приходить година, в якій Вона стерла голову пекельного змія. І Вона не дасть нам, які Її почитають, потрапити в руки диявола, Вона заступиться за нас і помилує. Тому спішімо до Неї і молімо, щоб випросила нам у свого Сина щирий жаль за гріхи і розкаяння, щоб ми гідними устами могли вітати предвічного Бога, який задля нашого спасіння став чоловіком.
Я. Луцик, „ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011 – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/#20241220&vita
Стихири на „Господи, взиваю я”
Справляймо, люди, передсвяття Христового Різдва,* і вознісши ум до Вифлеєму,* піднесімося думкою* і душевними очима погляньмо* як Діва іде народити у вертепі всіх Господа і Бога нашого.* А Йосиф, побачивши Його велике чудо,* думав, що бачить людину, як дитину сповиту пеленами* а з подій пізнав, що це Бог істинний,* Який подає душам нашим велику милість.
Справляймо, люди, передсвяття Христового Різдва,* і вознісши ум до Вифлеєму, піднесімся думкою* і погляньмо на велике таїнство в вертепі.* Відкрився бо Едем, як від чистої Діви вийшов Бог,* досконалий в божестві і в людскості.* Тому закличмо:* Святий Боже, Отче безначальний*; Святий Кріпкий, Сину, воплочений*; Святий Безсмертний, Душе утішителю*; Тройце святая, слава Тобі!
Слухай небо і сприйми земле:* ось бо Син і Слово Бога і Отця* приходить народитися від Діви, що не знала мужа,* благоволінням Того, хто родив Його позачасово* і співдією Святого Духа.* Вифлеєме, приготовися,* відкрий врата, Едеме,* бо Той, що є стає тим, чим не був,* і Сотворитель всього сотворіння твориться,* подаючи світові велику милість.
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Стихири на стиховні
Ось наблизився час спасіння нашого,* приготовися, вертепе, Діва приходить родити.* Вифлеєме, земле Юди, красуйся і веселися,* бо з тебе засяяв Господь наш.* Почуйте, гори і пагорби, і довколішні околиці юдейські,* ось бо приходить Христос,* щоб спасти створену Ним людину,* як чоловіколюбець.
Вифлеєме, земле Юди,* батьківщино життя в тілі,* світло приготуй божественний вертеп,* в якому Бог народжується тілесно* від святої Діви, що мужа не знала,* щоб спасти рід наш.
Прийдіть усі, справляймо вірно передсвяття Христового Різдва* і духовно принесімо пісню, наче звізду,* славослов’я мудреців із пастирями заспіваймо:* з дівичого лона прийшло спасіння людей,* що відновлює вірних.
Справляймо, люди, передсвяття Христового Різдва,* і підвівши ум до Вифлеєму, піднесімся думкою* і душевними очима погляньмо,* як Діва іде народити у вертепі всіх Господа і Бога нашого.* А Йосиф, побачивши Його велике чудо,* думав, що бачить людину, як дитину сповиту пеленами* а з подій пізнав, що це Бог істинний,* що подає нашим душам велику милість.
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
о. Петро Фостик
